logo search
Диплом

1.2 Запозичення французької лексики мовами світу

Мова активно реагує на суспільні зміни. Це один із проявів соціальної детермінації мови, при якій суспільство робить істотний вплив на стан мови. Реакція на зовнішні подразники фіксується змінами на всіх рівнях мови. Одне з найбільш помітних явищ в даний період - зростання числа лексичних запозичень на лексичному рівні і їх «боротьба» з споконвічними одиницями за високий статус.

Таким чином, у більшості випадків запозичені слова потрапляють у мову як засіб номінації нових речей і вираз раніше невідомих понять. Можливо, картина світу залишається несильно зміненою, змінюються способи його відображення в мові. Виникає питання про причини заміни одного способу вираження іншим. Одна з найбільш частих причин - престижність однієї мови в порівнянні з іншим і масштаб його поширення.

Внутрішні, тобто мовні причини можуть також стати основою для появи іншомовної лексики. Так, Л.П. Крисін, підкреслює, що запозичене слово зазвичай легше вкорінюється в мові, якщо в лексичній системі останнього є свого роду передумови до запозичення. Запозичення іншомовного слова може відбуватися внаслідок тенденції до усунення полісемії споконвічного слова, спрощенню його смислової структури. Крім того, запозичення може бути викликано потребою в диференціації значень, у більш адекватній передачі когнітивної структури. Таким чином, вже існуюче в мові слово і знову запозичене ділять сфери свого семантичного впливу, а іноді й стилістичного використання.

Часто нова лексема сприймається як більш точна або виразна. При протиставленні рідної та нерідної мов обсяг поняття іноземної лексеми здається зазвичай меншим і мають більш чіткі кордони. Крім того, ця лексична одиниця може здаватися більш експресивною, ніж одиниця рідної мови. Іноземне слово виявляється привабливим ще тому, що з ним не пов'язано асоціацій, які, особливо спочатку можуть небажано відводити від необхідного відтінку значення.

До внутрішніх причин запозичення відносять прагнення до заміни описового найменування назвою з одного слова. Якщо позначається словом являє собою щось єдине (предмет, явище), то мова прагне назвати його одним словом, а не словосполученням.

Поряд із взаємодією причин зовнішнього і внутрішнього планів, необхідно відзначити ще одну групу причин, яка має можливість впливати на процес запозичення. Це психологічні причини. Нова і незвичайна лексема нерідко викликає реакцію наслідування. Вона стає модною, вживається часто і нав'язливо. Єдина причина її використання - привабливість. Це характерні приклади знаків-навіювань, «влада слів» над людиною, коли слова «не тільки позначають предмети, імена, почуття, види діяльності та події, але й змушують нас відчути на собі психічний і фізичний вплив цих феноменів».

Французька мова збагатила багато інших мов своєю лексикою – як мови романської групи (італійську, іспанську тощо), так і інші мови, абсолютно несхожі на неї. Різні мови запозичили багато французьких слів у різні епохи. Деякі французькі слова, як, наприклад, rendez-vousпроникли не тільки майже в усі європейські мови, але також в арабську, японську та перську.Charme, routine, cocarde, cabaret, restaurant– ці слова спіткала та ж доля. Китайське словоweiвиникло від французькогоouaisв значенні «алло?» (При початку телефонної розмови),а ka-lem-bourg «vaudeville»від французькогоcalembour. Деякі галліцизми, як ті, що були згадані вище, легко впізнати, але є й ті, походження яких не так легко розпізнати. Наприклад, за англійськимporridgeховається французькеpotage, а давньофранцузькеtailloirутворило німецьке словоTeller(тарілка) [14].