Вживання розділових знаків
Кома у простому реченні ставиться:
Між однорідними членами речення, які не з'єднані сполучниками.
Між однорідними членами речення, які з'єднані двома або більше однаковими сполучниками: і...і, ні...ні, чи…чи, або...або.
Між однорідними членами речення, з'єднаними протиставними сполучниками: а, але, однак, проте, зате, так.
Перед словами а саме, як-от, як та інші.
Для виділення звертань і пов'язаних з ними слів.
Кома у складному реченні ставиться:
Для відокремлення речень, що входять до складу складносурядного речення.
Дія відокремлення речень, що входять до безсполучникового складного речення.
Для відокремлення речень, що входять до складного речення з безсполучниковим і сурядним зв'язком.
Для відокремленя підрядних речень від головних у складнопідрядному реченні.
Для відокремлення речень, що об'єднуються в складне речення за допомогою повторюваних сполучників і...і, ні...ні, або...або, то...то, чи..чи.
Крапка з комою ставиться:
Між реченнями, що входять до складного безсполучникового речення, коли вони поширені або всередині їх є розділові знаки.
Між поширеними однорідними членами речення і особливо якщо в середині хоч би одного з них є коми.
Між реченнями - частинами складносурядного речення, які зв'язані сполучниками а, але, проте, однак, весе ж таки, коли вони мають значний обсяг або всередині їх є кома.
Двокрапка ставиться:
1) Після узагальнюючих слів, перед однорідними членами речення.
2) Між двома реченнями в складному безсполучниковому реченні, якщо друге речення розкриває зміст першого або вказує на причину того, про що йдеться в першому реченні.
Тире ставиться:
Між підметом і присудком, коли присудок виражений іменником у називному відмінку, а дієслова-зв'язки немає.
Між підметом і присудком, якщо один з цих членів виражений інфінітивом.
Перед словами це, ось, значить, якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується за допомогою цих слів до підмета.
На місці пропущеного члена речення, переважно присудка.
Перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення.
Запам’ятайте!
Складні випадки керування у текстах фахового спрямування
Керування - вид зв'язку між словами у словосполученні, при якому відмінкова форма залежного слова (з прийменником чи без нього) зумовлена лексико-граматичним значенням головного слова.
Труднощі (складні випадки) у правильному виборі відмінка виникають тоді, коли:
а) слова-синоніми керують різними відмінками:
повідомити + дав. відм. (директору);
інформувати + род. відм. (директора);
б) змішують форми українського і російського словосполучень:
укр. дякувати + дав. відм. (Вам);
рос. благодарить + винит. падеж (Вас).
В українській мові (як і в російській) найпоширенішим є дієслівне керування. Складаючи ділові папери, особливу увагу варто звернути на такі словосполучення:
вживати заходів, ліків
завдавати, завдати + род. відм. прикростей, шкоди зазнавати, зазнати нападу, невдачі
запобігати, запобігти + дав. відм. (аваріям, злочинам)
опанувати + знах. відм. (професію, предмет)
оволодіти + орудн. відм. (професією, майном)
бачити на власні очі
чути + на + знах. відм. на власні вуха
хворіти на ангіну
заперечувати і + знах. відм. (участь, факти)
і + дав. відм. (командиру, йому)
ігнорувати + знах. відм. (пропозицію, погляд)
наголошувати + на + дав. відм. (помилках, головному)
Іменники, утворені від дієслів, теж можуть вимагати певних відмінків (іменне керування):
опанування + род. відм. (дисципліни, курсу)
оволодіння + орудн. відм. (знаннями)
освоєння + род. відм. (спеціальності)
запобігання + дав. відм. (злочинним замахам)
попередження + род. відм. (незаконних дій)
В українській мові є ряд прикметників, які теж керують формою іншого слова (прикметникове керування):
характерний + для + род. відм. (для ситуації)
притаманний + дав. відм. (автору)
властивий + дав. відм. (професії, йому)
свідомий + род. відм. (свого значення, ролі)
Конкретної форми слова вимагають також прийменники прислівникового походження. Так, слова всупереч і завдяки вимагають давального відмінка: всупереч умовам, вимогам; завдяки клопотанню, узгодженості.
У діловому стилі української мови є ряд особливо часто повторюваних усталених словосполучень дієслівного типу, де вибір прийменників неможливий, наприклад: витрати на, відрахування на, винагорода за, покладається на, у відповідь на, у відповідності з, відповідно до, у зв 'язку з, згідно з, на додаток до та ін.
- Методичні вказівки для самостійної роботи студентів з української мови (за професійним спрямуванням)
- Методичні вказівки для самостійної роботи студентів з української мови (за професійним спрямуванням)
- Тематичний план
- Зміст дисципліни
- Тема 4.3. Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкування
- Розділ і культура фахового мовлення (4 год.)
- Література
- Суть і завдання теми
- 1.Літературна мова. Мовна норма. Культура мовлення під час дискусії.
- Успіх дискусії
- 2. Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики.
- Практичні завдання
- 1.Написати повідомлення про прийоми мислення.
- 2.Підготуйте міні-виступ :
- Розділ іі Етика ділового спілкування (6 год.)(кд)
- Література
- Суть і завдання теми
- Розділ іі Етика ділового спілкування (2 год.) (т, е)
- Література
- Суть і завдання теми
- 1. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет.
- 1. 1. Структура спілкування
- Спілкування як обмін інформацією
- 1.2 Техніка ділового спілкування
- Культура мовлення Вітання та побажання
- Звертання
- Прощання
- Запрошення та прохання
- Згода-підтвердження
- Як попросити вибачення
- Як висловити здивування
- Як володіти голосом при спілкуванні
- Як бути приємним співрозмовником
- 1.3 Службова бесіда
- 1.4 Нарада
- 1.5 Переговори
- Розділ ііі Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванн (8 год.)
- Література
- Суть і завдання теми
- 1.Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни. Словниковий склад мови
- Лексика іншомовного походження
- 2. Спеціальна термінологія і професіоналізми.
- Фразеологізми
- 3.Типи термінологічних словників. Словники в Україні
- Основні типи словників
- 4.Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Складноскорочені слова, особливості їх використання. Абревіатури в діловому мовленні. Графічні скорочення
- Практичні завдання
- Питання для самоконтролю
- Розділ іv Нормативність та правильність фахового мовлення (2 год.)
- Література
- Суть і завдання теми
- 1.Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні.
- Особливості синтаксису ділових паперів
- Вживання розділових знаків
- Практичні завдання
- 1.Замініть складні речення простими:
- 2.Спростіть подані речення, записуючи їх підрядні частини дієприкметниковими й дієприслівниковими зворотами.
- 3. Перепишіть текст, розставте розділові знаки, поясніть їх уживання.
- 4.Побудуйте речення з такими вставними словами і поясніть їх стилістичні функції.
- 5.Позначте рядок, для всіх словосполучень якого характерний прямий порядок слів:
- 6. Перепишіть речення, розставте потрібні розділові знаки. Поясніть пунктуацію.
- Питання для самоконтролю
- Розділ іv Нормативність та правильність фахового мовлення (6 год.)
- Література
- Суть і завдання теми
- Розділ V Складання професійних документів (6 год.)
- Основні терміни і поняття: телеграма ,факс, положення, статут, інструкція, правила, наказ, договір,контракт, трудова угода. Література
- Суть і завдання теми
- 1.Текстове оформлення довідково-інформаційних документів. Довідково-інформаційна документація
- Загальноприйняті правила в діловому листуванні
- Доповідні та пояснювальні записки
- 2 Групи:
- 2.Особливості складання розпорядчих та організаційних документів.
- 3.Укладання фахових документів відповідно ло напрямку підготовки. Поняття про договір
- Контракт
- Порядок укладання контракту
- Структура тексту контракту
- Різниця між трудовим договором і контрактом
- Загальні відомості про обліково-фінансові документи
- Практичні завдання
- 1.Складіть службову телеграму .
- 2.Занотуйте телефонограму.
- Список рекомендованої літератури