3.1.3. Запозичення французьких слів у другій половині XX століття
Ставлення радянського суспільства до запозичення стало більш толерантним в 60-ті роки. І особливо розпад Радянського Союзу на початку 90-х років означав руйнування більшої частини перешкод, що стояли на шляху до спілкування із західним світом, і збільшив приплив запозичень іншомовних слів. Між носіями російської мови і носіями інших мов утворилися комунікативні контакти, що є важливою умовою для безпосереднього запозичення лексики.
Інтернаціональна термінологія повинна складати єдиний мовний код, що є важливим для міжнародного обміну інформацією. Технічний та інформаційний вибух наприкінці ХХ століття зробив це неминучим. Після століть, коли французька мова була мовою міжнародної дипломатії, комунікації та культури в усіх країнах Європи, це положення належить в даний час англійської мови, яка, зокрема, є найважливішою мовою науки, наукового дослідження, техніки та економіки. Звідси випливає, що в другій половині XX століття для російської мови, як і для інших мов, англійська мова є найбільш значним джерелом запозичення. Навіть деякі французькі запозичені слова, які вже вкоренилися в російській мові, почали останнім часом замінюватися англійськими запозиченнями, наприклад мейкап(макияж),сленг(жаргон) і шоу (спектакль). Для запозичених слів теперішнього часу характерно, що їх значення змінюється, відбувається своєрідне засвоєння семантики [15].
Французькі запозичення другої половини XX в. охоплюють різні сфери життя:
Мистецтво і культура: буклет (bouclette), витраж(vitrage), кашпо(cache-pot), медиатека(médiatheque), Новая волна(Nouvelle Vague), паралитература(paralittérature), шансон(chanson);
Краса і мода: бигуди (bigoudi), бижутерия(bijouterie), визажист(visagiste), кутюрье(couturier), макияж(maquillage), макраме(macramé), прет-а-порте(prêt-à-porter);
Культура застілля: багет (baguette), кальвадос(calvados), конфитюр(confiture);
Суспільне життя і політика: конфронтация (confrontation), маргинал(marginal), екологисты(écologiste);
Дозвілля, спорт: батут (batoude), дубль(double), культуризм(culturisme), тандем(tandem);
Техніка та наука: дисбаланс (disbalance), рапид(rapide), глиссировать(glisser);
Інше: интим (intime), клише(cliché), менталитет(mentalité).
- Харківський національний університет імені в.Н. Каразіна
- Дипломна робота Французькі запозичення в інших мовах світу
- Розділ ітеоретичні передумови дослідження французьких запозичень
- 1.1. Поняття запозичення, адаптації та галліцизмів
- 1.2 Запозичення французької лексики мовами світу
- 1.2.1 Історичні обставини
- 1.2.2 Галузі запозичення
- 1.2.3 Зворотні запозичення
- 1.3 Інтернаціональна лексика французького походження в синхронії та діахронії
- 1.4 Висновки до Розділу і
- Розділ іі процес запозичення французької лексики англійською мовою
- 2.1. Етапи запозичення
- 2.1.1. Проникнення французької лексики у англійську мову під час нормандського завоювання
- 2.1.2. Французькі запозичення в англійській мові після періоду нормандського завоювання
- 2.2. Асиміляція французьких запозичень в англійській мові
- 2.2.1. Граматична асиміляція французьких запозичень в англійській мові
- 2.2.2. Фонетична асиміляція французьких запозичень в англійській мові
- 2.2.3. Лексичні асиміляції французьких запозичень в англійській мові
- 2.3. Типи французьких запозичень в англійській мові
- 2.4 Висновки до Розділу іі
- Розділ ііі процес запозичення французької лексики російською мовою
- 3.1. Етапи запозичення
- 3.1.1. Запозичення французьких слів в XVIII столітті
- 3.1.2. Запозичення французьких слів в XIX столітті і в першій половині XX століття
- 3.1.3. Запозичення французьких слів у другій половині XX століття
- 3.2. Асиміляція французьких запозичень в російській мові
- 3.3. Типи французьких запозичень в російській мові
- Висновки до Розділу ііі
- Загальні висновки
- Список літератури