129. Іслам: основи віровчення і культу.
Іслам є однією з наймолодших світових релігій. Іслам (від араб. – „покірність”, „віддання себе Богу”) має також іншу назву – мусульманство. Цей релігійний напрям зародився серед арабських племен Західної Аравії в період відходу в минуле давніх цивілізацій та зростання торговельних культурних центрів. Віровчення в ісламі викладене в головній та „священній книзі” мусульман – Корані й Суні. Щоб зрозуміти цю релігію, виокремимо основні догмати ісламу:
- віра в єдиного Бога Аллаха, який є творцем „неба й землі”, а також усього того, що знаходиться на них. Аллах є абсолютним володарем людської долі над людьми;
- віра в ангелів, які виконують веління Аллаха, оберігають рай і пекло;
- віра в Коран як богоодкровення через пророка Мухаммеда;
- віра в пророцтва Мухаммеда;
- віра у визначеність наперед долі людини Богом Аллахом;
- віра в кінець світу та загробне життя й практику воскресіння після смерті.
Нині іслам за кількістю послідовників є другою (після християнства) світовою релігією. За приблизними підрахунками, кількість мусульман у світі становить від 800 млн до 1 млрд чоловік. Вони проживають більш як у 120 країнах. У 28 країнах іслам є державною релігією (Єгипет, Іран, Ірак, Кувейт, Марокко.
Піднесення економічного й політичного розвитку арабських країн у 70-х роках XX ст. дає підстави говорити про феномен ісламського «відродження». Його характерними рисами є подальший симбіотичний союз ісламу й політики, ісламу й націоналізму, ісламу й культури. Узагальнюючими лозунгами сьогодні є лозунги захисту ісламської культури від західної цивілізації, протиставлення західній культурі ісламської справедливості, ісламської винятковості.
Останнім часом посилилася діяльність ісламських фундаменталістів, їх крайні прояви вийшли за межі Іраку, Ірану, Лівану, Єгипту, Афганістану, Алжиру, Франції тощо. Сьогодні вони вже кваліфікуються як тероризм, від якого потерпають майже всі великі держави західної цивілізації (від США до Європи).
У сучасному світі з'явилися міжнародні ісламські організації, наприклад, Всесвітній ісламський конгрес (ВІК), який має статус консультативної організації в ООН, філії ВІК працюють сьогодні в 60 країнах світу.
У 60-х роках в Мецці було засновано Всесвітню ісламську лігу. Очолює цю ортодоксальну організацію установча рада на чолі з генеральним секретарем. Ліга має також консультативний статус в ООН. Знаною є діяльність Ісламської конференції, до складу якої входить 46 держав.
- 4. Філософія конфуціанства у Стародавньому Китаї.
- 5. Філософія даосизму у Стародавньому Китаї.
- 7. Філософія Мілетської школи.
- 8. Стихійна діалектика Геракліта.
- 9. Елейська школа в античній філософії.
- 10. Філософія Демокріта.
- 11. Філософія Сократа.
- 18. Неоплатонізм в античній філософії.
- 13. Ідеальна держава Платона.
- 15. Епікуреїзм в античній філософії.
- 16. Стоїцизм в античній філософії.
- 21. Апологетика: примат віри у пізнанні істини.
- 17. Скептицизм в античній філософії.
- 19. Апатія, атараксія, евдемонія в елліністичній філософії.
- 23. Схоластика: проблема уиіверсалій (номіналізм і реалізм).
- 24. Томізм і проблема гармонії віри з розумом.
- 26. Діалектика доби Відродження (Нікола Кузанський).
- 27. Натурфілософія доби Відродження (м. Копернік, д. Бруно).
- 28. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження
- 29. Філософія Реформації (м. Лютер, ж. Кальвін).
- 31. Емпірична філософія ф. Бекона.
- 32. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р.Декарта.
- 33. Натуралістичний пантеїзм б. Спінози.
- 34. Філософія Просвітництва.
- 35. Теорія пізнання і. Канта.
- 36. Етичні погляди і. Канта ("категоричний імператив").
- 39. Антропологічна філософія л. Фейєрбаха.
- 37. Метод і система філософії г. Гегеля.
- 38. Філософія історії г. Гегеля.
- 40. Філософія марксизму.
- 41. Позитивізм.
- 42. Прагматизм.
- 43. "Філософія життя" (а. Шопенгауер, ф. Ніцше).
- 44. Екзистенційна філософія.
- 45. Фрейдизм.
- 46. Неофрейдизм.
- 47. Герменевтика
- 48. Неотомізм
- 49. Філософська антропологія
- 50. Постмодернізм
- 51. Філософська думка Київської Русі.
- 52. Філософія у Києво-Могилянській академії.
- 53. Українська філософська думка доби Відродження (хіу-хуі ст.).
- 54. Філософія Сковороди.
- 55. Університетська філософія в Україні хуіп-хіх ст. (м. Костомаров, п. Куліш).
- 56. "Філософія серця" п.Юркевича.
- 57. Філософські ідеї у творчості Лесі Українки.
- 58. Філософські ідеї у творчості і.Я. Франка.
- 59. Філософські погляди в.І.Вернадського.
- 60. Українська філософія XX ст.
- 61. Система філософії та її структурні складові.
- 63. Картина світу. Філософська картина світу.
- 62. Філософія як вищий теоретичний рівень світогляду.
- 64. Проблема визначення предмету філософії.*
- 65. Основні функції філософії.
- 68. Простір і час (основні характеристики).
- 66. Буття та його основні форми.
- 67. Матерія та її основні форми руху.
- 69. Рух (основні форми та властивості).
- 70. Проблема матеріальної єдності світу.
- 71. Основні принципи діалектики.
- 72. Категорії діалектики.
- 73. Закон єдності та боротьби протилежностей.
- 74. Закон переходу кількісних змін у якісні.
- 75. Альтернативи діалектики.
- 76. Основні принципи гносеології.
- 77. Суб'єкт і об'єкт у процесі пізнання
- 78. Критерії істини.
- 79. Істина як процес.
- 80. Чуттєве пізнання та його форми.
- 81. Раціональне пізнання та його форми.
- 82. Діалектика чуттєвого та раціонального у процесі пізнання.
- 83. Емпіричні методи пізнання.
- 85. Інтуїція у процесі пізнання.
- 84. Теоретичні методи пізнання.
- 86. Практика у процесі пізнання.
- 87. Сутність людини та сенс її життя.*
- 88. Людина, індивід, індивідуальність, особистість.
- 89. Проблема людської свободи та відповідальності.*
- 91. Потреби й інтереси у структурі особистості
- 92. Взаємодія природи та суспільства.
- 93. Проблема свідомості у філософії
- 94. Індивідуальна та суспільна свідомість.
- 95. Суспільна свідомість та її структура.
- 96. Правова та моральна свідомість.
- 97. Політична свідомість.
- 98. Естетична свідомість.
- 99. Мораль і політика.
- 100. Роль матеріального виробництва у житті суспільства.
- 101. Роль народонаселення та природних умов у розвитку суспільства.
- 102.Поняття соціально-історичної практики
- 103. Соціальне прогнозування.
- 104.Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.
- 106. Формаційна теорія суспільного розвитку(к.Маркс)
- 107. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства
- 110. Філософія культури.
- 108. Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
- 109. Ціннісні орієнтації особистості
- 112. Поняття “наука”(класифікація наук)
- 113. Етичні проблеми науки.
- 114. Сцієнтизм і антисцієнтизм.
- 115. Принцип плюралізму в історії філософії.
- 116. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо).
- 119. Проблема походження релігії
- 118. Предмет релігієзнавства.
- 120. Структура релігії.
- 121. Функції релігії.
- 122. Проблема класифікації релігій.
- 24. Язичництво стародавніх слов'ян.
- 125. Етнонаціональні релігії: загальна характеристика.
- 126. Буддизм як світова релігія.
- 128. Біблія (Святе Письмо) як головне джерело християнського віровчення
- 129. Іслам: основи віровчення і культу.
- 130. Новітні релігійні течії: загальна характеристика.
- 131. Свобода совісті і толерантність.
- 133. Предмет логіки, логічна культура мислення.
- 134. Основні історичні етапи розвитку логіки
- 135. Основні закони формальної логіки.
- 136. Логічна структура поняття (закон оберненого відношення між змістом і обсягом поняття).
- 137. Логічна операція визначення понять. Правила визначення
- 138. Логічна операція поділу понять. Правила поділу.
- 139. Логічні операції з обсягами понять (додавання, множення, віднімання, доповнення).
- 140. Просте судження та його види.
- 141. Види складних суджень.
- 143. Категоричний силогізм: поняття та структура.
- 144. Логічна характеристика доведення.
- 145. Логічна характеристика спростування.
- 146. Правила та можливі помилки в аргументації.
- 147. Дискусія: загальна характеристика