Політичний аналіз як наука.

Аналіз – процес мисленнєвого розчленування досліджуваного об’єкта на складові та дослідження кожної з них окремо. Основні підходи до розуміння політичного аналізу: І. Політичний аналіз – аналітична діяльність стосовно усіх явищ політики; ІІ. Політичний аналіз – прикладна наука, аналіз конкретних політичних ситуацій; Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких  можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень ( К. Симонов ). Структура політичного аналізу ( за К. Симоновим ): 1.       Аналіз політичної ситуації; 2.       Прогноз розвитку політичної ситуації; 3.       Прийняття компетентних політичних рішень; Політичний аналіз – систематична оцінка технічної та економічної здійсненності та політичної життєздатності альтернативних політик ( планів, програм ), стратегій їх здійснення та наслідків обраної політики ( Ліндблюм ). Структура політичного аналізу ( за Ліндблюмом ): 1.       Оцінка можливого курсу; 2.       Вироблення стратегій здійснення курсу; 3.       Оцінювання результатів; Політичним аналізом як прикладною галуззю займається особлива група фахівців: аналітики, експерти, технологи, консультанти, працівники партійних апаратів, помічники публічних політиків. Особливості політичного аналізу ( за О. І. Соловйовим ): -          політичний аналіз, як різновид прикладного знання, орієнтується на опис і вивчення конкретної проблеми; -          На відміну від науки, яка формує логічний образ об’єкта, політичний аналіз створює практичний образ об’єкта – такий образ, який може бути включений у систему конкртено-цільової рекомендації. Політична аналітика – свідомий, цілеспрямований, конкурентний процес вивчення політичної обстановки, подій, тенденцій, перспектив її розвитку з метою визначення цілісної картини того, що відбувається, та подальшого прийняття політичних рішень ( Телешун С. О., Баронін А. С. ). Основні позиції тлумачення політичного аналізу з точки зору мети: 1.       Споглядальна позиція. Головна мета аналізу: з’ясування суті подій, що відбуваються, виявлення мотивації учасників подій, висловлення  пропозицій або думок щодо ситуації. 2.       Позиція активного впливу на політику. Мета аналізу: забезпечення оптимальності та ефективності політичних рішень. Поруч з аналізом у дослідженні поліики може використовуватись ретродукція. Ретродукція – стрибок уяви, фантазії, який використовується для пояснення політичних явищ, подій.