Американські фразеологізми

дипломная работа

1.3 Соціологічний аспект дослідження фразеології американського варіанту англійської мови

Перш за все слід зазначити, що питаннями соціальної диференціації мовних одиниць займається така галузь мовознавства, як соціолінгвістика, що вивчає «вплив суспільних явищ і процесів на виникнення, розвиток, соціальну та функціональну диференціацію й функціонування мов, а також зворотний звязок мови і соціуму» [32, c.568]. Згідно з О.Швейцером, термін «соціолінгвістика» був запроваджений у 1952 р. американським дослідником Х.Каррі в його роботі «Projection of socio-linguistics: the relationship of speech to social status» [44, c.3], хоча напрям дослідження взаємовпливу мови й суспільства вже існував протягом тривалого часу під назвами «соціологічна лінгвістика», «соціологія мови» тощо. Соціологічний напрям у мовознавстві враховував ідеї Просвітництва, психологічного напряму в мовознавстві, марксистської філософії, філософії позитивізму, однак його завдання чітко скеровані на соціальну природу мови, її комунікативну функцію, відношення мови й суспільства, поведінки соціально заангажованого індивіда. За інформацією термінологічної енциклопедії «Сучасна лінгвістика» (2006), на сьогодні дослідники виокремлюють три основні течії соціолінгвістики. Перша орієнтована на соціологію (досліджує норми мовного вживання, мету вибору варіантів мови, диглосію, теорію кодів залежно від соціальних детермінант). Друга спрямована на лінгвістику та вивчає неоднорідність мовної системи з огляду на соціальні параметри, а також звязок мовних змін із соціальними умовами. Третя течія має метрологічне спрямування. Проте ці напрями не є ізольованими, навпаки, як правило, конкретне дослідження поєднує надбання усіх існуючих наукових течій [32, c.568-569].

Опрацьовуючи практичний матеріал нашого дослідження, ми будемо спиратися на теоретичні підґрунтя соціолінгвістики, зокрема її вчення про соціолект. Під соціолектом розуміється сукупність «соціально маркованих лексем та словосполук певної суспільної групи (професійної, наукової та ін.) у межах національної мови» [32, c.568]. Термін «соціолект» уведений в обіг соціолінгвістики з метою уникнення багатозначності термінів «жаргон», «арго», «сленг», «соціальний діалект». Соціолект розглядається «як додаткова лексична система для певних форм існування, що репрезентує паралельну експресивно-оцінну, найчастіше стилістично знижену синонімію позначень загальновідомих понять і належить певній соціальній субкультурі» [32, c.568]. На відміну від жаргону, соціолект містить і так званий «інтержаргон» - загальну лексику, яка в масовій свідомості значно послабила звязки з первинними сферами вживання, не втрачаючи при цьому своєї стилістичної маркованості. На відміну від арго - таємної, конспіративної форми існування мови замкнених соціально-професійних груп, соціолект зрозумілий пересічним мовцям. Він є надбанням відкритих соціально-професійних груп, характеризується стилістичною зниженістю, пейоративністю і не виконує функції утаємниченості, умовності, відмежування.

Соціолект вважається дослідниками «динамічною лексичною системою, яка є нетривкою в часі й може проникати до літературної мови» [32, c.568]. Шляхом такого проникнення вважається низка переходів від корпоративного жаргону до інтержаргону, далі - до просторіччя, розмовної лексики та літературної мови. Засобами проникнення корпоративного жаргону до інтержаргону є засоби масової комунікації (газети, журнали, телебачення та Інтернет), також тексти художньої літератури, при чому жаргонізацію художньої літератури в усьому світі в цілому повязують з утратою високого стилю, який був властивий літературі ще на початку ХХ ст.

Для адекватного аналізу фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови необхідно враховувати той факт, що становлення Standard American English відбулося не відразу, а послідовно і для пересічних американців досить болісно. Надзвичайну важливість для розвитку американського варіанту сучасної англійської мови мали пуристичні тенденції, закладені на початку ХІХ ст. американським лексикографом Дж.Пікерінгом та його послідовниками. Вони виступали за повну імітацію американським варіантом британського варіанту англійської мови: «Не можна не визнати, що в ряді випадків ми відхилилися від стандарту писемного та усного мовлення, якого зараз дотримуються в Англії. Це не означає, що відхилення такі великі, що наше мовлення стало незрозумілим для англійців. Ідеться лише про те, що в багатьох випадках мало місце нівечення мови, що викликало осуд, жаль та співчуття вчених людей Англії. Як правило, ми повинні уникати всіх тих слів, які славетні британські автори відзначають як незнайомі їм…» [46, c.22-23]. У результаті, діти в американських школах навчалися за англійськими підручниками з граматики та лексики, користувалися словниками, укладеними британськими лексикографами, і це посилювало розрив між повсякденним спілкуванням та «правильною» мовою, породжувало внутрішній конфлікт, який блискуче описаний в романі Курта Воннегута «Сніданок для чемпіонів»:

“Patty was used to apologizing for her use of language. She had been encouraged to do a lot of that at school. Most white people in Midland City were insecure when they spoke, so they kept their sentences short and their words simple, in order to keep embarrassing mistakes to a minimum…

This was because their English teachers would wince and cover their ears and give them flunking grades and so on whenever they failed to speak like English aristocrats before the First World War [ІІІ, p.142].

Попри всі складнощі, становлення американського варіанту літературної мови як стандартної, національної мови офіційного характеру з часом все-таки відбулося. На думку М.Гухман, критеріями стандартної літературної мови є:

більша або менша обробленість;

відсутність спонтанності мовленнєвої продукції і повязана з цим селективність (на відміну від розмовно-побутової стихії);

наддіалектність;

більша або менша поліфункціональність [46, c.79].

Водночас серед американських філологів і досі йде полеміка щодо статусу Standard American English [46, c.82-83]. На думку У.Мейєрса, власне поняття Standard American English ледве піддається науковому опису, і чи слід взагалі його визначати? Щодо У.Лабова, він, навпаки, вважає проблему дефініції надзвичайно важливою, адже це забезпечить можливість для нижчих прошарків населення опанувати літературну мову.

За О.Швейцером, існують наступні різновиди мовного варіювання:

соціальні модифікації;

функціонально-стилістичне варіювання;

жанрово-стилістичне;

просторове (або територіальне);

часове варіювання [46, с.99].

Слід зазначити, що в нашому дослідженні всім різновидам мовного варіювання буде приділено уваги не в однаковій мірі, адже ми вважаємо, що функціонально-стилістичне варіювання - здебільшого прерогатива стилістики, а просторове або територіальне становить предмет вивчення діалектології. Серед діалектизмів відзначаються окремі випадки діалектичних фразеологізмів, як-от: a little piece - «коротка відстань» у середньоатлантичних штатах та Південній Кароліні, або - paper toot («паперовий пакет» у Східній Пенсільванії), to do something for purpose («робити щось навмисне» у Східній Вірджинії); два останні фразеологізми-діалектизми належать до просторіччя. Цікаво зазначити, що фразеологічна одиниця paper toot має німецьке походження - від німецького Tьte (пакетик). Ми також не маємо змоги окреслити часове варіювання фразеологічних одиниць, адже для цього було б потрібно проводити дослідження діахронічного характеру, із залученням великого обсягу історико-літературних матеріалів; тоді як наше дослідження має суто синхронічний характер. Тому найбільшу увагу буде приділено соціальним модифікаціям за критеріями віку, соціального становища та етнічного походження мовців, поставлених у різні соціально-комунікативні ситуації, як це було зазначено вище. Утім, деякі американські фразеологізми вже своїми компонентами з легкістю вказують на своє американське походження. Такими є, наприклад, одиниці з компонентами-географічними назвами, наприклад: down South (або аналогічні за морфологічною будовою фразеологізми - back East, out West, up North; busy as Grand Central Station - дуже багатолюдний, метушливий; цей американізм нагадує нам про центральний залізничний вокзал міста Нью-Йорк.

Дещо важче одразу зрозуміти значення фразеологічної одиниці to be from Missouri, але й це стає можливим, якщо ми залучимо свої лінгвокраїнознавчі знання, згадавши про девіз штату Міссурі. Справді, фразеологічний словник американських ідіом Ричарда Спієрса наводить наступне тлумачення значення to require proof; from the motto of the state of Missouri, the “Show-Me State” [34, c.26].

Щодо соціолінгвістичних характеристик подібних лексем, вони характеризуються словниками як нейтральні з поміткою «кліше», тобто вони можуть вживатися мовцями майже усіх соціальних рівнів, крім, можливо, ситуацій академічного або дуже вишуканого мовлення, адже для подібних цілей вони є надто часто вживаними та клішованими.

Також повними американізмами є фразеологізми, що мають у своєму складі компонент dollar:

to bet ones bottom dollar;

dollar for dollar;

to look like a million dollars;

to feel like a million dollars [34, c.389].

Такий фразеологізм, як dollar for dollar (considering the amount of money involved, considering the cost) є підкреслено розмовним, але досить часто зустрічається в рекламному дискурсі, наприклад:

Dollar for dollar, this laundry detergent washes cleaner and brighter than any other product in the market [34, p.77].

У звязку з тим, що контакти перших переселенців з Великої Британії та Нідерландів і Німеччини були значними, особливо в окремих регіонах та на перших етапах колонізації, зараз ми можемо спостерігати в американській фразеології одиниці зі словом Dutch. При цьому слід враховувати, що лексема Dutch позначає в американському варіанті англійської мови не тільки голландця, але й німця. Вона ввійшла до складу таких фразеологічних одиниць, як:

to talk like a Dutch uncle -- по-батьківськи повчати, картати когось;

Dutch comfort - могло бути й гірше (незначна втіха);

Dutch concert - нескладні співи; коли кожен співає своє.

Фразеологічні вирази Dutch lunch, Dutch supper, Dutch treat повязані з манерою голландців та німців сплачувати окремо свою їжу та напої в ресторані, а не пригощати всіх:

JANE: Lets go out and eat.

MARY: Okay, but lets go Dutch.

Its getting expensive to have Sally for a friend. She never wants to go Dutch [34, c. 136].

Делись добром ;)