2.2.3. Лексичні асиміляції французьких запозичень в англійській мові

Слово, що потрапляє в чуже мовне середовище, втрачає зв'язок зі словами рідної мови і в своєму подальшому розвитку підпорядковується лексичним закономірностям мови, що запозичує. Це виражається в тому, що запозичене слово поступово стає все більш вживаним у цій мові, воно набуває здатності до словотворення, розвиває багатозначність, вільно поєднується зі словами споконвічної лексики і входить до складу фразеологічних одиниць. Вельми показовим для лексичної асиміляції запозичених слів є розвиток у них здатності до словотворення у мові, що запозичує. Утворення нових слів відбувається по тим моделям, по тим словотворчим типам, які вже встановилися в мові або знову виникають [14]. Так, слова court, prison, judge, crown, masterі ряд інших придбали досить великі словотвірні гнізда, утворені за допомогою словотворчих засобів англійської мови(court – courtship, courtly, courtliness; prison – prisoner; judge – judgeship; crown – crowner, crowning, crowned; master – masterful, masterly, masterliness).

Слід зазначити, що споконвічні суфікси зустрічаються у поєднанні з французькими запозиченими словами лише після значного проміжку часу після того, як ці слова потрапляють в англійську мову (100–200 років). Так, слово peace, запозичене в ХII столітті, починає утворювати похідні лише на початку ХIV століття. Перше вживання cлова peacefulвідзначено 1300 роком,реасеfulness– 1600 роком,реасеless– 1522 роком. Таким чином, поєднання французьких слів з англійськими суфіксами, а звідси їх здатність до словотворення стають можливими лише тоді, коли ці слова вже встигли поширитися в мові і були вже в значній мірі засвоєні у ній.

Аналіз лексичного розвитку французьких запозичень переконує нас в тому, що багато з них втрачають те первинне значення, в якому вони були запозичені, в ході свого існування в англійській мові. Ця втрата первинного значення нерідко пов'язана зі змінами історичних умов в житті англійського народу. Так, слово spoil(грабувати, здобич) було запозичене з французької мови в значенні «відняти у переможеного лицаря обладунки» (франц. espoillir); словоarrangeспочатку означало «виставити військо в бойовий порядок». Надалі в зв'язку зі зміною історичних умов первісні значення цих слів, що належали до військового побуту лицарів-норманів, були забуті, і слова придбали нові, ширші значення [12].

Визначальним моментом асиміляції запозичених слів є ступінь їх загальнонародної вживаності. Розгляд явищ, пов'язаних із асиміляцією французьких запозичень в англійській мові, переконує нас у тому, що асиміляція запозичених слів – це об'єктивний закономірний процес морфологічного, фонетичного та лексичного перетворення їх за внутрішніми законами розвитку даної мови. Ці три види асиміляції – морфологічний, фонетичний і лексичний – тісно пов'язані між собою і перебувають у постійній взаємодії, оскільки слово – «це найкоротша самостійна складна діалектична та історична єдність матеріального – звуків, форми та ідеального – значення».

Таким чином, потрапивши в англійську мову, запозичені французькі слова впродовж тривалого часу піддавалися процесу асиміляції, який полягає в перетворенні їх звукового вигляду, граматичної структури і смислового змісту за внутрішніми законами англійської мови.