1.3.2 Майбутній час
Ряд зарубіжних і вітчизняних дослідників заперечує існування в англійській мові категоріального значення майбутнього часу на тій підставі, що:
- сполучення shall/will + інфінітив повнозначного дієслова нічим не різняться від сполучень інших модальних дієслів з інфінітивом;
- майбутній час в сучасній англійській мові виражається не тільки конструкціями shall/will + інфінітив;
- сполучення shall/will + інфінітив не можна віднести до аналітичних форм, оскільки в них значення майбутнього часу входить в семантику тільки модального дієслова, а «переривчата морфема» повинна виражати граматичне значення обома своїми компонентами;
- наявні в мові конструкції should/would + інфінітив поєднують «несумісні» з граматичної точки зору протилежні значення майбутнього і минулого.
Хоч зараз такої точки зору дотримується багато зарубіжних англістів, аргументацію для заперечення категорії майбутнього часу в англійській мові не можна визнати переконливою. Бархударов Л.С., Штелінг Д.А. вважають, що при виділенні граматичної категорії не можна виходити виключно із форми вираження, вимагаючи при цьому, щоб вона відповідала встановленим вимогам. При такому підході треба було б поставити під сумнів існування цілого ряду граматичних і особливо лексико-граматичних категорій, в тому числі аналітичні форми майбутнього часу в українській мові на тій підставі, що в них майбутній час виражається лише особовою формою дієслова «бути» і що існують паралельні конструкції типу «можу читати», «мушу читати» тощо. Крім того, тут значення майбутнього часу також виражаються іншими часовими формами. Щодо форми Future in the Past, то це не єдина в мовній практиці форма, яка поєднує значення майбутнього з минулим. Усі аналітичні конструкції, які вважаються повноцінними складними морфемами: be +-ing, have +-еn, bе +-en, довгий час зберігали, а подекуди зберігають і досі, семантичні значення своїх компонентів.
Форми Future Indefinite вживаються на позначення дії, що відбувається після моменту мовлення. Це можуть бути дії загального характеру, конкретні і повторні.
Форми Future Continuous означають конкретну дію, що відбуватиметься в конкретний момент майбутнього часу. В українській мові еквівалентами цих форм виступають форми майбутнього часу дієслів недоконаного виду і рідше доконаного виду. Значення конкретності і тривалості виявляється контекстом або лексичними ідентифікаторами:
Future Continuous – майбутній час = теперішній в значенні майбутнього
Форми Future Perfect вживаються на позначення дії, що завершиться в певний момент майбутнього часу. Вони належать до рідковживаних.
Future Perfect – майбутній час
Форми Future Perfect Continuous позначають дію, що почалася в майбутньому і продовжується до якогось моменту або до початку другої дії. В англійській мові вони вживаються рідко, а в перекладах українською передаються формами майбутнього часу дієслів.
В українській мові розрізняють форми майбутнього часу дієслів доконаного виду (ДВ) і недоконаного виду (НДВ), які мають ряд структурних і семантичних особливостей. Майбутній час дієслів ДВ в обох мовах означає дію, що буде здійснена в момент мовлення або після нього і виражається за допомогою афіксів 1-ї особової парадигми. Форми майбутнього часу ДВ відрізняються від форм теперішнього часу лише видовою ознакою: укр. роблю: зроблю, пишу: напишу. В англійській мові їх еквівалентами виступають форми Future Indefinite і Future Continuous.
Майбутній час дієслів НДВ виражає дію, що буде відбуватися після моменту мовлення. Уточнення часу по відношенню до моменту мовлення здійснюється лексичними індикаторами. В українській мові має дві форми вираження: аналітичну і синтетичну [Дорошенко С. І.,1985: 38].
- Розділ 1. Категорія часу
- 1.1 Філософські погляди на час
- 1.2 Лінгвістичний та мовний час
- 1.3 Граматичний час
- 1.3.1 Теперішній час
- 1.3.2 Майбутній час
- 1.3.3 Минулий час
- 1.4 Час в культурології
- Розділ 2. Класифікації дослідження категорії часу
- 2.1 Лінійний та циклічний час за класифікацією ч. Філлмора
- 2.2 Мовне поле часу за л. К. Малімон
- 2.3 Класифікація часу за є. А. Нільсеном
- 2.4 Поняття феномену часу за ю. О. Дем’яновою
- 2.5 Класифікація згідно з н. В. Таценко
- Мовне втілення мегаконцепту «час»
- 2.6 Критерії класифікації часових мовних одиниць та основні показники і типи часового вказування за с. І. Тереховою
- Розділ 3. Лінгвокультурний аналіз фразеологічних одиниць часу в українській і англійській мовах
- 3.1 Семантичне поле фразеологічних одиниць часу
- 3.2 Синонімія та антонімія одиниць фразеосемантичного поля часу сучасної англійської мови
- Розділ 4.Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- 4.1 Оцінка важкості та напруженості праці
- 4.3 Санітарія та гігієна робочого місця.
- 4.3.1 Вимоги до приміщення.
- 4.3.2 Вимоги до організації робочого місця.
- 4.3.3 Вимоги до вентиляції, опалення, кондиціювання, мікроклімату
- 4.3.4 Вимоги до освітлення.
- 4.3.5 Вимоги електробезпеки
- 5.1 Вербалізація мегаконцепту «час» у фразеології
- 5.2 Вербалізація мегаконцепту «час» на матеріалі підмови «комп’ютерні технології»
- 4.3 Порівняльний аналіз засобів перекладу мегаконцепту «час» на матеріалі підмов «фразеологізми» та «комп’ютерні технології»