Основні методи аналізу політики.

Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких  можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень ( К. Симонов ). Метод – спосіб досягнення певної мети, сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності. Методи аналізу: 1.       Системний; 2.       Порівняльний ( компаративістський ); 3.       Метод соціально-групового аналізу; Методи політичного аналізу ( за О. І. Соловйовим ): Загальні ( визначають спрямованість, ракурс, і методологічне забезпечення усіх етапів політичного аналізу ): - Івент-аналіз ( політичний процес уявляється як ряд подій ); Схема івент-аналізу: політична ситуація – події – середовище – учасники ( їх ресурси, інтереси, взаємозв’язки ) – обмеження діяльності – цілі і задачі – альтернативні рішення – сценарії і прогнози – стратегії дій; - Ситуаційний аналіз ( задача-мінімум – моніторинг політичної ситуації, задача-максимум – на основі моніторингу даних забезпечити автоматизоване генерування стратегій управління політичним процесом ); Часткові ( стандартні методи, застосування яких у різних комбінаціях на окремих стадіях політичного аналізу визначається конкретною доцільністю ): -          факторний аналіз; -          моделювання; -          аналіз вигод і витрат;

Методи політичного аналізу: контент-аналіз

Політичний аналіз – прикладна дисципліна, що вивчає різні методики дослідження політичної ситуації, розробку варіантів її можливого розвитку і ухвалення компетентних публічно-політичних рішень.

Контент-аналіз являє собою метод збору кількісних показників про явище або процес, які вивчаються, з метою оцінювання та прогнозування наступних дій політичних гравців. Контент-аналіз належить до найбільш ранніх методів вивчення тексту.

До наукового обігу методика потрапила на прикінці 30-х років 20-го сторічя і довгий час використовувалась головним чином для дослідження текстів мосової інформації з метою виявлення відмінностей у трактуваннї подій, політичних гасел і т.д.

Клвсикою контент-аналізу вважають дослідження американського вченого Г. Лассуела, який дослідив пропагандистські матеріали періоду 2-ї Світової війни.

Одним з найбільш відомих прикладів використання методики контент-аналізу у сфері міжнародних досліджень вважається «Стенфордський план» по проблемах міжнародної кризи (на прикладі подій 1914 року). На підставі порівняльного аналізу документів, якими обмінювались під час кризи ворожі сторони, членами Стенфордської групи була представлена логічна модель внутрішньодержавної поведінки під час кризи.

Зараз контент-аналіз широко використовують у аналітичних дослідженнях у сфері бізнесу, політичної аналітики і практики.