Зміст формальної структури політичних рішень

Політичне рішення – напрацювання декількох варіантів дії для ліквідації політичної проблеми, що виникла, і подальший вибір оптимального ( найкращого ) з них, реалізація якого має ліквідувати проблему з максимальною ефективністю ( Симонов ). Р. Даль: “політичне рішення – вибір найкращої з альтернатив”. Р. Мекрайдіс: “прийняття рішень – найважливіша соціальна функція політики” Згідно з Симоновим, політичне рішення “очолює” піраміду політичного аналізу, у підніжжі якої знаходиться ситуаційний аналіз, а у центрі – політичне прогнозування. Структура політичного рішення ( за В. Бебиком ): 1.       Постановка проблеми; 2.       Збір інформації; 3.       Виокремлення можливих альтернатив; 4.       Добір конкретної альтернативи для розв’язання проблеми; Основні етапи розробки і прийняття політичного рішення ( за Саймоном ): 1.       Інформаційна активність – дослідження вирішуваної проблеми; 2.       Конструктивна діяльність (розробка намірів по вирішенню проблеми ); 3.       Альтернативна діяльність ( оцінка і вибір конкретного варіанту рішення ); Етапи розробки і прийняття політичного рішення як демократичного процесу: 1.       Виникнення та постановка проблеми; 2.       Обговорення проблеми; 3.       З’ясування всіх існуючих думок; 4.       Вибір методу прийняття рішень; 5.       Прийняття рішень; Основні етапи розробки і прийняття політичного рішення ( за Симоновим ): 1.       Оцінка ситуації; 2.       Виявлення проблеми; 3.       Постановка та розробка проблеми; 4.       Вибір мети та засобів її досягнення; 5.       Вибір методу прийняття рішень; 6.       Прийняття рішень;