logo
Шпори з практичної політології

Регуляція масової політичної поведінки.

Масові утворення людей: І. Публіка ( таке масове утворення, в основі якого лежать раціональні чинники, і поведінка якого є більш передбачуваною ). ІІ. Натовп ( Таке масове утворення, яке є активною соціальною одиницею, і в основі якого – скупчення людей, їх фізичний контакт на обмеженому просторі ). Характеристики стану натовпу: 1.       Стихійність; 2.       Мінливість; 3.       Нестабільність; Особливості психології великої маси людей ( за Зімічевим ): 1. У юрбі відбувається стирання індивідуальних відмінностей між людьми, тому в них знімаються багато бар'єрів, що стримують їх у звичайному житті. 2. Підвищується роль прикладу навколишніх як фактора мотивації. Якщо всі навколо будуть робити щось одне, то людина буде робити те ж саме, навіть якщо один він би цього робити не став. 3. Підвищена схильність до емоційних хвилювань. У юрбі легко народжуються найрізноманітніші почуття: сміх, ажіотаж, страх, гнів, захват. 4. Здатність активізуватися і піти за лідером. 5. Можливість орієнтації на виконання самої неймовірної задачі. 6. Несприйнятливість до аргументів, заснованих на логіці і здоровому глузді. Етапи розгортання масової поведінки ( Г. Г. Почепцов, на прикладі заворушень при похованні патріарха Володимира, Київ - 1995 р. ): 1.       Структурні фактори ( протистояння двох патріархатів в Україні, залучення до нього політичних діячів ); 2.       Структурна напруженість ( порушення балансу між церквою і державою ); 3.       Посилення поширення суспільного вірування ( невирішеність питання про поховання – засіб кристалізації переконання у необхідності його здійснення у певному місці ); 4.       Активізуючи фактори ( спільна дія – копання могили – активізувала натовп ); 5.       Мобілізація до дії ( організована сила – УНСО – визначає поведінку юрби ); 6.       Соціальний контроль ( силова акція влади ); Чинники впливу на масову політичну поведінку: 1.       Роль лідера; 2.       Характер аргументації звернення до маси ( символічна форма, ірраціональний зміст ); Способи впливу на натовп ( за Г. Лебоном ): 1.       Ствердження; 2.       Повторення; 3.       Заразливість; Вимоги звернення до натовпу ( за А. Гітлером ): 1)       Уникати абстрактних ідей, апелювати до емоцій; 2)       Постійно повторювати одні й ті ж ідеї, використовуючи стереотипні фрази; 3)       Зупинятися на одній стороні аргументації; 4)       Постійно критикувати ворогів; 5)       Виокремлювати одного ворога для персональної критики;

  1. Основні форми прямих дій у політиці.

  2. Організація та проведення мітингів.

  3. Натовп як форма масових зібрань людей в політиці

  4. Особливості організації та проведення демонстрацій.

  5. Страйк як засіб політичної боротьби.

Прямі дії в політиці: -          засоби тиску на владу або підтримки влади; -          форма протесту і виразу політичної позиції; -          форма єднання або розколу у соціальних або політичних рухах; Ефективність прямих дій в політиці: -          Сила виразу прагнень; -          Масовість; Основні форми прямих дій в політиці: І. Мітинг – зібрання людей з необмеженим складом учасників, присвячене обговоренню тієї чи іншої проблеми. Небезпеки мітингу: 1.       Невизначеність складу учасників; 2.       Використання засобів, які посилюють афектацію (“збудження”) учасників; 3.       Склад ораторів (спонтанність, анархічність); Керування мітингом: 1.       Планування за допомогою відповідного сценарію; 2.       Забезпечення впливу на активнодіючу групу учасників мітингу; 3.       Характер виступу оратора (простота, якість, емоційність); 4.       Використання простору мітингу; ІІ. Демонстрація – масова хода прихильників певної політичної позиції за певним маршрутом. Вимоги до демонстрації: планування, чіткість та яскравість. ІІІ. Страйк – зупинення роботи з метою політичного тиску, пред’явлення та наполягання на прийнятті певних рішень. Небезпеки страйку: 1.       Страйк здатен охоплювати своїм впливом величезні маси людей; 2.       Стимулює зв’язок проблем, які хвилюють як окрему людину, так і суспільство в цілому; 3.       Негативні соціальні наслідки (побутові проблеми, падіння життєвого рівня, сімейні проблеми). Вимоги до організації страйку: 1.       Визначення мети і термінів; 2.       Усвідомлення можливих дій влади; 3.       Створення страйкового фонду; 4.       Забезпечення впливу на громадську думку. ІV. Голодування – крайній захід політичної боротьби, коли у якості аргументу використовується особисте здоров’я та життя людини. Вимоги до організації голодування: 1.       Визначення мети; 2.       Визначення кількості учасників; 3.       Інформаційна підтримка акції; 4.       Медичне забезпечення для учасників.