42. Особливості мотивації сфери періоду ранньої дорослості

Мотиваційна сфера людини - це стрижень її особистості, сенсоутворюючий її компонент. Тому вона вкрай важлива для працівника, але не менш важлива і для менеджера. Якщо керівник не розуміє, що рухає поведінкою співробітників підрозділу чи організації, то його управлінські дії можуть перетворитись на безперервний ланцюг помилок.

Період ранньої дорослості, як і все доросле життя людини в цілому, характеризується зміною його мотиваційної сфери життя. Зміни мотивів поведінки людини лише в незначній мірі обумовлені специфічними віковими змінами, що відбуваються в організмі. Насамперед, вони визначаються особистими, соціальними і культурними подіями і факторами: вирішуються конфлікти юнацького періоду, відбувається пошук свого місця, зв'язування себе зобов'язаннями, що припускають стабільне передбачуване майбутнє.

Молода людина, що вступає в доросле життя, стоїть перед необхідністю вибору і вирішення багатьох проблем, серед яких найбільш важливими є шлюб, народження дітей, вибір професійного шляху. Дані події носять характер нормативних, так як їх наступ очікується інайчастіше відбувається в певний час у більшості людей. Саме ці події вимагають прийняття особливих рішень, в руслі яких підтримуються, розширюються або підриваються раніше сформовані погляди, формуються нові мотиви поведінки. Крім нормативних подій цього періоду, мотиваційна система людини може істотно коректуватися внаслідок ненормативних подій. Це пов'язано з ще не усталеною системою цінностей і емоційною чутливістю молодої особистості. До ненормативних відносяться події, що трапилися абсолютно несподівано: раптова смерть близької людини, улюбленого, втрата роботи і т.д. Подібні події найчастіше спонукають молоду людину до неадекватних вчинків, які в свою чергу можуть докорінно змінити подальшу життя.

З віком імпульсивність поведінки людини починає зменшуватися незалежно від нормативних або ненормативних подій, а усвідомлення зовнішніх і внутрішніх обставин - посилюватися. Це дозволяє людині приймати більш зважені рішення і призводить до більшого проникненню в причини своїх вчинків і вчинків інших людей. Таким чином, відбувається становлення соціально зрілої дорослої особистості.Період ранньої дорослості (від 20 до 40 років) можна по-іншому назвати періодом починань. Дійсно, у всіх областях дорослого життя, будь то особисте життя або професійна, молода людина стоїть на самому початку шляху. Це початок, безумовно, пов'язано з певними планами та надіями, більшість яких склалося ще в юнацький період. Однак ці надії за своєю суттю є мріями, які необхідно здійснити, щоб досягти бажаного. Тому однією з найбільш важливих завдань молодий особистості є необхідність ув'язати мрію і реальність, бажане і дійсне.Шостий стадією життєвого циклу, за Еріксоном, є початок зрілості, період від кінця юності до початку середнього віку. Про цій стадії і наступної за нею класичний психоаналіз не говорить нічого нового або, у всякому разі, нічого важливого. Але Еріксон, враховуючи вже вчинилося на попередньому етапі впізнання В«ЯВ» і включення людини в трудову діяльність, вказує на специфічний для цієї стадії параметр, який укладено між позитивним полюсом близькості і негативним - самотності. p align="justify"> Під близькістю Еріксон розуміє не тільки фізичну близькість двох людей. У це поняття він включає здатність однієї людини піклуватися про інше і ділитися з ним усіх істотних без остраху втратити при цьому себе. З близькістю справа йде так само, як з ідентифікацією: успіх чи провал на цій стадії залежить не прямо від батьків, але лише від того, наскільки успішно людина пройшла попередні стадії. Так само як у випадку ідентифікації, соціальні умови можуть полегшувати або ускладнювати досягнення близькості [1]. p align="justify"> Поняття близькості між людьми не обов'язково пов'язано з сексуальним потягом, воно поширюється і на дружбу. Між однополчанами, що билися пліч-о-пліч у важких боях, дуже часто утворюються такі тісні зв'язки, які можуть слугувати зразком близькості в самому широкому сенсі цього слова. Але якщо ні в шлюбі, ні в дружбі людина не досягає близькості, тоді, на думку Еріксона, долею його стає самотність - стан людини, коли йому не з ким розділити своє життя і не про кого піклуватися.