1.3.1 Теперішній час

Теперішній час у порівнюваних мовах виражає момент мовлення не тільки як точку, але як більший чи менший проміжок часу, що включає цей момент, напр.: англ. An hour ago he was dancing and now he is limping - укр. Годину тому він танцював, а зараз шкутильгає.

Практично повна збіжність спостерігається також щодо вживання форм теперішнього часу в значенні минулого. Такі форми вживаються в основному з прислівниками і прислівниковими конструкціями. Це часове значення часто називають «теперішнім історичним», різновидом якого є «теперішній живописний».

Форми Present Continuous вживаються на позначення конкретної дії в її розвитку в момент мовлення. В українській мові їм відповідають форми теперішнього часу дієслів. Характер дії щодо тривалості і конкретності визначається контекстом і лексичними актуалізаторами.

Форми Present Continuous інколи вживаються для вираження дії в майбутньому. В українській мові їм відповідають контекстуально-зумовлені форми теперішнього часу і рідше майбутнього.

Таким чином, в практиці міжмовної комунікації три видо-часові форми англійської мови мають своїми відповідниками одну форму теперішнього часу дієслів: Present Indefinite, Present Continuous - теперішній час дієслів, Present Perfect Continuous.

Складнішою є ситуація при переході з української мови на англійську: Present Indefinite,  Present Continuous теперішній час дієслів, Present Perfect Continuous.

В усіх випадках вибір відповідної форми диктується контекстом. Звичайно, контекст далеко не у всіх випадках може бути основою однозначної інтерпретації мовної ситуації щодо вибору відповідної видо-часової форми [Дорошенко С. І.,1985: 34].