3.Типи термінологічних словників. Словники в Україні
Словник - це: 1. Словниковий склад мови, лексика. 2. Довідкове зібрання у вигляді книги (тепер і в комп'ютерному варіанті) слів, а також інших мовних одиниць з інформацією про їхнє значення, вживання, будову, походження тощо чи з перекладом їх на іншу мову (мовні, або лінгвістичні, філологічні словники) або про поняття та предмети, що ними позначаються (енциклопедичні словники).
Словники розвивають навички стилістичної майстерності, сприяють піднесенню мовної культури.
Кожна освічена людина повинна збільшувати свій словниковий запас, постійно заглядаючи у словник...
Необхідність створювати словники відчули мовознавці ще у XIII ст. Словники незрозумілих слів, що вживалися у церковних книгах називали «азбуковниками».
Двомовні, перекладні словники з'явилися у другій половині XVI ст. Це були словники, у яких церковнослов'янські слова передавали «простою мовою». До таких словників можна віднести словник невідомого автора «Лексись сь толкованієм мовь просто», який пізніше використав Лаврентій Зизаній при укладенні словника «Лексис, Сирчь Речеїна, Вькрагьц сьбран(ь)ны и из слове(н)скаго язика на простьі(й) рускі(й) діале(к)ть истол(ь)кованы» (1956). У словнику українською мовою розтлумачено 1061 слово. Зазначимо, що є такі тлумачення, що мають енциклопедичний характер.
У 1627 році вийшов з друку словник Памви Беринди «Лексіконь славенороскій и ймень тлькованіє» - найвидатніше досягнення староукраїнського словникарства. Він складається з двох частин: «Лексіконь» - церковно-слов'янсько-український словник, «Имена свойствінная» - зібрання тлумачень топонімів й антропонімів, а також загальних назв неслов'янського походження. У пам'ятці майже 7000 статей. У «Лексіконі...» застосовано всі основні засоби наукового опрацювання матеріалу, зокрема паспортизацію реєстрових слів, ремарки, подання цитат, вказівки на фразеологізми. «Головні джерела праці» - «Лексис...» Лаврентія Зизанія, ономастикони Максима Грека, Мануїла Ритора, тлумачення онімів в антверпенському виданні Біблії (1571). Беринда вперше впровадив сюжетні ілюстрації. У 1653 році цей словник перевидано в Кутаїні (Білорусія).
У 1961 році цей словник було перевидано Інститутом мовознавства
імені О.О.Потебні.
В історії лексикографії відомі спроби називати синонімічними перекладні словники (напр., в Україні у 2-й половині 17 ст. створено невеликий словник «Синоніма славеноросская», в якому слова тогочасної української мови пояснюються «синонімічними церковнослов'янськими словами»).
Новим етапом у розвитку українського словникарства стало укладання українсько-російських словників торів письменників (словники мови творів І.Т.Котляревського, Т.Г.Шевченка...)
З'явилися цінні праці з діалектології та етнографії. Велося збирання матеріалів, були спроби укладання словників. Одним із таких був «Словарь малорусского наречія» О. Афанасьєва-Чужбинського (1855). Видання цього словника припинили на букві 3.
У 1874 році у Києві вийшов перший російсько-український словник «Опыт русско-украинского словаря» М. Левченка. Ця невелика за обсягом праця (7.600 слів) відіграла значну роль у розвитку української літератури.
У 1893-1898 рр. у Львові побачив світ «Словарь російсько-український» у чотирьох томах М. Уманця (М. Комар) і А. Спілки (тобто: Одеська Спілка). У створенні словника брала участь група інтелігенції Києва, Умані, Одеси. Російська частина словника містить 37000 слів. Український матеріал зібрано на основі записів живої народної мови та опрацювання художніх, наукових, публіцистичних творів. Словник перевидано у 1925 році.
Наприкінці XIX ст. опубліковано «Русско-малороссийский словар» Є.Тимченка. Повний словник української мови (70 000 слів), упорядкований Б.Грінченком, видано у 1907-1909 рр. У словнику багато прислів'їв, приказок, загадок. «Прочитав словник Грінченка і ледве не танцював на радощах - так багато відкрив мені цей блискучий твір», - відзначив Григір Тютюнник.
У 1925 році словник Б. Грінченка перевидано фотографічним способом. Додано невелику передмову та «Найголовніші правила українського правопису» Академії Наук (1921 рік). У 1958-1959 рр. видано новим виданням без змін.
Наступний етап ознаменувався створенням нових сучасних словників - і за рівнем лексико-графічного опрацювання і з погляду предметно-тематичної різноманітності, що відповідали потребам і вимогам життя.
Це словники перекладні й тлумачні, фразеологічні, орфографічні, орфоепічні, етимологічні, термінологічні (багатогалузеві); словники синонімів, антонімів, паронімів; правильності мови, іншомовні, діалектні, історичні, топонімічні, частотні, морфемні, власних імен і прізвищ та ін.
Найвищим досягненням української лексикографії стало видання одинадцятитомного «Словника української мови» (СУМ). Це перший тлумачний словник української літературної мови, що подає найповніше найбагатше зібрання її лексики та фразеології. Словник видано протягом 1970-1980 рр., містить 134 058 слів. Він має нормативне спрямування. Це забезпечується ретельним опрацюванням кожного слова, тобто: «...1) розкриттям через тлумачення основних значень і відтінків значень реєстрових слів; 2) поданням найважливіших граматичних форм і наголосу цих слів; 3) наведенням до них (де це потрібно) стилістичних ремарок і спеціальних позначок; 4) ілюструванням функціонування в мові витлумачуваного слова чи фразеологізму фактичним матеріалом з різних джерел».
Великим здобутком української лексикографії є створення «Етимологічного словника української мови», який уклали учені Інституту мовознавства імені О. О. Потебні. У словнику знаходять етимологічне висвітлення зафіксовані в XIX і XX ст. слова української літературної мови й українських діалектів, як здавна успадковані, так і запозичені з інших мов.
У 1989 році з'явився словник, в якому поєднуються відомості про написання, вимову з інформацією про особливості слововживання. Це «Словник-довідник з правопису та слововживання» СІ. Головащука. Того ж року вийшов і «Словник труднощів української мови» за редакцією
С. Я. Єрмоленко (пояснює написання й вимову слів, словотворення; дає граматичну і стилістичну характеристику слів; подає найбільш складні випадки, що викликають труднощі у мовленні).
У 1993 році надруковано «Фразеологічний словник української мови» у двох книгах (це зібрання найуживаніших сталих словосполучень з їхніми різноманітними функціональними характеристиками).
«Кожен, хто зве себе письменним українцем, мусить конче мати в своїй хаті... українського словника й частіш заглядати до нього, бо без цього літературної мови не навчитися», - писав (І. Огієнко).
Yandex.RTB R-A-252273-3- Методичні вказівки для самостійної роботи студентів з української мови (за професійним спрямуванням)
- Методичні вказівки для самостійної роботи студентів з української мови (за професійним спрямуванням)
- Тематичний план
- Зміст дисципліни
- Тема 4.3. Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкування
- Розділ і культура фахового мовлення (4 год.)
- Література
- Суть і завдання теми
- 1.Літературна мова. Мовна норма. Культура мовлення під час дискусії.
- Успіх дискусії
- 2. Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики.
- Практичні завдання
- 1.Написати повідомлення про прийоми мислення.
- 2.Підготуйте міні-виступ :
- Розділ іі Етика ділового спілкування (6 год.)(кд)
- Література
- Суть і завдання теми
- Розділ іі Етика ділового спілкування (2 год.) (т, е)
- Література
- Суть і завдання теми
- 1. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет.
- 1. 1. Структура спілкування
- Спілкування як обмін інформацією
- 1.2 Техніка ділового спілкування
- Культура мовлення Вітання та побажання
- Звертання
- Прощання
- Запрошення та прохання
- Згода-підтвердження
- Як попросити вибачення
- Як висловити здивування
- Як володіти голосом при спілкуванні
- Як бути приємним співрозмовником
- 1.3 Службова бесіда
- 1.4 Нарада
- 1.5 Переговори
- Розділ ііі Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванн (8 год.)
- Література
- Суть і завдання теми
- 1.Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни. Словниковий склад мови
- Лексика іншомовного походження
- 2. Спеціальна термінологія і професіоналізми.
- Фразеологізми
- 3.Типи термінологічних словників. Словники в Україні
- Основні типи словників
- 4.Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Складноскорочені слова, особливості їх використання. Абревіатури в діловому мовленні. Графічні скорочення
- Практичні завдання
- Питання для самоконтролю
- Розділ іv Нормативність та правильність фахового мовлення (2 год.)
- Література
- Суть і завдання теми
- 1.Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні.
- Особливості синтаксису ділових паперів
- Вживання розділових знаків
- Практичні завдання
- 1.Замініть складні речення простими:
- 2.Спростіть подані речення, записуючи їх підрядні частини дієприкметниковими й дієприслівниковими зворотами.
- 3. Перепишіть текст, розставте розділові знаки, поясніть їх уживання.
- 4.Побудуйте речення з такими вставними словами і поясніть їх стилістичні функції.
- 5.Позначте рядок, для всіх словосполучень якого характерний прямий порядок слів:
- 6. Перепишіть речення, розставте потрібні розділові знаки. Поясніть пунктуацію.
- Питання для самоконтролю
- Розділ іv Нормативність та правильність фахового мовлення (6 год.)
- Література
- Суть і завдання теми
- Розділ V Складання професійних документів (6 год.)
- Основні терміни і поняття: телеграма ,факс, положення, статут, інструкція, правила, наказ, договір,контракт, трудова угода. Література
- Суть і завдання теми
- 1.Текстове оформлення довідково-інформаційних документів. Довідково-інформаційна документація
- Загальноприйняті правила в діловому листуванні
- Доповідні та пояснювальні записки
- 2 Групи:
- 2.Особливості складання розпорядчих та організаційних документів.
- 3.Укладання фахових документів відповідно ло напрямку підготовки. Поняття про договір
- Контракт
- Порядок укладання контракту
- Структура тексту контракту
- Різниця між трудовим договором і контрактом
- Загальні відомості про обліково-фінансові документи
- Практичні завдання
- 1.Складіть службову телеграму .
- 2.Занотуйте телефонограму.
- Список рекомендованої літератури