Правопис не з іменними частинами мови та прислівником

Слід розрізняти заперечну частку не, яка завжди пишеться окремо, і префікс не-, який завжди пишеться разом.

Запреречна частка не заперечує щось, відкидає, перекреслює (не прийшов, не добре, не праця), а префікс не- творить нові слова, часто з протилежним змістом (невблаганний, незабутній, нероба, невдовзі).

Тільки разом не пишеться тоді, коли слово без не не вживається: негода, нещадний, невтямки, неподалік.

Завжди окремо не пишеться з числівниками, займенниками і прийменниками: не два, не десять, не з руки, не наш, не будь-який (але виняток: неабиякий і не абиякий).

З іменниками не пишеться разом і окремо. Це залежить від змісту речення.

Якщо мова йде про інше поняття, то не пишеться разом: неволя (рабство), недоля (лихо), недруг (ворог).

Якщо ж щось заперечується, відкидається, то не пишеться окремо: не правда (а вигадка, брехня), не слава (а вдячність людей) та таке ін.

З прикметниками і прислівниками не найчастіше пишеться разом: невибагливий (скромний у вимогах), нелегкий (важкий), недоброзичливо (вороже).

Окремо не пишеться тоді, коли в реченні щось заперечується: дорога не важка, надворі не холодно. Іноді таке заперечення підсилюється заперечними словами ані, ні, ніяк, ніколи, анітрохи, ніде, ніщо, ніхто і под.: надворі анітрохи не холодно; ні, дорога не важка; мені зараз вже нічого не страшно.

Але в цих самих висловах (якщо в них немає заперечення) не можна писати і разом: дорога неважка, надворі нехолодно.

У такому випадку речення є стверджувальним.

Завжди окремо пишеться не, коли є протиставлення: робота не важка, а легка; надворі не холодно, а тепло.