Тема 31. Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина.

Мета:удосконалювати навички усного мовлення, навчитися будувати невелички повідомленя по темі заняття, розвивати комунікативні здібності студентів. Навчити студентів реферувати тексти, писати анотації до них.

Обладнання: малюнки до теми, роздруківки текстів для читання та завдань, словники.

Час проведення: 2 год.

План заняття

І Організаційний момент. Привітання

II. Перевірка домашнього завдання Читати і перекладати текст «OutstandingartistsofUkraine»

Теоретичні відомості.

Додаток позначає особу або предмет, які зазнали якогось впливу. Він відповідає на питання “кого? що?”.

Додаток в англійській мові ділиться на 3 типи: прямий, непрямий і прийменниковий.

Прямий додаток

Прямий додаток виражає предмет або особу, на яку безпосередньо переходить дія, виражена перехідним дієсловом:

I play tennis. – Я граю в теніс.

She plays volleyball. – Вона грає у волейбол.

I like reading books. – Мені подобається читати книжки.

Непрямий додаток

До деяких перехідних дієслів, крім прямого додатка, можна додати ще одне, що позначає адресу, особу, до якої або заради якої відбувається дія. Його називають непрямим додатком. Він відповідає на питання “кому? чому?”

They will give us an advice. – Вони дадуть нам хорошу пораду.

Jack wrote me a letter. – Джек написав мені листа.

Прийменниковий додаток

Прийменниковий додаток виражається поєднанням прийменника і іменника, займенника або герундія. Він відповідає на питання “про кого? про що? з ким?” та інші.

I like reading books about history.

I’ve heard of this football match before.

кладний додаток в англійській мові (Complex Object) - це конструкція, що завжди викликає страх у учнів, через свою назву. Проте, насправді, нічого страшного у ній немає.

Complex Object має багато назв: The Objective-with-the-Infinitive Construction та The Objective Infinitive Construction (об’єктний інфінітивний зворот), але використовуються вони не часто. Складний додаток являє собою поєднання іменника або особового займенника з інфінітивом / прикметником / дієприкметником або іменником.

Означення - це член речення, який позначає ознаку предмета, доповнює або уточнює його значення.

Означення в англійській мові відповідає на питання “який? чий? котрий?” та розподіляється на два типи: ліве (препозитивне) та праве (постпозитивне).

Ліве (препозитивне) означення

Лівим або препозитивним означенням називають означення, що розташовується перед означуваним ним іменником. Якщо іменник вживається з артиклем, то означення розташовується після артикля, але перед іменником:

I gave him a large cat. – Я подарував йому здорового кота.

You must replace the broken window. – Ти маєш замінити розбите вікно.

This is my dog. – Це моя собака.

Препозитивне означення в реченні може бути виражене:

1. Прикметником:

You missed great victory of our football team! – Ти пропусти велику перемогу нашої футбольної команди!

2. Дієприкметником:

If you get up early you can see the rising sun. – Якщо ви встанеш раніше, ти зможеш побачити сонце, що сходить.

3. Займенником:

This is her cat. – Це її кіт.

4. Числівником:

The first day in school. – Перший день у школі.

5. Іменником в загальному відмінку:

Usually, stone walls defend cities in Middle Ages. – Зазвичай, кам’яні стіни захищали міста в Середньовіччя.

6. Іменником в присвійному відмінку:

Jack’s hat. – Капелюх Джека.

Праве (постпозитивне) означення

Правим або постпозитивним означенням називають означення, що знаходиться після означуваного ним іменника:

The movie released last year was the best for me. – Фільм, що вийшов в минулому році був найкращим для мене.

The car of my friend are being repaired now. – Машина мого друга зараз ремонтується.

She likes the idea of seeing him. – Їй сподобалася ідея побачити його.

Постпозитивне означення в реченні може бути виражене:

1. Дієприкметниковим зворотом:

The garden set up last year now require variations. – Сад, що був розбитий в минулому році тепер вимагає змін.

2. Іменником з прийменником:

Take this book of account with you. Бери цю книгу з бухгалтерського обліку з собою.

3. Інфінітивом:

I see the sign to stop. – Я бачу вивіску, що вимагає всіх зупинитися.

4. Герундієм з прийменником:

I have no idea of getting better marks. – В мене немає жодної ідеї, як отримувати кращі оцінки.

Обставина – це член речення, що позначає, як і за яких обставин відбулася дія. Вона відповідає на питання “коли? чому?” та інші. Наприклад:

I have a meeting with them at 6 p.m. – В мене була зустріч з ними (коли?) о шостій вечора.

I didn’t go with them to the cinema becouse I was sick. – Я не пішов з ними в кіно, (чому?) бо я хворів.

Обставина в англійській мові має декілька типів:

обставина часу

обставина місця

обставина причини та наслідку

обставина ступені та образу дії

обставина цілі

Як правило, обставини зазначених видів в англійській мові виражаються прийменниками, що розподіляються на такі види:

Прийменники місцезнаходження

Прийменники часу

Прийменник напряму руху

та інші. Дивіться повний список прийменників.

Якщо в реченні є декілька обставин, то вони розташовується у такому порядку:

обставина способу дії

обставина місця

обставина часу

До складу речення можуть входити слова або словосполучення, що не пов’язані з іншими членами речення. Їх не відносять ні до головних, ні до другорядних членів речення.

До цих елементів відносять звернення, вигуки та вступні слова з словосполученнями.

Звернення – називає особу, до якої звертаються:

Mike, do you know how we can get to New York? - Майк, ти знаеш, як ми можемо дістатися до Нью Йорку?

Вигуки – відображають емоції того, хто говорить:

Oh no, he stole my purse! – О ні, він вкрав мій гаманець!

Детальніше про вигуки в англійській мові.

Вступні слова та словосполучення – відображають ставлення мовця до висловленої думки (пояснення, припущення, впевненість та ін.):

By the way, I’ll be in London in a few days. – До речі, я буду в Лондоні через декілька днів.

Indeed, that speech was too boring. – Точно, ця промова була дуже нудною.

ІІІ. Основна частина.

Summary

A summary is a brief account that contains the main points of something. Some examples that you hear or see almost everyday are news reports given on the radio ot TV. Students often have to write summaries of books they have read. Writing a summary lets you, or your teacher, know how much you understood of what you read or saw. Summaries are a great way to remember what has happened.

When you write a summary, you first look for the most important ideas.

Then, you then put all the main ideas together, in a logical order.

How to Write a Summary in 8 Easy Steps

Writing a good summary demonstrates that you clearly understand a text...and that you can communicate that understanding to your readers. A summary can be tricky to write at first because it’s tempting to include too much or too little information. But by following our easy 8-step method, you will be able to summarize texts quickly and successfully for any class or subject.

1) Divide…and conquer. First off, skim the text you are going to summarize and divide it into sections. Focus on any headings and subheadings. Also look at any bold-faced terms and make sure you understand them before you read.

2) Read. Now that you’ve prepared, go ahead and read the selection. Read straight through. At this point, you don’t need to stop to look up anything that gives you trouble—just get a feel for the author’s tone, style, and main idea.

3) Reread. Rereading should be active reading. Underline topic sentences and key facts. Label areas that you want to refer to as you write your summary. Also label areas that should be avoided because the details—though they may be interesting—are too specific. Identify areas that you do not understand and try to clarify those points.

4) One sentence at a time. You should now have a firm grasp on the text you will be summarizing. In steps 1–3, you divided the piece into sections and located the author’s main ideas and points. Now write down the main idea of each section in one well-developed sentence. Make sure that what you include in your sentences are key points, not minor details.

5) Write a thesis statement. This is the key to any well-written summary. Review the sentences you wrote in step 4. From them, you should be able to create a thesis statement that clearly communicates what the entire text was trying to achieve. If you find that you are not able to do this step, then you should go back and make sure your sentences actually addressed key points.

6) Ready to write. At this point, your first draft is virtually done. You can use the thesis statement as the introductory sentence of your summary, and your other sentences can make up the body. Make sure that they are in order. Add some transition words (then, however, also, moreover) that help with the overall structure and flow of the summary. And once you are actually putting pen to paper (or fingers to keys!), remember these tips:

Write in the present tense.

Make sure to include the author and title of the work.

Be concise: a summary should not be equal in length to the original text.

If you must use the words of the author, cite them.

Don't put your own opinions, ideas, or interpretations into the summary. The purpose of writing a summary is to accurately represent what the author wanted to say, not to provide a critique.

7) Check for accuracy. Reread your summary and make certain that you have accurately represented the author’s ideas and key points. Make sure that you have correctly cited anything directly quoted from the text. Also check to make sure that your text does not contain your own commentary on the piece.

8) Revise. Once you are certain that your summary is accurate, you should (as with any piece of writing) revise it for style, grammar, and punctuation. If you have time, give your summary to someone else to read. This person should be able to understand the main text based on your summary alone. If he or she does not, you may have focused too much on one area of the piece and not enough on the author’s main idea.

Домашнє завдання: зробити реферування статті

«Outstanding artists of Ukraine»