59. Специфіка побудови словосполучень з підрядним зв*язком.

Підрядний зв’язок-у словосполученні виражає гра-матичну залежність одного слова від іншого. Наприклад: Боже благословення; чарівне слово; мудра думка; наша перемога; чинне законодавство.

Між словами в підрядних словосполученнях можливі три типи зв'язку: узгодження, керування і прилягання.

При узгодженні залежне слово граматично уподібнюється до головного.

Наприклад, у словосполученні рідна земля залежне слово рідна стоїть у тому ж називному відмінку, жіночому роді й од­нині, що й головне слово земля

При керуванні залежне слово завжди стоїть у певному непрямому відмінку (з прийменником або без нього) неза­лежно від форми головного слова.

Наприклад, у словосполученні любити Вітчизну залежне слово Вітчизну стоїть у знахідному відмінку.

При приляганні залежним виступає незмінне слово (при­слівник, дієприслівник, неозначена форма дієслова). До го­ловного воно приєднується лише за змістом.

Наприклад, у словосполученнях прибув удосвіта, глибоко стурбований, дуже показовий залежні слова виражені при­слівниками удосвіта, глибоко, дуже;

Чимало специфічного є в побудові підрядних словосполучень, зокрема, із зв’язком керування. Наприклад, українською мовою слід казати дякую вам (а не “дякую вас”), розмовляю українською мовою (а не “розмовляю на українській мові”), чинити згідно з законом (а не “чинити згідно закону”), почнеться о другій годині (а не “почнеться в дві години”) тощо. Найчастіше помилки трапляються в побудові зокрема й таких словосполучень з підрядним зв’язком керування: пробачте мені (а не “мене”);мені болить (а не “мене”);дотримати слова (а не “слово”); оволодіти ситуацією (а не “ситуацію”);опанувати професію (а не “професією”); учитися ремесла (а не “ремеслу”);ігнорувати попередження (а не “попередженням”); завдати шкоди (а не “шкоду”);зазнати невдачі (а не “невдачу”);