Теоретичні засади політичного прогнозування. 20. Теоретичні засади політичного прогнозування.
Прогноз – науково-обґрунтоване судження про можливі стани об’єкту у майбутньому, про альтернативні шляхи та терміни їх здійснення. Політичний прогноз ( у шир. сенсі) – розробка науково обґрунтованих суджень про ймовірні стани політичної системи або окремих її суб’єктів у майбутньому та про можливі шляхи та строки їх досягнення. Політичний прогноз (у вузько-прикладному сенсі) – науково обґрунтовані судження про імовірнісні стани політичної системи або окремих її суб’єктів у майбутньому і про імовірні шляхи та строки досягнення, котрі мають чітко визначений період упередження та тісно пов’язані з можливою реакцією на них у вигляді політичних рішень ( К. В. Симонов ). В історії уявлень про можливість політичного прогнозування виділяють триі позиції: - Марксистська “оптимістична” ( стверджує можливість політичного прогнозування ); - Позитивістська “песимістична” ( відкидає можливість політичного прогнозування ); - Прогнозування можливе, але ставитись до нього треба обережно; Дві сторони політичного прогнозування: 1. Теоретична; 2. Практична (забезпечення умов для прийняття оптимальних політичних рішень); Мета політичного прогнозування: 1. Уникнення небажаних результатів у майбутньому; 2. Прискорення одержання бажаних результатів; Форми прогностичного знання: - знання про якості об’єктів, які реально існують; - знання про якості об’єктів, які не існують сьогодні, проте можуть з’явитись у майбутньому; Теоретичні засади політичного прогнозування: І. Загальна методологічна основа: людина здатна пізнавати світ, у тому числі і політичну сферу; ІІ. Основа для прогнозування: майбутнє політичних явищ знаходиться у теперішньому часі, але лише в імовірному плані. ІІІ. Дія закону причинності ( причинно-наслідкових зв’язків ): будь-яке явище має свого попередника ( причину ) і саме виступає як причина для наступного явища ( наслідку ). Завдання політичного прогнозування – виявлення ланцюгів причинно-наслідкових звязків. ІV. Аналіз та вивчення мотивів людей. V. Знання конкретної політичної ситуації. Типологія політичних прогнозів: 1. За об’єктом: - зовнішньополітичні; - внутрішньополітичні; 2. За проблемно-цільовим критерієм: - Пошукові ( продовження в майбутнє теперішніх тенденцій ); - Нормативні ( визначення строків досягнення бажаного стану об’єкта ); 3. За періодом упередження: - оперативні ( до 1 міс. ); - короткострокові ( до 1 р. ); - середньострокові ( до 5 р. ); - довгострокові ( понад 5 р. ); - футурологічні ( понад 15 р. );
- Предмет практичної політології.
- Сутність та функції політичної символіки.
- Основні різновиди політичної символіки.
- Ритуал як складова частина політичного життя.
- Специфіка мови як засобу політичного впливу.
- Політичний дискурс.
- Особливості політичного мовлення в сучасній Україні.
- Сутність політичного аналізу.
- Політичний аналіз як наука.
- Мета і завдання політичного аналізу.
- Основні різновиди політичного аналізу.
- Рівні політичного аналізу.
- Фактори політики й їх значення для політичного аналізу.
- База даних політичного аналізу.
- Основні методи аналізу політики.
- IV.І Івент-аналіз як метод у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів
- Политическое моделирование
- Матричный метод
- Групповые очные методы экспертных оценок
- Політичний аналіз як наука і мистецтво.
- Ситуаційний політичний аналіз.
- Подія як елемент політичного аналізу.
- Теоретичні засади політичного прогнозування. 20. Теоретичні засади політичного прогнозування.
- Класифікація та особливості методів політичного прогнозування.
- Інтуїтивно-логічні методи політичного прогнозування.
- Ігрові методи в політичному прогнозуванні.
- Метод аналогії у політичному прогнозуванні.
- Моделювання як метод політичного прогнозування.
- Метод колективної експертизи в політичному прогнозуванні.
- Сценарний метод політичного прогнозування.
- Стадії політичного прогнозування.
- «Ефект Едипу» в політичному прогнозуванні.
- Надійність політичного прогнозу.
- Сутність політичного рішення.
- Зміст формальної структури політичних рішень
- Типологія політичних рішень.
- Етапи розробки та прийняття політичних рішень.
- Методи прийняття політичних рішень.
- Колективні методи прийняття політичних рішень.
- Методи розробки та прийняття політичних рішень за ч.Ліндеблюмом.
- Основні моделі прийняття політичних рішень (на основі досвіду діяльності президентів сша).
- Оптимальність та ефективність політичного рішення.
- Особливості політичного маркетингу.
- Менеджмент в структурі політичної діяльності.
- Об‘єктивні та суб‘єктивні умови політичної діяльності.
- Основні умови та фактори політичної діяльності в сучасній Україні.
- Сутність політичної ситуації.
- Специфіка масової поведінки в політиці.
- Регуляція масової політичної поведінки.
- Сутність політичної кампанії та її планування.
- Основні різновиди політичної кампанії.
- Роль засобів масової інформації у політичних кампаніях.
- Сутність та функції політичного маніпулювання.
- Технології політичного маніпулювання.
- Міф як знаряддя політичного маніпулювання.
- Сутність та різновиди політичної пропаганди й агітації.
- Сутність психологічної війни в політиці.
- Прийоми ведення психологічної війни в політиці.
- Теоретичні засади політичної іміджелогії.
- Основні методи та засоби створення політичного іміджу.
- Види та засоби політичної реклами.
- Основні різновиди політичних іміджів.
- Довіра до джерела інформації як проблема політичної комунікації.
- Обмеження та протидія політичним маніпуляціям.
- Популізм як політична технологія.
- Проблема ефективності політичної символіки.
- Співвідношення теоретичної та прикладної політології.
- Наукові засади практичної політології.
- Практична політологія як мистецтво.
- Методи та функції прикладної політології.