28. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження
Певний внесок у розвиток ідей утопізму зробив представник німецької Реформації Томас Мюнцер (близько 1490—1525), головними аспектами суспільного ідеалу якого були ліквідація експлуатації, соціальної нерівності, реформування системи влади, послаблення впливу церкви на суспільне життя та встановлення справедливого державного устрою — "християнського союзу та братства".
У XVI—ХУЛ ст. з'явилися класичні твори утопічного соціалізму, авторами яких були Томас Мор і Томмазо Кампанелла. Державний діяч Англії Т. Мор (1478—1535) у державно-правовій концепції "Утопія" піддав критиці монархію та її економічну основу — приватну власність і запропонував політичний устрій майбутньої ідеальної держави, в якій ліквідація приватної власності приводить до встановлення рівності всіх громадян. Головним аспектом такого суспільства мала бути обов'язковість праці.
Мислитель пропонував, щоб усі посадові особи держави обиралися та були підзвітними народові. Найважливіші проблеми мали обговорюватися всіма жителями Утопії.
Т. Мор пропонував чітко визначити функції держави, основними з яких мали бути: організація виробництва товарів і продуктів та їх розподіл, боротьба зі злочинами, забезпечення миру.
Система влади мала два рівні: на першому кожні ЗО сімейств обирали свого керівника — філарха; на другому, державному обирався князь. Крім того, в державі діяв виборний сенат, обираний щороку. У відносинах князя і філархів із народом були присутні елементи демократії — вони радилися з ним перед винесенням рішень. Такий державний устрій та система влади, на думку Т. Мора, мали сприяти формуванню високих моральних якостей людей і, як наслідок, міцної самодисципліни, зменшенню суспільної ролі такого регулятора, як право. Тому в цій ідеальній державі діяла обмежена кількість законів.
Утопічні ідеї Т. Мора розвивав через століття італієць Т. Кампанелла (1568—1639) у праці "Місто Сонця". Він підтримав свого попередника, визначаючи приватну власність першоджерелом суспільної нерівності і кривди, а ідеальним бачив такий державний устрій, який грунтується на загальній власності людей та спільній власності на засоби виробництва. До того ж у проекті ідеальної держави передбачалася загальна власність на одяг та особисті предмети. Праця в місті Сонця'мал а загальнообов'язковий характер, причому робочий день складав усього чотири години. Виховання й навчання тут також були тісно пов'язані з працею.
- 4. Філософія конфуціанства у Стародавньому Китаї.
- 5. Філософія даосизму у Стародавньому Китаї.
- 7. Філософія Мілетської школи.
- 8. Стихійна діалектика Геракліта.
- 9. Елейська школа в античній філософії.
- 10. Філософія Демокріта.
- 11. Філософія Сократа.
- 18. Неоплатонізм в античній філософії.
- 13. Ідеальна держава Платона.
- 15. Епікуреїзм в античній філософії.
- 16. Стоїцизм в античній філософії.
- 21. Апологетика: примат віри у пізнанні істини.
- 17. Скептицизм в античній філософії.
- 19. Апатія, атараксія, евдемонія в елліністичній філософії.
- 23. Схоластика: проблема уиіверсалій (номіналізм і реалізм).
- 24. Томізм і проблема гармонії віри з розумом.
- 26. Діалектика доби Відродження (Нікола Кузанський).
- 27. Натурфілософія доби Відродження (м. Копернік, д. Бруно).
- 28. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження
- 29. Філософія Реформації (м. Лютер, ж. Кальвін).
- 31. Емпірична філософія ф. Бекона.
- 32. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р.Декарта.
- 33. Натуралістичний пантеїзм б. Спінози.
- 34. Філософія Просвітництва.
- 35. Теорія пізнання і. Канта.
- 36. Етичні погляди і. Канта ("категоричний імператив").
- 39. Антропологічна філософія л. Фейєрбаха.
- 37. Метод і система філософії г. Гегеля.
- 38. Філософія історії г. Гегеля.
- 40. Філософія марксизму.
- 41. Позитивізм.
- 42. Прагматизм.
- 43. "Філософія життя" (а. Шопенгауер, ф. Ніцше).
- 44. Екзистенційна філософія.
- 45. Фрейдизм.
- 46. Неофрейдизм.
- 47. Герменевтика
- 48. Неотомізм
- 49. Філософська антропологія
- 50. Постмодернізм
- 51. Філософська думка Київської Русі.
- 52. Філософія у Києво-Могилянській академії.
- 53. Українська філософська думка доби Відродження (хіу-хуі ст.).
- 54. Філософія Сковороди.
- 55. Університетська філософія в Україні хуіп-хіх ст. (м. Костомаров, п. Куліш).
- 56. "Філософія серця" п.Юркевича.
- 57. Філософські ідеї у творчості Лесі Українки.
- 58. Філософські ідеї у творчості і.Я. Франка.
- 59. Філософські погляди в.І.Вернадського.
- 60. Українська філософія XX ст.
- 61. Система філософії та її структурні складові.
- 63. Картина світу. Філософська картина світу.
- 62. Філософія як вищий теоретичний рівень світогляду.
- 64. Проблема визначення предмету філософії.*
- 65. Основні функції філософії.
- 68. Простір і час (основні характеристики).
- 66. Буття та його основні форми.
- 67. Матерія та її основні форми руху.
- 69. Рух (основні форми та властивості).
- 70. Проблема матеріальної єдності світу.
- 71. Основні принципи діалектики.
- 72. Категорії діалектики.
- 73. Закон єдності та боротьби протилежностей.
- 74. Закон переходу кількісних змін у якісні.
- 75. Альтернативи діалектики.
- 76. Основні принципи гносеології.
- 77. Суб'єкт і об'єкт у процесі пізнання
- 78. Критерії істини.
- 79. Істина як процес.
- 80. Чуттєве пізнання та його форми.
- 81. Раціональне пізнання та його форми.
- 82. Діалектика чуттєвого та раціонального у процесі пізнання.
- 83. Емпіричні методи пізнання.
- 85. Інтуїція у процесі пізнання.
- 84. Теоретичні методи пізнання.
- 86. Практика у процесі пізнання.
- 87. Сутність людини та сенс її життя.*
- 88. Людина, індивід, індивідуальність, особистість.
- 89. Проблема людської свободи та відповідальності.*
- 91. Потреби й інтереси у структурі особистості
- 92. Взаємодія природи та суспільства.
- 93. Проблема свідомості у філософії
- 94. Індивідуальна та суспільна свідомість.
- 95. Суспільна свідомість та її структура.
- 96. Правова та моральна свідомість.
- 97. Політична свідомість.
- 98. Естетична свідомість.
- 99. Мораль і політика.
- 100. Роль матеріального виробництва у житті суспільства.
- 101. Роль народонаселення та природних умов у розвитку суспільства.
- 102.Поняття соціально-історичної практики
- 103. Соціальне прогнозування.
- 104.Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.
- 106. Формаційна теорія суспільного розвитку(к.Маркс)
- 107. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства
- 110. Філософія культури.
- 108. Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
- 109. Ціннісні орієнтації особистості
- 112. Поняття “наука”(класифікація наук)
- 113. Етичні проблеми науки.
- 114. Сцієнтизм і антисцієнтизм.
- 115. Принцип плюралізму в історії філософії.
- 116. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо).
- 119. Проблема походження релігії
- 118. Предмет релігієзнавства.
- 120. Структура релігії.
- 121. Функції релігії.
- 122. Проблема класифікації релігій.
- 24. Язичництво стародавніх слов'ян.
- 125. Етнонаціональні релігії: загальна характеристика.
- 126. Буддизм як світова релігія.
- 128. Біблія (Святе Письмо) як головне джерело християнського віровчення
- 129. Іслам: основи віровчення і культу.
- 130. Новітні релігійні течії: загальна характеристика.
- 131. Свобода совісті і толерантність.
- 133. Предмет логіки, логічна культура мислення.
- 134. Основні історичні етапи розвитку логіки
- 135. Основні закони формальної логіки.
- 136. Логічна структура поняття (закон оберненого відношення між змістом і обсягом поняття).
- 137. Логічна операція визначення понять. Правила визначення
- 138. Логічна операція поділу понять. Правила поділу.
- 139. Логічні операції з обсягами понять (додавання, множення, віднімання, доповнення).
- 140. Просте судження та його види.
- 141. Види складних суджень.
- 143. Категоричний силогізм: поняття та структура.
- 144. Логічна характеристика доведення.
- 145. Логічна характеристика спростування.
- 146. Правила та можливі помилки в аргументації.
- 147. Дискусія: загальна характеристика