57. Філософські ідеї у творчості Лесі Українки.

Леся Українка на відміну від Шевченка, котрий знав хіба що міфи культури Київської Русі і у своїх творах акцентував на емоційному аспекті, мовляв, москалі – погані, а українці – нещасні та чесні, була знайома з ідеями представників класичної світової філософії (Ніцше, Фройд тощо). Підтвердженням цьому слугують її твори. Утім, я хочу проаналізувати два аспекти філософії Лесі Українки, а це – морально-етичний аспект, притаманний українській філософії, та наслідування ідей класичних філософів, зокрема Ніцше. Морально-етичний аспект полягав у філософії боротьби добра і зла. Морально-етичний аспект в драмі-феєрії „Лісова пісня” полягає в таких ідеях: людина і природа , зрадництво і відступництво як найтяжчий гріх,розуміння прекрасного в людині як вічного, того, „що не вмирає” (спостерігаємо ідеї гуманізму). Однак провідною думкою твору є ідея, що ніякі матеріалістичні кличі й доктрини не зможуть усунути з людського життя вродженого в людині гону до краси, до поезії, до висот. Тут вже ідеї Лесі Українки перегукуються з ідеями давніх грецьких філософів на кшталт Платона та Аристотеля про матерію та духовність. Поруч із відлунням марксистської ідеології в творчості Лесі Українки виразно виступає інша, протилежна ідеологія – вчення Фрідріха Ніцше. Ніцшеанство поетеси найповніше виявилося в її драматичній поемі „Одержима”. Чимало дослідників убачають в творчості Лесі Українки значний вплив марксистсько-ленінської ідеології. В дійсності ж ця ідеологія обмежується лише двома-трьома творами поетеси – і то найслабшими: „Осіння казка”, „Три хвилини”.Отже Леся Українка, незважаючи на брак філософських праць класичного характеру, на мою думку, увійшла в історію української філософії як повноправний мислитель своєї епохи.