4.3.5 Вимоги електробезпеки

Лінія електромережі для живлення персонального комп‘ютеру та периферійних пристроїв (принтер, сканер тощо) виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провід прокладено від стійки групового розподільчого щита до розеток живлення.

Персональний комп‘ютер та периферійні пристрої підключені до електромережі з допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення. Штепсельні з'єднання та електророзетки монтовані на негорючих пластинах. Відкритої прокладки кабелів під підлогою не було. Штепсельні з'єднання та електророзетки, крім контактів фазового та нульового робочого провідників, мають спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В і 36 В за своєю конструкцією відрізняються від штепсельних з'єднань для напруги 127 і 220 В.

4.3.6 Вимоги до рівнів шуму та вібрації

Шум від роботи комп’ютера та принтера незначний і роботі не заважає, отже рівень шуму та вібрації на робочому місці знаходиться на мінімальному рівні, що відповідає вимогам ДсанПіп 3.3.2-007-98. (10)

Таким чином можна зробити висновок що умови роботи при пошуку теоретичного матеріалу категорії часу та написанні дипломної роботи були сприятливими для роботи та відповідають всім вимогам до охорони праці для данного типу роботи.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ 5. Вербалізація мегаконцепту «час» в англомовних технічних підмовах. Засоби його відтворення українською мовою

Даний розділ присвячений дослідженню особливостей вербалізації мегаконцепту «час» в англійській мові та засоби його відтворення українською мовою. Порівняльний аналіз засобів мовного вираження та перекладу мегаконцепту «час» здійснюється на матеріалі підмов «комп’ютерних технологій» та у фразеології. У якості лексикографічних джерел було обрано «Англо-український фразеологічний словник» К. Т. Баранцева та «Англо-український словник з обчислювальної техніки, Інтернету та програмування» Е. М. Пройдакова і Л. А. Теплицького. В роботі опрацьовано 527 мовних одиниць, які є мовним засобом вираження поняття «час».