116. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо).
Методологія не є суспільною наукою і має прошарків характер. Найбільш загальний характер має філософська методологія. Її альтернативні підходи – діалектика та метафізика. Для загальнонаукових методів виділяють: індукція, дедукція, системний аналіз, синергетика тощо.
СИНЕРГЕТИКА − створений професором Германом Хакеном міждисциплінарний напрям, який займається вивченням систем, що складаються з багатьох підсистем різної природи (електронів, атомів, молекул, кліток, нейронів, механічних елементів, органів тварин, людей, транспортних засобів і т.д.), і виявленням того, яким чином взаємодія таких підсистем приводить до виникнення просторових, тимчасових або просторово-часових структур в макроскопічному масштабі.
Виникнення синергетики було неоднозначно сприйнято науковим співтовариством. Одні говорили про нову парадигму в природознавстві, соціальних і діалектика і метафізика. Загальнонаукова методологія, яка включає у себе елементи діалектики й метафізики. Ця методологія об’єднує такі методи, як гуманітарних науках на базі кооперації фундаментальних наук і їх методів; інші не бачили в синергетиці нічого нового в порівнянні з сучасною теорією нелінійних коливань і хвиль; треті схилялися до думки, що синергетика всього лише об'єднуюче гасло і нічого більш, і висловлювали подив з приводу хворого, на їх думку, ажіотажу, викликаного новим напрямом.
Системний аналіз, сукупність методологічних засобів, використовуваних для підготовки і обґрунтування рішень з складних проблем політичного, військового, соціального, економічного, наукового і технічного характеру. Спирається на системний підхід, а також на ряд математичних дисциплін і сучасних методів управління. Основна процедура - побудова узагальненої моделі, що відображає взаємозв'язки реальної ситуації; технічна основа системного аналізу - обчислювальні машини і інформаційні системи. З 1950-х рр. застосовується в економіці, сфері управління, при рішенні проблем освоєння космосу і ін. Термін системний аналіз іноді уживається як синонім системного підходу.
117. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
Сучасна цивілізація знаходиться в критичному періоді свого розвитку. Становлення глобальної цивілізації стикається з протиріччями, що обумовлені внутрішніми суперечностями техногенної цивілізації, нерівномірністю економічного, технічного, політичного, культурного розвитку людства. Основні чинники техногенної цивілізації - неухильне економічне зростання, науково-технічний прогрес - виявили свої негативні наслідки. Наприкінці ХХ століття загострилися проблеми, які набули загальнопланетарного значення і котрі загрожують самому існуванню людства.
Наприклад - проблема виживання людства в умовах розвитку принципово нового типу військової техніки і нагромадження знищення. Сучасна науково-технічна революція призвела до небаченого стрибку у розвитку засобів руйнування і військової справи, в результаті якого людина стала фізично здатна знищити все живе на нашій планеті
Крім військової загрози, дуже важливою є проблема глобальної екологічної кризи і пов'язані з нею сировинні, енергетичні, економічні проблеми. Постійна хімізація життя людей в наш час є достатнім приводом для хвилювання. Це не тільки погано впливає на стан здоров’я людей, але й дуже негативно діє на фізичну повноцінність майбутніх поколінь.
Важливими глобальними проблемами також є - загроза демографічної кризи, проблема збереження особистості як біосоціальної істоти в умовах деформуючого впливу техногенної цивілізації та її масової культури, зростаючих процесів відчуження (накопичення шкідливих мутацій, інформаційні перевантаження, стреси, наркоманія, маніпуляція свідомістю тощо).
Гострота глобальних проблем залежить не лише від того, що непередбачені екологічні та соціально-економічні наслідки глибоко впливають на всі боки життя сучасної людини. Істотним є й те, що ці проблеми настільки взаємопов’язані, що практично неможливо добитися успіху у вирішенні однієї з них, ігноруючи або приділяючи недостатню увагу іншим.
Вирішення глобальних проблем можливе лише зусиллями світового співтовариства. Для їх подолання потрібно спільне використання економічних, інтелектуальних, науково-технічних і культурних ресурсів всього людства. На теперішній час різні країни по-різному ставляться до вирішення глобальних проблем: одні ігнорують ці проблеми, інші витрачають великі кошти на їх подолання. Деякі вчені вважають, що людство має вибирати між матеріальним прогресом і продовженням життя на Землі.
- 4. Філософія конфуціанства у Стародавньому Китаї.
- 5. Філософія даосизму у Стародавньому Китаї.
- 7. Філософія Мілетської школи.
- 8. Стихійна діалектика Геракліта.
- 9. Елейська школа в античній філософії.
- 10. Філософія Демокріта.
- 11. Філософія Сократа.
- 18. Неоплатонізм в античній філософії.
- 13. Ідеальна держава Платона.
- 15. Епікуреїзм в античній філософії.
- 16. Стоїцизм в античній філософії.
- 21. Апологетика: примат віри у пізнанні істини.
- 17. Скептицизм в античній філософії.
- 19. Апатія, атараксія, евдемонія в елліністичній філософії.
- 23. Схоластика: проблема уиіверсалій (номіналізм і реалізм).
- 24. Томізм і проблема гармонії віри з розумом.
- 26. Діалектика доби Відродження (Нікола Кузанський).
- 27. Натурфілософія доби Відродження (м. Копернік, д. Бруно).
- 28. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження
- 29. Філософія Реформації (м. Лютер, ж. Кальвін).
- 31. Емпірична філософія ф. Бекона.
- 32. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р.Декарта.
- 33. Натуралістичний пантеїзм б. Спінози.
- 34. Філософія Просвітництва.
- 35. Теорія пізнання і. Канта.
- 36. Етичні погляди і. Канта ("категоричний імператив").
- 39. Антропологічна філософія л. Фейєрбаха.
- 37. Метод і система філософії г. Гегеля.
- 38. Філософія історії г. Гегеля.
- 40. Філософія марксизму.
- 41. Позитивізм.
- 42. Прагматизм.
- 43. "Філософія життя" (а. Шопенгауер, ф. Ніцше).
- 44. Екзистенційна філософія.
- 45. Фрейдизм.
- 46. Неофрейдизм.
- 47. Герменевтика
- 48. Неотомізм
- 49. Філософська антропологія
- 50. Постмодернізм
- 51. Філософська думка Київської Русі.
- 52. Філософія у Києво-Могилянській академії.
- 53. Українська філософська думка доби Відродження (хіу-хуі ст.).
- 54. Філософія Сковороди.
- 55. Університетська філософія в Україні хуіп-хіх ст. (м. Костомаров, п. Куліш).
- 56. "Філософія серця" п.Юркевича.
- 57. Філософські ідеї у творчості Лесі Українки.
- 58. Філософські ідеї у творчості і.Я. Франка.
- 59. Філософські погляди в.І.Вернадського.
- 60. Українська філософія XX ст.
- 61. Система філософії та її структурні складові.
- 63. Картина світу. Філософська картина світу.
- 62. Філософія як вищий теоретичний рівень світогляду.
- 64. Проблема визначення предмету філософії.*
- 65. Основні функції філософії.
- 68. Простір і час (основні характеристики).
- 66. Буття та його основні форми.
- 67. Матерія та її основні форми руху.
- 69. Рух (основні форми та властивості).
- 70. Проблема матеріальної єдності світу.
- 71. Основні принципи діалектики.
- 72. Категорії діалектики.
- 73. Закон єдності та боротьби протилежностей.
- 74. Закон переходу кількісних змін у якісні.
- 75. Альтернативи діалектики.
- 76. Основні принципи гносеології.
- 77. Суб'єкт і об'єкт у процесі пізнання
- 78. Критерії істини.
- 79. Істина як процес.
- 80. Чуттєве пізнання та його форми.
- 81. Раціональне пізнання та його форми.
- 82. Діалектика чуттєвого та раціонального у процесі пізнання.
- 83. Емпіричні методи пізнання.
- 85. Інтуїція у процесі пізнання.
- 84. Теоретичні методи пізнання.
- 86. Практика у процесі пізнання.
- 87. Сутність людини та сенс її життя.*
- 88. Людина, індивід, індивідуальність, особистість.
- 89. Проблема людської свободи та відповідальності.*
- 91. Потреби й інтереси у структурі особистості
- 92. Взаємодія природи та суспільства.
- 93. Проблема свідомості у філософії
- 94. Індивідуальна та суспільна свідомість.
- 95. Суспільна свідомість та її структура.
- 96. Правова та моральна свідомість.
- 97. Політична свідомість.
- 98. Естетична свідомість.
- 99. Мораль і політика.
- 100. Роль матеріального виробництва у житті суспільства.
- 101. Роль народонаселення та природних умов у розвитку суспільства.
- 102.Поняття соціально-історичної практики
- 103. Соціальне прогнозування.
- 104.Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.
- 106. Формаційна теорія суспільного розвитку(к.Маркс)
- 107. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства
- 110. Філософія культури.
- 108. Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
- 109. Ціннісні орієнтації особистості
- 112. Поняття “наука”(класифікація наук)
- 113. Етичні проблеми науки.
- 114. Сцієнтизм і антисцієнтизм.
- 115. Принцип плюралізму в історії філософії.
- 116. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо).
- 119. Проблема походження релігії
- 118. Предмет релігієзнавства.
- 120. Структура релігії.
- 121. Функції релігії.
- 122. Проблема класифікації релігій.
- 24. Язичництво стародавніх слов'ян.
- 125. Етнонаціональні релігії: загальна характеристика.
- 126. Буддизм як світова релігія.
- 128. Біблія (Святе Письмо) як головне джерело християнського віровчення
- 129. Іслам: основи віровчення і культу.
- 130. Новітні релігійні течії: загальна характеристика.
- 131. Свобода совісті і толерантність.
- 133. Предмет логіки, логічна культура мислення.
- 134. Основні історичні етапи розвитку логіки
- 135. Основні закони формальної логіки.
- 136. Логічна структура поняття (закон оберненого відношення між змістом і обсягом поняття).
- 137. Логічна операція визначення понять. Правила визначення
- 138. Логічна операція поділу понять. Правила поділу.
- 139. Логічні операції з обсягами понять (додавання, множення, віднімання, доповнення).
- 140. Просте судження та його види.
- 141. Види складних суджень.
- 143. Категоричний силогізм: поняття та структура.
- 144. Логічна характеристика доведення.
- 145. Логічна характеристика спростування.
- 146. Правила та можливі помилки в аргументації.
- 147. Дискусія: загальна характеристика