logo
самост

3.Укладання фахових документів відповідно ло напрямку підготовки. Поняття про договір

Договір – це письмова угода двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення господарських взаємовідносин. Договір може бути укладений між приватними особами і організацією та між організаціями. Цивільний кодекс передбачає різні типи договорів:

Договір постачання — це договір, за яким організація-постачальник зобов'язується в певні терміни передати організації-покупцеві у власність певну продукцію, а організація-покупець зобов'язується оплатити продукцію за встановле­ними цінами.

Договір підряду — це договір, за яким підприємець-підрядник зобов'язується виконати певний обсяг робіт підприємству-замовнику.

Договір про матеріальну відповідальність — це договір, за яким одна сторона бере на себе повну матеріальну відпові­дальність за прийняті матеріальні цінності й зобов'язується дотримуватися встановлених договором правил зберігання, обліку, відвантаження, а інша сторона зобов'язується ство­рити нормальні умови праці матеріально відповідальним особам.

Договір про спільну діяльність — це договір, що укла­дається між двома й більше організаціями для проведення спільних досліджень, будівництва, експлуатації підпри­ємств. Укладаючи цей договір, сторони визначають розмір і характер внесків: грошові; майнові, трудова участь.

Договори щодо створення нових форм господарюван­ня — це договори, які спрямовані на організацію асоціацій, малих підприємств, комерційних банків, орендних підпри­ємств. Для створення асоціацій необхідно укласти установ­чий договір.

Установчий договір — це договір, що закріплює взаємні права та обов'язки всіх учасників створення асоціації.

Звичайно ж, назвати всі договори з господарської діяль­ності неможливо, оскільки їх багато: це і договір про одер­жання позики, договори про посередницькі послуги, догово­ри оренди, договір на здійснення кредитно-розрахункового обслуговування тощо.

Крім договорів з господарської діяльності, виділяють ще трудові договори.

Трудовий договір—це угода між особою, що наймається на роботу, та керівником установи, організації або уповно­важеним ним органом. За цим договором працівник зобов'я­зується виконувати певну роботу, а керівник — виплачувати йому заробітну плату та забезпечувати належні умови праці.

Відповідно до нормативних актів договори повинні мати такі реквізити:

  1. назву документа;

  2. зазначення місця укладання й дати;

  3. вступну частину (точні й повні назви сторін, їх пред­ставників (прізвище, ім'я, по батькові), повноваження, на підставі яких вони діють);

  4. текст договору містить:

-термін виконання договору;

-кількісні та якісні показники продукції;

-зазначення ціни робіт (продукції) і загальної суми;

-порядок виконання роботи;

-порядок розрахунків між сторонами;

-додаткові умови до договору;

- вказівки на майнову відповідальність за повне або часткове

невиконання договору;

-порядок і місце розв'язання суперечок;

-загальний термін дії договору;

- форс-мажорні обставини.

  1. юридичні адреси сторін, що укладають договір;

  2. власноручні підписи сторін;

  3. печатки установи або обох сторін, які укладають договір.

Договір вважають укладеним тоді, коли сторони дійшли згоди з усіх пунктів і відповідно оформили його письмо.

Трудова угода

Трудова угода – це документ, за допомогою якого оформляються взаємовідносини між установою та позаштатним працівником.

Укладати трудову угоду дозволяється тільки у випадках, коли в організації, або на підприємстві немає відповідних фахівців. Зрідка трудова угода укладається між установою та штатними працівниками. В цьому разі їм належить виконувати функції, які не входять в коло їх службових обов’язків.

Основні реквізити трудової угоди: