Розрізнення сполучників та інших частин мови
Важливо розрізняти складні сполучники таж, теж, тож, якби, якже, якщо, щоб, проте, зате, притому, причому (які пишуться разом) і однозвучні поєднання інших частин мови та ж, те ж, то ж, як би, як же, як що, що б, про те, за те, при тому, при чому (які пишуться окремо).
Сполучники можна заміняти іншими синонімічними сполучниками: таж- адже, теж- також, тож- тому, якби- коли б, якже- якщо, якщо- коли, щоб- аби, проте- однак, зате- але, притому- до того ж, причому- і то.
Однозвучні ж поєднання інших частин мови сполучниками замінити не можна.
Сполучники членами речення не бувають і не відповідають на питання (на питання може відповісти все підрядне речення, а не сполучник).
Однозвучні ж поєднання слів є членами речення і відповідають на питання в реченні: яка? - та ж; яке?- те ж; що?- то ж; як? яким способом?- як би, як же; що?- що б, про що? про яке?- про те, за що? за яке?- за те, при чому?- при тому, при чому.
ЧАСТКИ
Частки пишуться окремо, разом і через дефіс.
Частки би (б), же (ж), то (вказівна), ось, он звичайно пишуться окремо від інших слів: як же бути, зробив би, ось як, он куди, зроби ж, що то за.
Разом вони пишуться лише в складі сполучників та інших часток: авжеж, атож, аякже, таж, мовби, немовби, немовбито, неначебто.
Частки ось і он пишуться разом лише в словах осьде і онде. Але залежно від вимови їх можна писати і окремо: ось де, он де.
Разом пишуться частки аби-, де-, -сь, ані-, ні-, чим-, чи-, як-, що- (абихто, дехто, хтось, ніхто, аніхто, аніскільки, чимало, чимдалі, чимшвидше, якраз, якнайшвидше, щодня, щороку).
Але частка що, коли вона стоїть після слова, до якого відноситься, пишеться окремо (поки що, тільки що, ледве що).
Через дефіс пишуться частки казна-, будь-, -небудь, -бо, -но, -то (підсилювальна), -от, -таки: хтозна-де, казна-який, будь-де, де-небудь, скажи-бо, слухай-но, якби-то, отакий-то, як-от, вивчив-таки.
Але частка таки, коли вона стоїть перед словом, яке підсилює, пишеться окремо (таки вивчив, таки домігся свого).
Через дефіс пишеться іншомовна частка екс- у значенні "колишній": екс-президент, екс-чемпіон, екс-прем'єр.
Але всі вище названі частки завжди пишуться окремо у випадку, якщо між ними і словами, яких вони стосуються, стоїть інше слово: абихто - аби до кого, ніщо - ні про що, щодень- що не день, казна-то - казна з ким, будь-який - будь на якому, хтозна-то - хтозна й хто, іди-бо - іди ж бо, якби-то - якби ж то, все-таки - все ж таки.
- Основні одиниці мовознавства
- Мови світу
- Генеалогія української мови
- Деякі особливості української мови
- Історія української мови
- Літературна мова
- Культура мовлення
- Правильне мовлення
- Норми української мови
- Мовна майстерність
- Пряме і переносне значення слова
- Омоніми
- Синоніми
- Антоніми
- Успадковані слова
- Власне українські слова
- Іншомовні слова
- Архаїзми
- Неологізми
- Фразелогізми
- Прислів’я і приказки
- Крилаті вислови
- Джерела фразеології
- Лексико - фразеологічний розбір слова
- Будова слова
- Префікс
- Закінчення
- Постфікс
- Основа слова
- Способи творення нових слів
- Неморфологічні способи словотворення
- Самостійні частини мови творення іменників
- Творення прикметників
- Творення прийменників
- Творення сполучників
- Початок розділу (1) продовження (2) завершення (3)
- Частини мови
- Ознаки частин мови
- Лексичне значення частин мови
- Синтаксична роль частин мови
- Розряди частин мови за значенням
- Морфологічні ознаки частин мови
- Назви істот і назви неістот
- Конкретні і абстрактні іменники
- Збірні іменники
- Речовинні іменники
- Морфологічні ознаки іменника
- Рід іменників
- Число іменників
- Відмінки іменників
- Перша відміна
- Зразок відмінювання іменників першої відміни
- Друга відміна
- Зразок відмінювання іменників другої відміни
- Третя відміна
- Зразок відмінювання іменників третьої відміни
- Четверта відміна
- Зразок відмінювання іменників четвертої відміни
- Незмінювані іменники
- Порядок розбору:
- Синтаксичні ознаки прикметника
- Розряди прикметника за значенням
- Якісні, відносні і присвійні прикметники
- Якісні прикметники
- Відносні прикметники
- Присвійні прикметники
- Присвійно-відносні прикметники
- Відносно-якісні прикметники
- Повні та короткі прикметники
- Тверді та м'які прикметники
- Морфологічні ознаки прикметника
- Рід та число прикметника
- Відмінювання прикметників
- Морфологічний розбір прикметників
- Порядкові числівники
- Прості, складні і складені числівники
- Морфологічні ознаки числівників
- Відмінювання числівників
- 1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:
- 2. Відмінювання числівників два, три, чотири.
- 3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
- 4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.
- 5. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.
- 10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:
- Морфологічний розбір числівників
- Синтаксичні ознаки займенників
- Розряди займенників за значенням
- Морфологічні ознаки займенника
- Особові займенники
- Відмінювання особових займенників
- Зворотний займенник
- Питальні займенники
- Відносні займенники
- Присвійні займенники
- Вказівні займенники
- Означальні займенники
- Неозначені займенники
- Заперечні займенники
- Морфологічний розбір займенників
- Завершення розділу (3) початок (1) продовження (2)
- Синтаксичні ознаки дієслова
- Розряди дієслів за значенням
- Перехідні та неперехідні дієслова
- Зворотні дієслова
- Морфологічні ознаки дієслова
- Види дієслів
- Способи дієслів
- Часи дієслів
- Дві основи дієслова
- Безособові дієслова
- Морфологічний розбір дієслів
- Синтаксичні ознаки дієприкметника
- Розряди дієприкметника за значенням
- Активні і пасивні дієприкметники
- Безособові форми на -но, -то
- Морфологічні ознаки дієприкметника
- Перехід дієприкметників у прикметники і іменники
- Відмінювання дієприкметників
- Морфологічний розбір дієприкметників
- Синтаксичні ознаки дієприслівника
- Інші ознаки дієприслівника
- Морфологічний розбір дієприслівників
- Синтаксичні ознаки прислівника
- Розряди прислівників за значенням
- Означальні та обставинні прислівники
- Означальні прислівники
- Якісно-означальні прислівники
- Інші означальні прислівники
- Обставинні прислівники
- Первинні та вторинні прислівники
- Морфологічний розбір прислівників
- Службові слова
- Синтаксична роль прийменника
- Розряди прийменників за значенням
- Первинні та вторинні прийменники
- Прості, складні і складені прийменники
- Морфологічні ознаки прийменника
- Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- Морфологічний розбір прийменників
- Синтаксична роль сполучника
- Розряди сполучника за значенням
- Прості, складні і складені сполучники
- Непохідні і похідні сполучники
- Поділ сполучників за вживанням
- Сурядні і підрядні сполучники
- Сурядні сполучники
- Підрядні сполучники
- Морфологічні ознаки сполучника
- Морфологічний розбір сполучників
- Словотворчі частки
- Формотворчі частки
- Морфологічні ознаки частки
- Морфологічний розбір часток
- Синтаксична роль вигука
- Розряди вигуків за значенням
- Емоційні, спонукальні, етикету і звуконаслідувальні вигуки
- Первинhі і похідні вигуки
- Морфологічні ознаки вигуків
- Морфологічний розбір вигуків
- Початок розділу (1) завершення (2)
- Лексичні і синтаксичні словосполучення
- Іменні, дієслівні і прислівникові словосполучення
- Сурядні і підрядні словосполучення
- Види сурядних словосполучень
- Види підрядних словосполучень
- Прості і складні словосполучення
- Синтаксичний розбір словосполучення
- Предикативність та інтонація завершеності
- Кваліфікація речень
- Розповідні, спонукальні і питальні речення
- Емоційно нейтральні та емоційно забарвлені речення
- Прості і складні речення
- Непоширені і поширені речення
- Типи синтаксичного зв'язку
- Порядок слів у реченні
- Логічний наголос
- Головні члени речення підмет
- Присудок
- Другорядні члени речення
- Означення
- Додаток
- Обставина
- Односкладне речення
- Неповне речення
- Ускладнені речення
- Речення з однорідними членами.
- Речення з відокремленими членами
- Речення із звертанням
- Речення зі вставними і вставленими компонентами
- Синтаксичний розбір простого речення
- Завершення розділу (2) початок (1)
- Сполучникове, безсполучникове і складне речення з різними видами зв'язку
- Складносурядні і складнопідрядні речення
- Складносурядне речення
- Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- Складнопідрядні речення з підрядними обставинними
- Підрядні речення місця
- Підрядні речення часу
- Підрядні речення способу дії і ступеня
- Підрядні порівняльні речення
- Підрядні речення причини
- Підрядні речення мети
- Підрядні умовні речення
- Підрядні допустові речення
- Підрядні наслідкові речення
- Складнопідрядне речення з кількома підрядними
- Послідовна підрядність
- Паралельна підрядність
- Синтаксичний розбір складного речення
- Непряма мова
- Синтаксичний розбір речення з прямою мовою
- Початок розділу (1) завершення (2)
- Основні принципи української орфографії
- Орфограма
- Передача на письмі звукового складу слів
- Голосні звуки
- Чергування е з и
- Ненаголошені е та и в префіксах
- Ненаголошені е та и в суфіксах
- Чергування і з іншими голосними
- Правопис і та и в основах українських слів
- Правопис і та и у префіксах українських слів
- Правопис і та и в суфіксах українських слів
- Правопис і та и в основах іншомовних слів
- Написання о та а
- Написання о та у
- Чергування е з о після шиплячих та й
- Приголосні звуки
- Глухі приголосні
- Приголосні у кінці префіксів
- Чергування приголосних
- Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ск(ий), -ств(о)
- Уподібнення приголосних за місцем творення
- Спрощення в групах приголосних
- Тверді і м’які приголосні
- Подовжені приголосні і позначення їх
- Подовжені м'які приголосні
- Подвоєння букв внаслідок збігу
- Написання нн в прикметниках і похідних словах
- Подвоєння букв в іншомовних словах
- Вживання м'якого знака
- Вживання апострофа
- М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- Принципи правопису значущих частин слова
- Правопис складних слів
- Слова із частинами напів- і пів-
- Складноскорочені слова і графічні скорочення
- Велика літера у власних назвах
- Правила переносу слів
- Правопис і та и в закінченнях іменників
- Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- Закінчення іменників іі відміни в родовому відмінку множини
- Особливості правопису закінчень іменників іі відміни в інших відмінках
- Іменники ііі відміни в орудному відмінку однини
- Творення і правопис імен по батькові
- Прикметник
- Правопис и та і в закінченнях прикметників
- Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- Присвійні прикметники
- Числівник
- Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- Зв'язок числівника з іменником
- Прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником
- Прислівники, утворені від числівників та прислівників
- Складні та складені прислівники
- Правопис і та и в кінці прислівників
- Службові частини та вигук прийменники Написання складних прийменників
- Розрізнення прийменників і префіксів
- Сполучники
- Розрізнення сполучників та інших частин мови
- Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- Правопис не з дієсловом
- Розділові знаки
- Система розділових знаків
- Принципи української пунктуації
- Загальні пунктуаційні правила
- Виділення речення на письмі
- Крапка з комою
- Двокрапка
- Три крапки
- Знак оклику
- Знак питання
- Знак виноски
- Розділові знаки при прямій мови
- Розділові знаки при непрямій мови
- Пряма мова
- Непряма мова
- Розділові знаки у цитатах
- Пунктуаційний розбір текста
- Мовні стилі
- Розмовно-побутовий стиль
- Зразок розмовно- побутового стилю
- Художній стиль
- Зразок художнього стилю
- Офіційно - діловий стиль
- Зразок офіційно- ділового стилю
- Науковий стиль
- Зразок наукового стилю
- Публіцистичний стиль
- Зразок публіцистичного стилю
- Поділ текстів за стилістичнимим ознаками
- Поділ текстів за мовленням
- Текст-розповідь
- Текст-опис
- Текст- роздум
- Поділ текстів за зв'язком
- Текст з ланцюговим зв'язком
- Текст з паралельним зв'язком
- Стилістичний аналіз тексту