Три крапки
Три крапки вживаються:
коли думка, що виказувалася у реченні, ще не закінчена (І так було з ним завжди… Він працював, працював, а нагороду за його працю одержували інші…)
для передачі схвильованого, емоційного мовлення за допомогою обірваних, незакінчених речень (Василь… Але ж ми… Але ж я… Що ж нам робити?..)
на місці розмовних пауз (Людей треба любити… прощати… Ось що головне…)
коли той, хто каже, хоче приховати свою думку, не розкриваючи її повністю (Вони зустрілися… Він і вона…);
при використанні цитат, якщо цитата береться не з початку речення, або якщо цитата розірвана на декілька частин ("…а по-друге,- закінчила Лариса- хочу випустити новий альбом").
ТИРЕ
Тире ставиться там, де й одинична та парні коми, а також там, де коми ставити не можна.
Одиночне тире вказує на протиставлення (можна підставити а, але), наслідок, наступне пояснення або раптову зміну подій.
Після одиничного тире робиться вичікувальна пауза і далі тон, як правило, підвищується (Адже ми всі - люди!).
Парні тире виділяють з обох боків частини речення.
Частина, виділена парним тире, вимовляється підвищеним тоном (І враз - заглушаючи всю метушню і гвалт - по квартирі розляглися широкі і повнозвучні акорди рояля (Ю.Смолич).
Тире вживається:
між присудком і підметом, якщо вони виражені однаковими лексично- граматичними категоріями (Справжня дружба - чисте джерело);
на місці пропущеного члена або кількох членів речення: Сьогодні (є)- твій день народження;
при відокремленій прикладці (Я так довго працював - завдяки твоїй підтримці - для того, що б доказати самому собі: можу);
перед узагальнюючим словом після однорідних членів речення (На пустирях, у рівчаках та неглибоких балках - скрізь росте ця невибаглива рослина);
при вставлених конструкціях: Є віра - невже цього мало,- що ти в цьому місті живеш (Л.Первомайський);
у безсполучникових реченнях з різнотипними частинами, якщо між ними є умовно-часовий або наслідковий зв'язок: Зійде сонце - утру сльози, ніхто не побачить (Т.Шевченко);
якщо друга половина безсполучникового складного речення має значення протиставлення: Ще сонячні промені сплять - досвітні вогні вже горять (Л.Українка);
між двома словами, які вказують на просторову, часову або кількісну межу: за цей період ми планували зібрати 15-20 тон яблук;
при прямій мові для виділення слів автора; тире ставиться після іншого розділового знака; напр.: Він подумав, подумав, вимовив: - Ну що, хлопці? Зробимо?- і посміхнувся.
перед кожною реплікою в діалозі; напр.:
Вчителька довго дивилася на Дмитра, спитала: - І де все це ти вичитав? - Як це вичитав?- обурився Дмитро - Це я все сам придумав!- гордо відповів він. Вчителька помовчала, потім вимовила: - І що ж це в тебе за голова така?
ДУЖКИ
Дужки вживаються:
одна дужка- після цифри або букви, якою позначаються перераховувані рубрики в тексті, напр., комп'ютер складається з: а) системного блока; б) монітора; 3) клаві-атури);
дві дужки- для додаткової інформації, різномінітних уточнень, вказівок та таке ін.: Михайло Краснопудзенко народився 1985р. (в серпні місяці) в м.Києві;
при вставних і вставлених конструкціях, напр., Що? (вона підійшла до нього ближче) Невже ти ще не зрозумів, чому я така?;
для виділення ремарок після назви діючої особи в драматичних творах: Мар'яна (до Олексія). Чого ж ти чекаєш, любий?).
Частина, охоплена з двох боків дужками, вимовляється пониженим тоном.
ЛАПКИ
Лапки вживаються:
при використанні цитат, які вводяться в авторське мовлення як самостійний текст (цитата починається з великої букви ): Арістотель не приймав учення Платона про ідеї. "Платон мені друг, але істина - ще більший мій друг" - відомий його афоризм;
при використанні цитат, які вводяться в авторський текст як частина цього тексту (цитата пишеться з маленької букви): Борис Буряк пише, що "в художній структурі сценаріїв і фільмів Олександра Довженка завжди присутній сам автор"
для виділення власних назв книг, літературних творів, газет, журналів, телевізійних програм, підприємств, та таке ін. (СП "Зоря", журнал "Ровесник");
для виділення слів, вжитих у незвичному або іронічному значенні (такі слова вимовляються з особливою, підкресленою інтонацією): О, мій "великий"…- з неприховуваною іронією прошепотіла Олена, притуляючись до Анатолія.
Лапки не вживаються:
якщо цитата є епіграфом (правила написання цитат див. нижче).
- Основні одиниці мовознавства
- Мови світу
- Генеалогія української мови
- Деякі особливості української мови
- Історія української мови
- Літературна мова
- Культура мовлення
- Правильне мовлення
- Норми української мови
- Мовна майстерність
- Пряме і переносне значення слова
- Омоніми
- Синоніми
- Антоніми
- Успадковані слова
- Власне українські слова
- Іншомовні слова
- Архаїзми
- Неологізми
- Фразелогізми
- Прислів’я і приказки
- Крилаті вислови
- Джерела фразеології
- Лексико - фразеологічний розбір слова
- Будова слова
- Префікс
- Закінчення
- Постфікс
- Основа слова
- Способи творення нових слів
- Неморфологічні способи словотворення
- Самостійні частини мови творення іменників
- Творення прикметників
- Творення прийменників
- Творення сполучників
- Початок розділу (1) продовження (2) завершення (3)
- Частини мови
- Ознаки частин мови
- Лексичне значення частин мови
- Синтаксична роль частин мови
- Розряди частин мови за значенням
- Морфологічні ознаки частин мови
- Назви істот і назви неістот
- Конкретні і абстрактні іменники
- Збірні іменники
- Речовинні іменники
- Морфологічні ознаки іменника
- Рід іменників
- Число іменників
- Відмінки іменників
- Перша відміна
- Зразок відмінювання іменників першої відміни
- Друга відміна
- Зразок відмінювання іменників другої відміни
- Третя відміна
- Зразок відмінювання іменників третьої відміни
- Четверта відміна
- Зразок відмінювання іменників четвертої відміни
- Незмінювані іменники
- Порядок розбору:
- Синтаксичні ознаки прикметника
- Розряди прикметника за значенням
- Якісні, відносні і присвійні прикметники
- Якісні прикметники
- Відносні прикметники
- Присвійні прикметники
- Присвійно-відносні прикметники
- Відносно-якісні прикметники
- Повні та короткі прикметники
- Тверді та м'які прикметники
- Морфологічні ознаки прикметника
- Рід та число прикметника
- Відмінювання прикметників
- Морфологічний розбір прикметників
- Порядкові числівники
- Прості, складні і складені числівники
- Морфологічні ознаки числівників
- Відмінювання числівників
- 1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:
- 2. Відмінювання числівників два, три, чотири.
- 3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
- 4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.
- 5. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.
- 10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:
- Морфологічний розбір числівників
- Синтаксичні ознаки займенників
- Розряди займенників за значенням
- Морфологічні ознаки займенника
- Особові займенники
- Відмінювання особових займенників
- Зворотний займенник
- Питальні займенники
- Відносні займенники
- Присвійні займенники
- Вказівні займенники
- Означальні займенники
- Неозначені займенники
- Заперечні займенники
- Морфологічний розбір займенників
- Завершення розділу (3) початок (1) продовження (2)
- Синтаксичні ознаки дієслова
- Розряди дієслів за значенням
- Перехідні та неперехідні дієслова
- Зворотні дієслова
- Морфологічні ознаки дієслова
- Види дієслів
- Способи дієслів
- Часи дієслів
- Дві основи дієслова
- Безособові дієслова
- Морфологічний розбір дієслів
- Синтаксичні ознаки дієприкметника
- Розряди дієприкметника за значенням
- Активні і пасивні дієприкметники
- Безособові форми на -но, -то
- Морфологічні ознаки дієприкметника
- Перехід дієприкметників у прикметники і іменники
- Відмінювання дієприкметників
- Морфологічний розбір дієприкметників
- Синтаксичні ознаки дієприслівника
- Інші ознаки дієприслівника
- Морфологічний розбір дієприслівників
- Синтаксичні ознаки прислівника
- Розряди прислівників за значенням
- Означальні та обставинні прислівники
- Означальні прислівники
- Якісно-означальні прислівники
- Інші означальні прислівники
- Обставинні прислівники
- Первинні та вторинні прислівники
- Морфологічний розбір прислівників
- Службові слова
- Синтаксична роль прийменника
- Розряди прийменників за значенням
- Первинні та вторинні прийменники
- Прості, складні і складені прийменники
- Морфологічні ознаки прийменника
- Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- Морфологічний розбір прийменників
- Синтаксична роль сполучника
- Розряди сполучника за значенням
- Прості, складні і складені сполучники
- Непохідні і похідні сполучники
- Поділ сполучників за вживанням
- Сурядні і підрядні сполучники
- Сурядні сполучники
- Підрядні сполучники
- Морфологічні ознаки сполучника
- Морфологічний розбір сполучників
- Словотворчі частки
- Формотворчі частки
- Морфологічні ознаки частки
- Морфологічний розбір часток
- Синтаксична роль вигука
- Розряди вигуків за значенням
- Емоційні, спонукальні, етикету і звуконаслідувальні вигуки
- Первинhі і похідні вигуки
- Морфологічні ознаки вигуків
- Морфологічний розбір вигуків
- Початок розділу (1) завершення (2)
- Лексичні і синтаксичні словосполучення
- Іменні, дієслівні і прислівникові словосполучення
- Сурядні і підрядні словосполучення
- Види сурядних словосполучень
- Види підрядних словосполучень
- Прості і складні словосполучення
- Синтаксичний розбір словосполучення
- Предикативність та інтонація завершеності
- Кваліфікація речень
- Розповідні, спонукальні і питальні речення
- Емоційно нейтральні та емоційно забарвлені речення
- Прості і складні речення
- Непоширені і поширені речення
- Типи синтаксичного зв'язку
- Порядок слів у реченні
- Логічний наголос
- Головні члени речення підмет
- Присудок
- Другорядні члени речення
- Означення
- Додаток
- Обставина
- Односкладне речення
- Неповне речення
- Ускладнені речення
- Речення з однорідними членами.
- Речення з відокремленими членами
- Речення із звертанням
- Речення зі вставними і вставленими компонентами
- Синтаксичний розбір простого речення
- Завершення розділу (2) початок (1)
- Сполучникове, безсполучникове і складне речення з різними видами зв'язку
- Складносурядні і складнопідрядні речення
- Складносурядне речення
- Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- Складнопідрядні речення з підрядними обставинними
- Підрядні речення місця
- Підрядні речення часу
- Підрядні речення способу дії і ступеня
- Підрядні порівняльні речення
- Підрядні речення причини
- Підрядні речення мети
- Підрядні умовні речення
- Підрядні допустові речення
- Підрядні наслідкові речення
- Складнопідрядне речення з кількома підрядними
- Послідовна підрядність
- Паралельна підрядність
- Синтаксичний розбір складного речення
- Непряма мова
- Синтаксичний розбір речення з прямою мовою
- Початок розділу (1) завершення (2)
- Основні принципи української орфографії
- Орфограма
- Передача на письмі звукового складу слів
- Голосні звуки
- Чергування е з и
- Ненаголошені е та и в префіксах
- Ненаголошені е та и в суфіксах
- Чергування і з іншими голосними
- Правопис і та и в основах українських слів
- Правопис і та и у префіксах українських слів
- Правопис і та и в суфіксах українських слів
- Правопис і та и в основах іншомовних слів
- Написання о та а
- Написання о та у
- Чергування е з о після шиплячих та й
- Приголосні звуки
- Глухі приголосні
- Приголосні у кінці префіксів
- Чергування приголосних
- Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ск(ий), -ств(о)
- Уподібнення приголосних за місцем творення
- Спрощення в групах приголосних
- Тверді і м’які приголосні
- Подовжені приголосні і позначення їх
- Подовжені м'які приголосні
- Подвоєння букв внаслідок збігу
- Написання нн в прикметниках і похідних словах
- Подвоєння букв в іншомовних словах
- Вживання м'якого знака
- Вживання апострофа
- М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- Принципи правопису значущих частин слова
- Правопис складних слів
- Слова із частинами напів- і пів-
- Складноскорочені слова і графічні скорочення
- Велика літера у власних назвах
- Правила переносу слів
- Правопис і та и в закінченнях іменників
- Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- Закінчення іменників іі відміни в родовому відмінку множини
- Особливості правопису закінчень іменників іі відміни в інших відмінках
- Іменники ііі відміни в орудному відмінку однини
- Творення і правопис імен по батькові
- Прикметник
- Правопис и та і в закінченнях прикметників
- Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- Присвійні прикметники
- Числівник
- Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- Зв'язок числівника з іменником
- Прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником
- Прислівники, утворені від числівників та прислівників
- Складні та складені прислівники
- Правопис і та и в кінці прислівників
- Службові частини та вигук прийменники Написання складних прийменників
- Розрізнення прийменників і префіксів
- Сполучники
- Розрізнення сполучників та інших частин мови
- Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- Правопис не з дієсловом
- Розділові знаки
- Система розділових знаків
- Принципи української пунктуації
- Загальні пунктуаційні правила
- Виділення речення на письмі
- Крапка з комою
- Двокрапка
- Три крапки
- Знак оклику
- Знак питання
- Знак виноски
- Розділові знаки при прямій мови
- Розділові знаки при непрямій мови
- Пряма мова
- Непряма мова
- Розділові знаки у цитатах
- Пунктуаційний розбір текста
- Мовні стилі
- Розмовно-побутовий стиль
- Зразок розмовно- побутового стилю
- Художній стиль
- Зразок художнього стилю
- Офіційно - діловий стиль
- Зразок офіційно- ділового стилю
- Науковий стиль
- Зразок наукового стилю
- Публіцистичний стиль
- Зразок публіцистичного стилю
- Поділ текстів за стилістичнимим ознаками
- Поділ текстів за мовленням
- Текст-розповідь
- Текст-опис
- Текст- роздум
- Поділ текстів за зв'язком
- Текст з ланцюговим зв'язком
- Текст з паралельним зв'язком
- Стилістичний аналіз тексту