6. Істор. Періоди заборон та обмежень укр.Мови

Короткий виклад історичних дат, на які припадають найжорстокіші заборони рідної для українців мови.  1729 — наказ Петра ІІІ переписати з української мови на російську всі державні постанови і розпорядження.  1753 — указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.  1769 — заборона Синоду РПЦ друкувати та використовувати український буквар.  1775 — зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.  1789 — розпорядження Едукаційної комісії польського сейму про закриття всіх українських шкіл.  1847 — розгром Кирило-Мефодієвського товариства й посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших.  1862 — закриття безоплатних недільних українських шкіл для дорослих.  1863 — Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури: “ніякої окремої малоросійської мови не було і бути не може”.  1864 — прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання має проводитись лише російською мовою.  1876 — Емський указ Олександра П про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних вистав і друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень.  1910 — закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.  1933 — телеграма Сталіна про припинення “українізації”.  1947 — операція “Вісла”; розселення частини українців з етнічних українських земель “урозсип”між поляками у Західній Польщі для прискорення їхньої полонізації.  1960-1980 — масове закриття українських шкіл у Польщі та Румунії.  1984 — початок в УРСР виплат підвищеної на 15 % зарплатні вчителям російської мови порівняно з вчителями мови української.  1984 — наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову.  1989 — постанова ЦК КПРС про “законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної”.  1990 — прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної