logo
Час1

2.6 Критерії класифікації часових мовних одиниць та основні показники і типи часового вказування за с. І. Тереховою

С. І. Терехова визначає функціонально-семантичні критерії класифікації часових мовних одиниць:1) за співвіднесеністю з часом комунікації; 2) за повторюваністю /не повторюваністю дії; 3) за ознакою наявності/відсутності дії в часі; 4) за перманентністю репрезентованої ознаки; 5) за якістю вказування; 6) за співвіднесеністю з актуальним часом; 7) за ознакою завершеності/не завершеності; 8) за швидкістю вияву ознаки; 9) за ознакою прискореності/моментальності дії; 10) за ознакою циклічності; 11) за соціальною співвіднесеністю мовної одиниці; 12) за ступенем вияву деталізації ознаки; 13) за співвідношенням часової характеристики; 14) за структурою репрезентацією у складі тематичної групи та функціонально-семантичного поля в цілому; 15) за внутрішньоструктурною репрезентацією; 16) за продуктивністю твірної основи; 17) за морфемною структурою зіставлюваних одиниць; 18) за частиномовною належністю; 19) за функціонально-семантичною зворотністю семантики мовної одиниці: прислівникові одиниці (в обох мовах); прислівниково-сполучникові одиниці (в обох мовах); прислівниково-іменникові репрезентації (в обох мовах); прислівниково-вигукові одиниці (в українській мові); прислівниково-станові мовні одиниці(в українській мові); прислівниково-прикметникові мовні одиниці (в англійській мові); прислівниково-прийменниково-іменникові одиниці (в обох мовах); прислівниково-прийменниково-дієслівні мовні одиниці (рідко − в англійській мові); прислівниково-прикметниково-дієслівні мовні одиниці (в англійській мові); 20) за ступенем вияву вказівної ознаки; 21) за синтаксичною функцією; 22) за формальною репрезентацією мовної одиниці [Терехова С. І., 2009: 18].

Крім того С. І. Терехова виділяє основні показники часового вказування. До них належать: 1) орієнтаційність, тобто репрезентація часових координат, а саме календарні, картографічні, відносні (орієнтовані на точку відліку) та безвідносні вказування; 2) квантитативність, тобто вказування на обмеженість/ необмеженість ідентифікації [Терехова С. І., 2009:16].

Звертаючись до саме типів мовної репрезентації часових координат, С. І. Терехова зазначає та детально аналізує такі основні типи часового вказування:

  1. Традиційні типи вказування, співвідносності з реальним часом і точкою відліку «тепер-тоді» в порівнюваних мовах;

  2. Функціонально-семантичні репрезентації, співвідносні з теперішнім часом, з реальним минулим, з реальним майбутнім;

  3. Віртуальні часові репрезентації;

  4. Безвідносні часові вказування в їх функціонально-семантичних репрезентаціях у цих мовах, зокрема:

  1. часові вказування на ознаки повтору/ однократності дії;

  2. часові вказування на ознаки тривалості/ моментальності дії;

  3. часові вказування, співвідносні з порядком у часі: указування на часовий прямий порядок, на узагальнений математичний порядок/ послідовність, на космічну послідовність, на природну, тобто земну, послідовність, на календарні мовні одиниці, на добовий цикл, на річний цикл, на біологічний – життєвий – цикл, на зворотний часовий порядок, на одночасність дії, граничні часові вказування;

  4. вказування на невпорядкованість дії [Терехова С. І., 2009:15].