logo
Общая шпора

108. Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.

Цінність-це процеси, явища, предмети, що мають позитивну значимість , для людини й сприяють задоволенню її потреб та інтересів

Цінності посідають одне з головних місць у людському житті та суспільстві. Вони свідчать про людський спосіб життя, про кар¬динальну відмінність людини від тварини.

Розділ філософії, в якому вивчається теорія цінностей, назива¬ється аксіологія. Поняття цінності зазвичай використовується для позначення процесів, явищ, предметів, які мають позитивну значимість для людини і сприяють задоволенню її потреб та ін¬тересів. Вивчення цінностей має давню історію.

Першу спробу надати поняттю цінності філософського уза¬гальненого значення зробили філософи античного світу (Сократ, Ілатон). Вони вважали, що найвищими цінностями можна назвати благо та справедливість. Головним питанням аксіології, яке ставив Сократ, було питання «що є благо?» У середньовічній Філософії ціннісні етико-релігійні характеристики містились у понятті реальність (істинне буття Бога). В епоху Відро-я домінували цінності гуманізму та вільнодумства. У Но-час цінності почали сприйматися з позицій раціоналізму, наукової доцільності. У XIX ст. система цінностей дістала свого розвитку у працях марксистів, хоча загалом марксизм критично ставився до положення про аксіологію як самостійну філософсь¬ку дисципліну.

Як уже зазначалося, цінності— це нормативна категорія, яка охоплює все, що може бути ідеалом, метою, предметом праг¬нення та інтересу. Головними поняттями та категоріями аксіо¬логії є благо, доброчинність, значення, оцінка, корисність тощо.

Багатогранність, багатовимірність цінності не взаємовиключають, а взаємодоповнюють її розуміння загалом (син-тез підходів). Отже, цінність — це те, що цінують люди. До цін¬ностей належать предмети, явища соціальної та природної дійс¬ності, людські ідеї, вчинки, дії, явища культури тощо.

Філософський аспект розуміння цінності передбачає таке: 1) цінність за своєю сутністю має соціальний характер (там де немає суспільства — немає цінностей); 2) цінність виникає у процесі діяльності. Мета й результати людської діяльності із са¬мого початку стають цінностями завдяки їх актуальній значимос¬ті й відповідності сутнісним людським потребам й інтересам; 3) поняття «цінність» відрізняється від поняття «значимість». Поняття «значимість» є ширшим, ніж поняття «цінність». Цінність завжди має позитивне значення.4) цінності за своєю природою мають об'єктивний харак¬тер і суб'єктивну форму функціонування.