Особливості педагогічної діяльності

У Давньому Вавилоні, Єгипті, Сирії педагогами найчастіше були жерці. У Давній Греції – найрозумніші вільнонаймані громадяни. Їх називали – педономи, педотриби, дидаскали, педагоги. У Давньому Римі цю роботу доручали державним чиновникам, які добре оволоділи науками, знали мови, культуру і звичаї різних народів.

Першим педагогом, який отримував платню з імператорської казни Римської імперії, був учитель ораторів першого століття Марк Фабій Квінтіліан. Він відкрив у Римі власну школу риторики, яка згодом стала державною.

У Київській Русі педагогів називали майстрами. Упродовж багатьох століть тут не існувало спеціальних навчальних закладів для підготовки вчителів. Ними були і дячки, і священнослужителі, і мандрівні дидаскали – «школярі-книжники».

Педагогічна професія – одна із самих мирних професій на землі.

Педагогічна діяльність (праця) – особливий вид суспільно корисної діяльності людей, спрямованої на підготовку підростаючого покоління до життя. Вона передбачає цілеспрямовану діяльність батьків, учителів, школи та інших установ, спрямовану на виховання дітей.

Педагогічна діяльність включає в себе такі компоненти:

а) цілеспрямована діяльність – навчання і виховання підростаючого покоління, формування у нього певних людських якостей;

б) предмет праці – дитина з її неповторними якостями;

в) засоби праці – інструменти, тобто знання і вміння вчителя, його культура, моральні цінності, почуття і воля.

Педагогічна діяльність здійснюється педагогами, спеціально підготовленими людьми.

Педагогічна діяльність має, передусім, велике соціальне значення. Адже йдеться про формування людської особистості. Предметом педагогічного впливу є дитина. Учительська професія поєднує в собі дві спеціальності: фахівця з певного предмету і педагога-вихователя, які завжди виступають в єдності. Навчаючи дітей свого предмету, вчитель одночасно виховує їх. А виховуючи, домагається кращих успіхів у навчанні.

Виконання функцій викладання і виховання – не рівнозначні. Навчитися виховувати дітей набагато складніше, ніж їх навчати.

Особливістю педагогічної діяльності є і те, що педагог виховує учнів не лише спеціально організованою позакласною виховною роботою, а насамперед змістом свого навчального предмета.

Педагогічна діяльність вимагає безпосереднього контакту з учнями, постійного педагогічного спілкування. Під час такого контакту вчитель впливає на учнів не лише своїми знаннями, а й властивими йому рисами характеру, світоглядом, переконаннями тощо.

Головним інструментом учителя є мова і мовлення. Особливістю педагогічної діяльності є те, що її результати помітні не відразу.

Систему педагогічної діяльності вчителя складають: викладання; виховання; класне керівництво; діяльність із професійного самовдосконалення; управлінська діяльність; організаторська; методична; позашкільна; науково-дослідна.