Об‘єктивні та суб‘єктивні умови політичної діяльності.

Практична дія в політиці знаходить своє втілення в політичній діяльності. Політична діяльність – діяльність спрямована на багатовимірне узгодження політичних інтересів “різновагових” суб’єктів політичної діяльності – від індивіда до великих соціальних груп. Типи політичної діяльності: 1.       Теоретична політична діяльність; 2.       Практична політична діяльність; На характер політичної діяльності впливають різноманітні об’єктивні та суб’єктивні чинники. Об’єктивні умови політичної діяльності: 1.       Соціально-економічні; 2.       Духовно-культурні; 3.       Ідеологічні; 4.       Чинники політичної ситуації; Політична ситуація – притаманна певному часу та місцю взаємодія об’єктивних обставин, які безпосередньо визначають можливості і завдання політичної діяльності, і які є причинами політичних подій. Суб’єктивні умови політичної діяльності ( умови, які залежать від самого суб’єкта діяльності ): 1.       Інформованість: -          володіння інформацією про політичні відносини “по горизонталі” ( між соціальними групами, націями, класами ); -          володіння інформацією про політичні відносини “по вертикал” (між центральними, місцевими органами влади та населенням ); 2.       Наявність необхідних якостей та вмінь у політичного діяча: ·         Гносеологічний блок (чітка коректна постановка завдань діяльності, вміння вивчати причини, аналізувати ідеї з літератури, вміння узагальнювати пропозиції та ідеї ); ·         Конструктивний блок ( здатність до продукування нових ідей, вміння інтегрувати, об’єднувати позиції ); ·         Проектувальний блок ( вміння необхідні методи для вирішення поставлених завдань, вміння сформулювати результати роботи ); ·         Організаційний блок ( вміння організовувати колективну працю ); ·         Комунікативний блок ( вміння чітко і ясно формулювати питання, виступати в умовах обмеженого часу ); 3.       Стилі політичної діяльності – домінуючі стереотипи поведінки, що проявляються у відносинах влади. Типологія стилів політичної діяльності: -          параноїдальний: постійна жага влади, підозрілість, непередбачуваність дій, маніпулювання власним оточенням ( Сталін, Іван Грозний ); -          демонстративний: постійне прагнення загальної уваги, публічного схвалення, непослідовність та некритичність, нездатність зосередитись на справі та довести її до кінця ( М. Горбачов ); -          компульсивний: консервативний, дріб’язковий, догматичний, негнучкий, нездатний ідти на компроміси та поступки; -          депресивний: песимізм у підході до вирішення питань, відсутність лідерських якостей ( Микола ІІ ); -          шизоїдний: ухилення від виконання своїх функцій;

21. Содержание

    • Предмет практичної політології.
    • Сутність та функції політичної символіки.
    • Основні різновиди політичної символіки.
    • Ритуал як складова частина політичного життя.
    • Специфіка мови як засобу політичного впливу.
    • Політичний дискурс.
    • Особливості політичного мовлення в сучасній Україні.
    • Сутність політичного аналізу.
    • Політичний аналіз як наука.
    • Мета і завдання політичного аналізу.
    • Основні різновиди політичного аналізу.
    • Рівні політичного аналізу.
    • Фактори політики й їх значення для політичного аналізу.
    • База даних політичного аналізу.
    • Основні методи аналізу політики.
    • IV.І Івент-аналіз як метод у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів
    • Политическое моделирование
    • Матричный метод
    • Групповые очные методы экспертных оценок
    • Політичний аналіз як наука і мистецтво.
    • Ситуаційний політичний аналіз.
    • Подія як елемент політичного аналізу.
    • Теоретичні засади політичного прогнозування. 20. Теоретичні засади політичного прогнозування.
    • Класифікація та особливості методів політичного прогнозування.
    • Інтуїтивно-логічні методи політичного прогнозування.
    • Ігрові методи в політичному прогнозуванні.
    • Метод аналогії у політичному прогнозуванні.
    • Моделювання як метод політичного прогнозування.
    • Метод колективної експертизи в політичному прогнозуванні.
    • Сценарний метод політичного прогнозування.
    • Стадії політичного прогнозування.
    • «Ефект Едипу» в політичному прогнозуванні.
    • Надійність політичного прогнозу.
    • Сутність політичного рішення.
    • Зміст формальної структури політичних рішень
    • Типологія політичних рішень.
    • Етапи розробки та прийняття політичних рішень.
    • Методи прийняття політичних рішень.
    • Колективні методи прийняття політичних рішень.
    • Методи розробки та прийняття політичних рішень за ч.Ліндеблюмом.
    • Основні моделі прийняття політичних рішень (на основі досвіду діяльності президентів сша).
    • Оптимальність та ефективність політичного рішення.
    • Особливості політичного маркетингу.
    • Менеджмент в структурі політичної діяльності.
    • Об‘єктивні та суб‘єктивні умови політичної діяльності.
    • Основні умови та фактори політичної діяльності в сучасній Україні.
    • Сутність політичної ситуації.
    • Специфіка масової поведінки в політиці.
    • Регуляція масової політичної поведінки.
    • Сутність політичної кампанії та її планування.
    • Основні різновиди політичної кампанії.
    • Роль засобів масової інформації у політичних кампаніях.
    • Сутність та функції політичного маніпулювання.
    • Технології політичного маніпулювання.
    • Міф як знаряддя політичного маніпулювання.
    • Сутність та різновиди політичної пропаганди й агітації.
    • Сутність психологічної війни в політиці.
    • Прийоми ведення психологічної війни в політиці.
    • Теоретичні засади політичної іміджелогії.
    • Основні методи та засоби створення політичного іміджу.
    • Види та засоби політичної реклами.
    • Основні різновиди політичних іміджів.
    • Довіра до джерела інформації як проблема політичної комунікації.
    • Обмеження та протидія політичним маніпуляціям.
    • Популізм як політична технологія.
    • Проблема ефективності політичної символіки.
    • Співвідношення теоретичної та прикладної політології.
    • Наукові засади практичної політології.
    • Практична політологія як мистецтво.
    • Методи та функції прикладної політології.