144. Логічна характеристика доведення.
Доведення – це сукупність логічних засобів обгрунтовання істинності будь-якого судження за допомогою інших істинних і повязаних з ним суджень. Структура:
-теза(судження, істинність якого треба довести),
-аргументи-істинні судження, якими користуються при доведенні тези-вірогідні одиничні акти,визначення, аксіоми та постулати, раніше доведенні закони науки та теореми
-демонстрація-спосіб логічного звязку між тезою та аргументом, який веде до всьтановлення бажаної істини: прямим-доведення, в якому з відомих передумов за встановленими правилами безпосередньо слідує теза, тобто істинність тези безпосередньо обгрунтовується наявними аргументами; непрямим – доведення,у якому потрібно довести хибність антитези і на цій основі зробити висновок про істинність тези. У структурі доведення виділяють три складові частини: тезу, аргументи і демонстрацію (форму, або спосіб доведення).
Теза - судження, твердження або положення, істинність якого треба довести.
Доведення бувають прості і складні. Головна їхня відмінність полягає в тому, що в складному доведенні є головна теза і підлеглі, часткові тези.
Головною (основною) тезою називається положення, котрому підлягає обґрунтування ряду інших положень.
Часткова теза — це таке положення, яке стає тезою лише тому, що за її допомогою доводиться основна теза. Часткова теза, будучи доведеною, сама стає потім аргументом для обґрунтування основної тези.
Аргументи (основа, доказ, підстава) - це ті істинні судження, які наводяться для доведення тези. Істинність тези доводять за допомогою аргументів: фактів, раніше доведених законів науки та теорем, аксіом, постулатів, визначень понять.
Факт - це явище або подія, що мають місце в дійсності. Факт, який правильно відображений у судженні, служить аргументом у доведенні. Факти володіють достовірністю і великою силою переконаності і тому широко використовуються у процесі доведення. «Факти, - каже народна мудрість, - вперта річ».
Щоб факти могли виконати роль аргументів, потрібно брати не окремі факти, а всю сукупність, яка відноситься до даної проблеми.
- 4. Філософія конфуціанства у Стародавньому Китаї.
- 5. Філософія даосизму у Стародавньому Китаї.
- 7. Філософія Мілетської школи.
- 8. Стихійна діалектика Геракліта.
- 9. Елейська школа в античній філософії.
- 10. Філософія Демокріта.
- 11. Філософія Сократа.
- 18. Неоплатонізм в античній філософії.
- 13. Ідеальна держава Платона.
- 15. Епікуреїзм в античній філософії.
- 16. Стоїцизм в античній філософії.
- 21. Апологетика: примат віри у пізнанні істини.
- 17. Скептицизм в античній філософії.
- 19. Апатія, атараксія, евдемонія в елліністичній філософії.
- 23. Схоластика: проблема уиіверсалій (номіналізм і реалізм).
- 24. Томізм і проблема гармонії віри з розумом.
- 26. Діалектика доби Відродження (Нікола Кузанський).
- 27. Натурфілософія доби Відродження (м. Копернік, д. Бруно).
- 28. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження
- 29. Філософія Реформації (м. Лютер, ж. Кальвін).
- 31. Емпірична філософія ф. Бекона.
- 32. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р.Декарта.
- 33. Натуралістичний пантеїзм б. Спінози.
- 34. Філософія Просвітництва.
- 35. Теорія пізнання і. Канта.
- 36. Етичні погляди і. Канта ("категоричний імператив").
- 39. Антропологічна філософія л. Фейєрбаха.
- 37. Метод і система філософії г. Гегеля.
- 38. Філософія історії г. Гегеля.
- 40. Філософія марксизму.
- 41. Позитивізм.
- 42. Прагматизм.
- 43. "Філософія життя" (а. Шопенгауер, ф. Ніцше).
- 44. Екзистенційна філософія.
- 45. Фрейдизм.
- 46. Неофрейдизм.
- 47. Герменевтика
- 48. Неотомізм
- 49. Філософська антропологія
- 50. Постмодернізм
- 51. Філософська думка Київської Русі.
- 52. Філософія у Києво-Могилянській академії.
- 53. Українська філософська думка доби Відродження (хіу-хуі ст.).
- 54. Філософія Сковороди.
- 55. Університетська філософія в Україні хуіп-хіх ст. (м. Костомаров, п. Куліш).
- 56. "Філософія серця" п.Юркевича.
- 57. Філософські ідеї у творчості Лесі Українки.
- 58. Філософські ідеї у творчості і.Я. Франка.
- 59. Філософські погляди в.І.Вернадського.
- 60. Українська філософія XX ст.
- 61. Система філософії та її структурні складові.
- 63. Картина світу. Філософська картина світу.
- 62. Філософія як вищий теоретичний рівень світогляду.
- 64. Проблема визначення предмету філософії.*
- 65. Основні функції філософії.
- 68. Простір і час (основні характеристики).
- 66. Буття та його основні форми.
- 67. Матерія та її основні форми руху.
- 69. Рух (основні форми та властивості).
- 70. Проблема матеріальної єдності світу.
- 71. Основні принципи діалектики.
- 72. Категорії діалектики.
- 73. Закон єдності та боротьби протилежностей.
- 74. Закон переходу кількісних змін у якісні.
- 75. Альтернативи діалектики.
- 76. Основні принципи гносеології.
- 77. Суб'єкт і об'єкт у процесі пізнання
- 78. Критерії істини.
- 79. Істина як процес.
- 80. Чуттєве пізнання та його форми.
- 81. Раціональне пізнання та його форми.
- 82. Діалектика чуттєвого та раціонального у процесі пізнання.
- 83. Емпіричні методи пізнання.
- 85. Інтуїція у процесі пізнання.
- 84. Теоретичні методи пізнання.
- 86. Практика у процесі пізнання.
- 87. Сутність людини та сенс її життя.*
- 88. Людина, індивід, індивідуальність, особистість.
- 89. Проблема людської свободи та відповідальності.*
- 91. Потреби й інтереси у структурі особистості
- 92. Взаємодія природи та суспільства.
- 93. Проблема свідомості у філософії
- 94. Індивідуальна та суспільна свідомість.
- 95. Суспільна свідомість та її структура.
- 96. Правова та моральна свідомість.
- 97. Політична свідомість.
- 98. Естетична свідомість.
- 99. Мораль і політика.
- 100. Роль матеріального виробництва у житті суспільства.
- 101. Роль народонаселення та природних умов у розвитку суспільства.
- 102.Поняття соціально-історичної практики
- 103. Соціальне прогнозування.
- 104.Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.
- 106. Формаційна теорія суспільного розвитку(к.Маркс)
- 107. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства
- 110. Філософія культури.
- 108. Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
- 109. Ціннісні орієнтації особистості
- 112. Поняття “наука”(класифікація наук)
- 113. Етичні проблеми науки.
- 114. Сцієнтизм і антисцієнтизм.
- 115. Принцип плюралізму в історії філософії.
- 116. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо).
- 119. Проблема походження релігії
- 118. Предмет релігієзнавства.
- 120. Структура релігії.
- 121. Функції релігії.
- 122. Проблема класифікації релігій.
- 24. Язичництво стародавніх слов'ян.
- 125. Етнонаціональні релігії: загальна характеристика.
- 126. Буддизм як світова релігія.
- 128. Біблія (Святе Письмо) як головне джерело християнського віровчення
- 129. Іслам: основи віровчення і культу.
- 130. Новітні релігійні течії: загальна характеристика.
- 131. Свобода совісті і толерантність.
- 133. Предмет логіки, логічна культура мислення.
- 134. Основні історичні етапи розвитку логіки
- 135. Основні закони формальної логіки.
- 136. Логічна структура поняття (закон оберненого відношення між змістом і обсягом поняття).
- 137. Логічна операція визначення понять. Правила визначення
- 138. Логічна операція поділу понять. Правила поділу.
- 139. Логічні операції з обсягами понять (додавання, множення, віднімання, доповнення).
- 140. Просте судження та його види.
- 141. Види складних суджень.
- 143. Категоричний силогізм: поняття та структура.
- 144. Логічна характеристика доведення.
- 145. Логічна характеристика спростування.
- 146. Правила та можливі помилки в аргументації.
- 147. Дискусія: загальна характеристика