4. Професійні права та обов’язки педагогів. Вимоги до особистості учителя

Згідно «Положення про загальноосвітній навчальний заклад» педагогічні працівники загальноосвітнього закладу мають право:

• самостійно обирати форми, методи, засоби навчальної роботи, не шкідливі для здоров'я учнів;

• брати участь у роботі методичних об'єднань, зборів навчального закладу, у заходах, пов'язаних з організацією навчально-виховної роботи;

• обирати форми підвищення кваліфікації;

• проводити в установленому порядку науково-дослідну, експериментальну, пошукову роботу;

• вносити пропозиції керівництву закладу і органам управління освітою щодо поліпшення навчально-виховної роботи;

• на соціальне і матеріальне забезпечення відповідно до законодавства;

• об'єднуватися у професійні спілки та бути членом інших об'єднань громадян, діяльність яких не заборонена законодавством.

Педагогічні працівники навчального закладу зобов'язані:

• забезпечувати належний рівень викладання навчальних дисциплін відповідно до навчальних програм, дотримуючись вимог «Державного стандарту загальної середньої освіти»;

• сприяти розвитку інтересів, нахилів та здібностей дітей, збереженню їх здоров'я;

• утверджувати особистим прикладом і настановами повагу до державної символіки, принципів загальнолюдської моралі;

• виконувати статут навчального закладу, правила внутрішнього розпорядку, умови контракту чи трудового договору;

• брати участь у роботі педагогічної ради;

• виховувати в учнів повагу до батьків, жінки, старших за віком, народних традицій та звичаїв, духовних та культурних надбань народу України;

• готувати учнів до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними;

• дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати гідність учнів;

• постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну і політичну культуру;

• виконувати накази і розпорядження керівника навчального закладу, органів управління освітою.

Професійним обов'язком учителя є постійне підвищення кваліфікації. Видатні педагоги минулого підкреслювали, що учитель залишається учителем, поки сам вчиться. Тому так важливо студентові оволодіти основами наукової роботи та розвинути в собі потяг до пошукової діяльності ще під час навчання у виші. Науковий рівень учителя підвищується у процесі методичної роботи.

Один раз на 5 років у закладах освіти здійснюється атестація педагогічних працівників. Встановлюються кваліфікаційні категорії: спеціаліст вищої категорії; спеціаліст І категорії; спеціаліст ІІ категорії; спеціаліст. Присвоюються педагогічні звання: старший вчитель; вчитель-методист; вихователь-методист; педагог-організатор; методист та ін. Вимоги до кваліфікаційних категорій та педагогічних звань наведено у «Типовому положенні про атестацію педагогічних працівників України».

Вимоги й до особистості вчителя: патріотизм; педагогічна вираженість; розумна любов до дітей; знання свого предмету; уміння передавати ці знання іншим; орієнтація в суміжних предметах.

Мова і мислення учителя повинні бути педагогічними. Мається на увазі конкретність, чіткість і ясність думок, їх логічність, дохідливість, переконливість, здатність викликати в учнів відповідні почуття. Мова має бути позбавлена дефектів (шепелявість, заїкання, спотворення звуків, надмірно швидкий або сповільнений темп).

Особливе місце займають моральні якості вчителя та його вміння володіти емоціями. Педагог повинен бути здоровим – мати гучний голос, добрий зір, вміти довго стояти, багато ходити, вільно і легко рухатись.

Для ефективної професійної діяльності вчителю потрібні такі риси, як педагогічна спостережливість та уважність, педагогічна майстерність, оптимізм, педагогічний такт. Не останнє місце займає і його зовнішній вигляд. Сукупність особистих якостей учителя складають його авторитет. Особисті якості вчителя є для учня і взірцем, і засобом виховного впливу на нього.