logo
Общая шпора

128. Біблія (Святе Письмо) як головне джерело християнського віровчення

Біблія — головне джерело християнського віровчення. Це зібрання іудейських та християнських священних книг. У 419 р. на Карфагенському церковному соборі була остаточно укладена християнська Біблія. До неї, опріч іудейського Старого Заповіту, увійшли чотири життєписи Христа — від Матвія, від Луки, від Марка і від Іоанна, Діяння апостолів, пророцька книга про майбутнє пришестя Бога-Сина — Одкровення Івана Богослова (Апокаліпсис), 21 послання апостолів учням.Слово «євангеліє» у перекладі з грецької означає «блага звістка». Добра звістка про пришестя на землю Сина Божого, Спасителя, розповідь про його діяння та вчення, про його криваву хресну жертву в ім’я людей і про Воскресіння. За переказами, євангелісти Матвій та Іоанн були учнями Христа, а Марко та Лука — сподвижниками його учнів. Написані книги давньогрецькою мовою. Вони стали основною складовою Нового Заповіту.Спочатку священних книг не було, а християнське вчення передавалося усно, як переказ, тобто словом і прикладом, від однієї людини до іншої, від предків до нащадків. Адже і сам Ісус Христос настановляв своїх учнів проповіддю та прикладом свого життя. Й апостоли словом і подвигами утверджували й поширювали вчення Хрестове. Лише пізніше було написано й укладено Новий Заповіт.Книги Старого Заповіту оповідають про події від створення світу до Різдва Христового. Вони не лише викладають першопочаткову історію людства, але й обіцяють людям пришестя Месії, Спасителя світу, готують людей до його зустрічі.Новий Заповіт розповідає про пришестя Спасителя — Сина Божого Ісуса Христа.Не випадково всі ці книги Святого Письма об’єднані заголовним словом «Заповіт». Воно багатозначне. Це й «заповідання» — заповідане Богом учення. А водночас, це взаємна «угода», «спілка» Бога й людей.До Біблії християни звертаються, радяться з нею щоденно. Траплялося, що люди бралися її читати, щоб заперечити вчення, яке вона містить, а закінчували тим, що ставали її щирими шанувальниками й віруючими.А крім того, багато сюжетів та оповідей Біблії стали основою численних творів мистецтва — живопису, літератури, музичних шедеврів, скульптури і т. д. Вислови й крилаті слова з Біблії здобули й самостійне життя: біблійне походження багатьох із них навіть забулося, а їх мудрість живе у віках.