Ознайомлення з фондами бібліотеки, методичного кабінету та порядком користування літературою і навчально-методичними матеріалами

Бібліографія – це галузь знань про способи і методи складання та вивчення показників літератури, оглядів творів у пресі. Бібліографія полегшує та прискорює пошук потрібної літератури при підготовці доповідей, інформації, а також у процесі наукової роботи. Бібліографічні видання інформують читачів про видану літературу, публікують анотації до книжок і журнальні статті до бібліотечних каталогів.

Кожна бібліотека має каталоги, що полегшують підбір літератури. Каталоги є систематичні, предметні й алфавітні.

У систематичному каталозі відображено весь фонд бібліотеки, а картки розкладаються за галузями знань.

Предметні каталоги є різновидом систематичних каталогів. Картки в них зібрані за галузями знань і розміщені в алфавітному порядку.

В алфавітних каталогах картки стоять в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назв книг, якщо автори не вказані. До цього каталогу звертаються, коли потрібно вияснити наявність книжок певного автора в бібліотеці або знайти книжку, назва якої знайома читачеві.

На картках, окрім авторів книг, їх назв, року видання і видавництва, проставляють бібліотечні шифри, які полегшують бібліотекареві пошук потрібної книжки.

У бібліотеці є картотека журнальних та газетних статей. Ці картотеки несуть оперативну інформацію, тому що часто поповнюються свіжим матеріалом. Є також картотеки авторефератів дисертацій, магістерських робіт. Можна скористатися останніми номерами журналів, які подають зведену інформацію про опубліковані протягом року статті. Списки літератури є і в багатьох книжках, підручниках та посібниках.

Під час навчання студенту доводиться звертатися до різних довідкових видань. До них відносяться енциклопедії, довідники, словники. Безцінними для вчителя є енциклопедичні та тлумачні словники, різного роду довідники. Такі книги бажано мати у домашній бібліотеці.

Для майбутнього вчителя дуже важливо навчитися працювати з книжкою.

Спосіб читання залежить від мети читання. Існують такі види читання:

Переглядове – ознайомлення з книгою, отримання загального уявлення про неї.

Попереднє – відмічаємо незнайомі слова, терміни й поняття для подальшого вияснення їх значення.

Наскрізне читання (читання підряд)– уважне читання всього матеріалу, коли необхідно повністю охопити зміст тексту в цілому.

Вибіркове читання– передбачає відбір матеріалу з метою його наступного поглибленого вивчення, наприклад, працюючи над курсовою роботою, рефератом чи науковою статтею.

Повторне читання– коли потрібно ґрунтовно осмислити прочитане.

Аналітичне читання – це глибоке вивчення тексту і конспектування. Використовується під час роботи з першоджерелами, супроводжується виписуванням фактів, цитат, висновків.

Читання може супроводжуватися підкреслюваннями та помітками на полях. Але так працювати можна лише з власною книгою. В бібліотечних книгах роблять паперові закладки.

Після ознайомлення з книгою студенту потрібно правильно обрати раціональний план запису – план, тези, конспект, анотацію, рецензію, реферат та ін. Записування сприяє кращому розумінню і запам'ятовуванню змісту книги.

План – короткий, логічно побудований перелік питань, які розкривають зміст прочитаного матеріалу. Щоб уміти скласти план, потрібно навчитися виділяти з прочитаного головні думки, встановлювати співвідношення, зв'язки між ними.

Тези – це коротко сформульовані основні думки, положення прочитаного матеріалу.

Конспект – короткий виклад прочитаного матеріалу, доповіді, лекції, статті. Конспект містить як констатуючу, иак і аргументуючу частину: приклади, доведення, власні думки тощо. Загальний обсяг конспекту зазвичай у 7-15 разів менший тексту. Це досягається за рахунок відбору інформації, використання скорочень, абревіатур, засобів зв’язку.

Анотація – невеликий (10-20 рядків) опис змісту книжки або статті. Анотація слугує для орієнтування у пошуках потрібного матеріалу.

Реферат – це невеликий цілісний виклад основних ідей. Р. пишуться для виступів.

Рецензія – коротка оцінка матеріалу. Судження мають бути переконливо аргументовані.

Цитата – дослівна виписка з книги, що найточніше відображає думку автора. Тут же вказується назва роботи, місце і рік видання, сторінка.