52 Методи конспектування

Конспект — це різновид стислого письмового переказу, тобто коротко записаний виклад змісту певного тексту.

Конспектування — важлива форма запам'ятовування потрібної інформації, яку ми сприймаємо, читаючи текст або слухаючи його. Як різновид конспектування використовуються тематичні виписки.

Тематичні виписки — це дослівно переказаний уривок тексту, що стосується конкретної теми, з посиланням (прізвище, ініціали автора, назва книги, видавництво, рік і місто видання, кількість сторінок).

Правила конспектування прочитаного науково-навчального тексту передбачають:

1) вдумливе прочитання тексту;

2) визначення теми і головної думки висловлювання;

3) визначення тематичних речень;

4) стислий запис змісту тексту;

5) виділення в конспекті важливої інформації (підкреслення, позначки на полях, виділення кольором тощо);

6) точне відтворення чужих слів — цитування.

Складний план тексту — це детальний план його змісту з виокремленням вступу (зачину), основної частини і кінцівки (висновку).

Конспектування сприйманого на слух тексту — це письмове детальне відтворення його змісту з обов'язковою вказівкою джерела інформації, тобто зазначення прізвища автора і теми повідомлення.

Процес конспектування потребує застосування скорочених слів, зворотів тощо. На форму, кількість скорочень впливає темп повідомлення.

У конспектуванні сприйманого на слух тексту використовують висловлювання-тези.

Конспекти розрізняються мірою повноти і стислості.

Зручність користування конспектом залежить від чітко виділених абзаців, застосованих у створюваному тексті позначок, підкреслень важливої думки тощо.