Морфологічні ознаки частин мови
Морфологічна ознака- це характеристика певної групи слів, яка визначає зміну граматичних форм цих слів або слів, що від них залежить.
До морфологічних ознак належать:
ознака | у чому виражається |
особливості словозміни |
|
особливості словотворення |
|
особливості морфологічної будови | - з яких частин складається (чи є у складі суфікси, префікси та закінчення) |
Пояснити це можна на прикладі будь-яких споріднених слів, напр., прикметника добре (добре слово) та прислівника добре (як тут добре), які чітко відрізняються одне від одного:
прикметник | прислівник |
- відмінюється; - первинне слово; - складається з кореня добр- і закінчення (е) | - незмінний; - похідне, утворене суфіксом -е від прикметникової основи; - складається з кореня добр- і суфікса -е |
За морфологічними ознаками слова усіх частин мови поділяються на змінювані і незмінювані.
До змінюваних належать іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово.
До незмінюваних належать прислівник, прийменник, сполучник, частка і вигук.
Морфологічні ознаки всіх частин мови:
частини мови | морфологічні ознаки | |
ЗМІНЮВАНІ ЧАСТИНИ | ||
іменник | - відмінюване слово; змінюється за відмінками і числами; має рід; початкова форма- називний відмінок однини (для тих, що вживаються тільки в множині- називний множини); | |
прикметник | - відмінюване слово; змінюється за родами, числами і відмінками; початкова форма- називний відмінок однини чоловічого роду; може мати форму ступеня порівняння (в якісних прикметниках); | |
числівник | - відмінюване слово; змінюється за відмінками; числівники один, два змінюються також за родами; числівник один- за числами; початкова форма- називний відмінок; | |
займенник | - відмінюване слово; початкова форма- називний відмінок однини; - той, що вказує на предмети, змінюється за відмінками, може мати рід і число; - той, що вказує на ознаки, змінюється за відмінками, родами і числами; - той, що вказує на кількість- за відмінками; - той, що вказує на порядок при лічбі- за родами, числами і відмінками | |
дієслово | дієслово утворює також форми дієприкметника і дієприслівника: - дієприкметник змінюється за родами, відмінками і числами; має стан, вид і час; - дієприслівник- незмінювана форма, має вид і час | |
НЕЗМІНЮВАНІ ЧАСТИНИ | ||
прислівник | незмінюване слово | |
прийменник | незмінюване слово | |
сполучник | незмінюване слово | |
частка | незмінюване слово | |
вигук | незмінюване слово |
САМОСТІЙНІ СЛОВА
ІМЕННИК |
Іменник - це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? (черговий, патріот, птеродактіль).
Предметом у граматиці вважається все, про що можна спитати хто це? що це?, напр.: хто це?- вчений; що це?- картопля.
СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ІМЕННИКА
Основна синтаксична роль іменників - підмет (Ми погомоніли трохи та й розійшлися) та додаток (Василь знайшов Степана).
Іменники можуть бути також:
неузгодженим означенням (Рука Сашка легла на моє плече);
іменною частиною складеного присудка (Він завжди був чудовим хлопцем);
обставиною (Наталка з Ларисою вийшли з будинку).
РОЗРЯДИ ІМЕННИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Серед іменників виділяються такі групи слів:
1. | загальні назви - власні назви |
2. | назви істот - назви неістот |
3. | конкретні - абстрактні |
4. | збірні |
5. | речовинні |
НАЗВИ ЗАГАЛЬНІ І ВЛАСНІ
іменники | приклади |
загальні | ручка, перо, галіфе, панама, країна, папір, сонце, щастя, подружжя, телебачення |
власні | Дніпро, Рябоштан, Марс, Марійка, Василь, Франція, Стецюк, Карпати, газета "ТВпарк", |
Загальні іменники позначають предмети в цілому.
Власні іменники індивідуально позначають окремі предмети або особи.
- Основні одиниці мовознавства
- Мови світу
- Генеалогія української мови
- Деякі особливості української мови
- Історія української мови
- Літературна мова
- Культура мовлення
- Правильне мовлення
- Норми української мови
- Мовна майстерність
- Пряме і переносне значення слова
- Омоніми
- Синоніми
- Антоніми
- Успадковані слова
- Власне українські слова
- Іншомовні слова
- Архаїзми
- Неологізми
- Фразелогізми
- Прислів’я і приказки
- Крилаті вислови
- Джерела фразеології
- Лексико - фразеологічний розбір слова
- Будова слова
- Префікс
- Закінчення
- Постфікс
- Основа слова
- Способи творення нових слів
- Неморфологічні способи словотворення
- Самостійні частини мови творення іменників
- Творення прикметників
- Творення прийменників
- Творення сполучників
- Початок розділу (1) продовження (2) завершення (3)
- Частини мови
- Ознаки частин мови
- Лексичне значення частин мови
- Синтаксична роль частин мови
- Розряди частин мови за значенням
- Морфологічні ознаки частин мови
- Назви істот і назви неістот
- Конкретні і абстрактні іменники
- Збірні іменники
- Речовинні іменники
- Морфологічні ознаки іменника
- Рід іменників
- Число іменників
- Відмінки іменників
- Перша відміна
- Зразок відмінювання іменників першої відміни
- Друга відміна
- Зразок відмінювання іменників другої відміни
- Третя відміна
- Зразок відмінювання іменників третьої відміни
- Четверта відміна
- Зразок відмінювання іменників четвертої відміни
- Незмінювані іменники
- Порядок розбору:
- Синтаксичні ознаки прикметника
- Розряди прикметника за значенням
- Якісні, відносні і присвійні прикметники
- Якісні прикметники
- Відносні прикметники
- Присвійні прикметники
- Присвійно-відносні прикметники
- Відносно-якісні прикметники
- Повні та короткі прикметники
- Тверді та м'які прикметники
- Морфологічні ознаки прикметника
- Рід та число прикметника
- Відмінювання прикметників
- Морфологічний розбір прикметників
- Порядкові числівники
- Прості, складні і складені числівники
- Морфологічні ознаки числівників
- Відмінювання числівників
- 1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:
- 2. Відмінювання числівників два, три, чотири.
- 3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
- 4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.
- 5. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.
- 10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:
- Морфологічний розбір числівників
- Синтаксичні ознаки займенників
- Розряди займенників за значенням
- Морфологічні ознаки займенника
- Особові займенники
- Відмінювання особових займенників
- Зворотний займенник
- Питальні займенники
- Відносні займенники
- Присвійні займенники
- Вказівні займенники
- Означальні займенники
- Неозначені займенники
- Заперечні займенники
- Морфологічний розбір займенників
- Завершення розділу (3) початок (1) продовження (2)
- Синтаксичні ознаки дієслова
- Розряди дієслів за значенням
- Перехідні та неперехідні дієслова
- Зворотні дієслова
- Морфологічні ознаки дієслова
- Види дієслів
- Способи дієслів
- Часи дієслів
- Дві основи дієслова
- Безособові дієслова
- Морфологічний розбір дієслів
- Синтаксичні ознаки дієприкметника
- Розряди дієприкметника за значенням
- Активні і пасивні дієприкметники
- Безособові форми на -но, -то
- Морфологічні ознаки дієприкметника
- Перехід дієприкметників у прикметники і іменники
- Відмінювання дієприкметників
- Морфологічний розбір дієприкметників
- Синтаксичні ознаки дієприслівника
- Інші ознаки дієприслівника
- Морфологічний розбір дієприслівників
- Синтаксичні ознаки прислівника
- Розряди прислівників за значенням
- Означальні та обставинні прислівники
- Означальні прислівники
- Якісно-означальні прислівники
- Інші означальні прислівники
- Обставинні прислівники
- Первинні та вторинні прислівники
- Морфологічний розбір прислівників
- Службові слова
- Синтаксична роль прийменника
- Розряди прийменників за значенням
- Первинні та вторинні прийменники
- Прості, складні і складені прийменники
- Морфологічні ознаки прийменника
- Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- Морфологічний розбір прийменників
- Синтаксична роль сполучника
- Розряди сполучника за значенням
- Прості, складні і складені сполучники
- Непохідні і похідні сполучники
- Поділ сполучників за вживанням
- Сурядні і підрядні сполучники
- Сурядні сполучники
- Підрядні сполучники
- Морфологічні ознаки сполучника
- Морфологічний розбір сполучників
- Словотворчі частки
- Формотворчі частки
- Морфологічні ознаки частки
- Морфологічний розбір часток
- Синтаксична роль вигука
- Розряди вигуків за значенням
- Емоційні, спонукальні, етикету і звуконаслідувальні вигуки
- Первинhі і похідні вигуки
- Морфологічні ознаки вигуків
- Морфологічний розбір вигуків
- Початок розділу (1) завершення (2)
- Лексичні і синтаксичні словосполучення
- Іменні, дієслівні і прислівникові словосполучення
- Сурядні і підрядні словосполучення
- Види сурядних словосполучень
- Види підрядних словосполучень
- Прості і складні словосполучення
- Синтаксичний розбір словосполучення
- Предикативність та інтонація завершеності
- Кваліфікація речень
- Розповідні, спонукальні і питальні речення
- Емоційно нейтральні та емоційно забарвлені речення
- Прості і складні речення
- Непоширені і поширені речення
- Типи синтаксичного зв'язку
- Порядок слів у реченні
- Логічний наголос
- Головні члени речення підмет
- Присудок
- Другорядні члени речення
- Означення
- Додаток
- Обставина
- Односкладне речення
- Неповне речення
- Ускладнені речення
- Речення з однорідними членами.
- Речення з відокремленими членами
- Речення із звертанням
- Речення зі вставними і вставленими компонентами
- Синтаксичний розбір простого речення
- Завершення розділу (2) початок (1)
- Сполучникове, безсполучникове і складне речення з різними видами зв'язку
- Складносурядні і складнопідрядні речення
- Складносурядне речення
- Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- Складнопідрядні речення з підрядними обставинними
- Підрядні речення місця
- Підрядні речення часу
- Підрядні речення способу дії і ступеня
- Підрядні порівняльні речення
- Підрядні речення причини
- Підрядні речення мети
- Підрядні умовні речення
- Підрядні допустові речення
- Підрядні наслідкові речення
- Складнопідрядне речення з кількома підрядними
- Послідовна підрядність
- Паралельна підрядність
- Синтаксичний розбір складного речення
- Непряма мова
- Синтаксичний розбір речення з прямою мовою
- Початок розділу (1) завершення (2)
- Основні принципи української орфографії
- Орфограма
- Передача на письмі звукового складу слів
- Голосні звуки
- Чергування е з и
- Ненаголошені е та и в префіксах
- Ненаголошені е та и в суфіксах
- Чергування і з іншими голосними
- Правопис і та и в основах українських слів
- Правопис і та и у префіксах українських слів
- Правопис і та и в суфіксах українських слів
- Правопис і та и в основах іншомовних слів
- Написання о та а
- Написання о та у
- Чергування е з о після шиплячих та й
- Приголосні звуки
- Глухі приголосні
- Приголосні у кінці префіксів
- Чергування приголосних
- Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ск(ий), -ств(о)
- Уподібнення приголосних за місцем творення
- Спрощення в групах приголосних
- Тверді і м’які приголосні
- Подовжені приголосні і позначення їх
- Подовжені м'які приголосні
- Подвоєння букв внаслідок збігу
- Написання нн в прикметниках і похідних словах
- Подвоєння букв в іншомовних словах
- Вживання м'якого знака
- Вживання апострофа
- М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- Принципи правопису значущих частин слова
- Правопис складних слів
- Слова із частинами напів- і пів-
- Складноскорочені слова і графічні скорочення
- Велика літера у власних назвах
- Правила переносу слів
- Правопис і та и в закінченнях іменників
- Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- Закінчення іменників іі відміни в родовому відмінку множини
- Особливості правопису закінчень іменників іі відміни в інших відмінках
- Іменники ііі відміни в орудному відмінку однини
- Творення і правопис імен по батькові
- Прикметник
- Правопис и та і в закінченнях прикметників
- Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- Присвійні прикметники
- Числівник
- Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- Зв'язок числівника з іменником
- Прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником
- Прислівники, утворені від числівників та прислівників
- Складні та складені прислівники
- Правопис і та и в кінці прислівників
- Службові частини та вигук прийменники Написання складних прийменників
- Розрізнення прийменників і префіксів
- Сполучники
- Розрізнення сполучників та інших частин мови
- Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- Правопис не з дієсловом
- Розділові знаки
- Система розділових знаків
- Принципи української пунктуації
- Загальні пунктуаційні правила
- Виділення речення на письмі
- Крапка з комою
- Двокрапка
- Три крапки
- Знак оклику
- Знак питання
- Знак виноски
- Розділові знаки при прямій мови
- Розділові знаки при непрямій мови
- Пряма мова
- Непряма мова
- Розділові знаки у цитатах
- Пунктуаційний розбір текста
- Мовні стилі
- Розмовно-побутовий стиль
- Зразок розмовно- побутового стилю
- Художній стиль
- Зразок художнього стилю
- Офіційно - діловий стиль
- Зразок офіційно- ділового стилю
- Науковий стиль
- Зразок наукового стилю
- Публіцистичний стиль
- Зразок публіцистичного стилю
- Поділ текстів за стилістичнимим ознаками
- Поділ текстів за мовленням
- Текст-розповідь
- Текст-опис
- Текст- роздум
- Поділ текстів за зв'язком
- Текст з ланцюговим зв'язком
- Текст з паралельним зв'язком
- Стилістичний аналіз тексту