Правила переносу слів
Слова з рядка в рядок звичайно переносяться так, як в усному мовленні вони поділяються на склади. Але є ряд додаткових правил, яких слід дотримуватися при переносі слів:
одна буква не залишається в попередньому рядку і не переноситься в наступний: Ма-рія (а не Марі-я), олі-вець (а не о-лівець);
не розриваються буквосполучення дж, дз, що становлять один звук, та буквосполучення йо, ьо: гу-дзик, са-джу, ра-йон, ко-льо-ри;
з двох однакових букв перша залишається в попередньому рядку, а друга переноситься в наступний (сон-ний, жит-тя, від-далити);
не можна відривати від префікса останню букву перед приголосним кореня чи залишати при префіксі букви кореня, що не становлять складу: ви-йшов (а не вий-шов), роз-мір (а не ро-змір);
буква й не відривається від попередньої букви, яка позначає голосний звук свій-ський (а не сві-йський), бай-ка (а не ба-йка);
при переносі складних слів початкова частина другої основи не залишається в попередньому рядку, якщо вона не становить складу (чорно-бровий, а не чорноб-ровий);
при переносі ініціальні абревіатури не розриваються: АН-24, НАТО, ЛАЗ-105 (напр., 24 не відривається від АН у слові АН-24);
апостроф і м'який знак при переносі не відокремлюються від попередньої букви: паль-ці (а не пал-ьці), бур'-ян (а не бур-'ян);
не розриваються ініціали та прізвища, цифри та скорочені назви мір: С.Наливайко, 13км, 12га, 2000р., 10сек.;
не розриваються граматичні закінчення, з'єднані з циірами через дефіс та умовні скорочення: т-во, і т.д., 18-го, 1-й, у 1846-му;
не переносяться в наступний рядок розділові знаки, дужки або лапки, що закривають попередній рядок, а також не залишаються в попередньому рядку відкрита дужка або лапки;
кожну з двох і більше букв, що позначають приголосні між голосними, крім останньої, можна як залишити, так і перенести в наступний рядок, якщо такий перенос не порушує наведені вище правила: видавни-цтво - видавниц-тво, видавницт-во; сест-ра, сес-тра, сест-ра.
далі
ОРФОГРАФІЯ |
Завершення розділу початок (1)
ЧАСТИНИ МОВИ |
САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ
ІМЕННИК
Відмінкові закінчення іменників
Закінчення іменника залежить як від того, у якому відмінку і числі він стоїть, так і від його відміни та групи, а іноді- і значення. Тому в іменниках української мови багато різних значень.
Нижче наводяться буквені (не звукові) відмінкові закінчення іменників за відмінками і групами.
Але спочатку деякі умовні позначення для кращого розуміння таблиць:
закінчення подаються | це означає |
через кому: -а, -я | в різних іменниках тієї самої відміни і групи виступають різні закінчення |
похилу риску: -і /-еві /ю | різні, паралельно існуючі закінчення в тих самих іменниках |
через дужки: (-ів) | закінчення, що трапляються як винятки |
знаком: | нульове закінчення (іменник не має закінчення) |
Закінчення іменників І відміни:
однина | |||||||
відмінки | тверда група (стіна) | м'яка група | мішана (круча) | ||||
основа не на й (земля) | основа на й (мрія) | ||||||
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | -а -и -і -у -ою | -я -і -і -ю -ею | -я -ї -ї -ю -єю | -а -і -і -у -ею | |||
як у давальному відмінку | |||||||
-о | -е, -ю | -є | -е | ||||
множина | |||||||
відмінки | тверда група (стіна) | м'яка група | мішана (круча) | ||||
основа не на й (земля) | основа на й (мрія) | ||||||
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | -и - (-ів) -ам | -і - (-ей,-ів) -ям | -ї - -ям | -і - (-ей) -ам | |||
як у називному або родовому відмінках | |||||||
-ами -ах -и | -ями -ях -і | -ями -ях -ї | -ами -ах -і | ||||
винятки | |||||||
у родовому відмінку множини: гайдамаків, суддів, ніздрів, мамів (і мам), бабів (і баб), легенів (і легень), губів (і губ), мишей, свиней, вошей, статей |
Закінчення іменників ІІ відміни чоловічого роду:
однина | ||||||
відмінки | тверда група (стіл) | м'яка група | мішана (кущ) | |||
основа не на й (день) | основа на й (край) | |||||
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | - ,-о -а, -у -ові /-у | - -я, -ю -еві / -ю | - -я, -ю -єві / -ю | - -а, -у -еві / -у | ||
як у називному або родовому відмінках | ||||||
-ом, -им -і /-ові /-у -е, -у | -ем -і /-еві /-ю -ю | -єм -і /-єві /-у -ю | -ем -і /-еві /-у -е, -у | |||
множина | ||||||
відмінки | тверда група (стіл) | м'яка група | мішана (кущ) | |||
основа не на й (день) | основа на й (край) | |||||
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | и (-і,-а) ів, - (- ) -ам | -і ів,(-ей) -ям | -ї їв -ям | -і ів -ам | ||
як у називному або родовому відмінках | ||||||
-ами (-ьми) -ах -и (-і, -а) | -ями(ьми) -ях -і | -ями -ях -ї | -ами -ах -і | |||
винятки | ||||||
у називному відмінку множини: хабарі, комарі, пазурі, снігурі, звірі, друзі (хоч це іменники твердої групи), вуса (і вуси), вівса, хліба (і хліби з іншим значенням) | ||||||
у родовому відмінку множини: циган, чобіт, чоловік (у значенні "осіб"), гостей, коней | ||||||
у орудному відмінку множини: гістьми (і гостями), кіньми (і конями), чобітьми (і чоботами, чоботями) |
Закінчення іменників ІІ відміни середнього роду:
однина | |||
відмінки | тверда група (село) | м'яка група (поле) | мішана (днище) |
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | -о -а -у | -е, -я -я -ю | -е -а -у |
як у називному або родовому відмінках | |||
-ом -і / -у | -ем -і / -ю | -ем -і / -у | |
множина | |||
відмінки | тверда група (село) | м'яка група (поле) | мішана (днище) |
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | -а (-і) - (-ей) -ам | -я - , -ів -ям | -а (-і) - (-ей) -ам |
як у називному або родовому відмінках | |||
-ами(-има) -ах | -ями(-ьми) -ях | -ами (-има) -ях | |
винятки | |||
у називному відмінку множини: очі, плечі | |||
у родовому відмінку множини: очей, плечей (і пліч) | |||
у орудному відмінку множини: очима, плечима, коліньми (і колінами), крильми (і крилами) |
Закінчення іменників ІІІ відміни:
однина | |||
відмінки | однина (ніч, тінь) | множина | |
основа на нешиплячий (тінь) | основа на шиплячий (ніч) | ||
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | - (-и) -і -і -ям -ю -і -е (и) | -і -ей (-ів) -ям -і (-ів) -ями -ях | -і -ей -ам -і -ами -ах |
як у називному відмінку | |||
винятки | |||
у називному відмінку однини: мати | |||
у родовому і знахідному відмінку множини: матерів |
Суфікси та закінчення іменників ІV відміни:
однина | |||
відмінки | з суфіксом -ат- | з суфіксом -ен- (ім'я) | |
не після шиплячого (теля) | після шиплячого (курча) | ||
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | -я -яти -яті | -а -ати -аті | -я -ені / -я -ені |
як у називному відмінку | |||
-ям -яті | -ам -аті | енем / -ям -ені | |
множина | |||
відмінки | з суфіксом -ат- | з суфіксом -ен- (ім'я) | |
не після шиплячого (теля) | після шиплячого (курча) | ||
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | -ята -ят -ятам | -ата -ат -атам | -ена (-я) -ен (-ів) -енам (-ям) |
як у називному або родовому відмінках | |||
-ятами -ятах | -атами -атах | енами (-ями) -енах (-ях) | |
винятки | |||
у називному відмінку множини: вим'я, тім'я | |||
у родовому відмінку множини: вим'їв, тім'їв і т.д. |
Іменники, що вживаються тільки в множині, мають такі самі закінчення, як і іменники, що належать до тієї чи іншої відміни:
відмінки | приклади | |||
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | двері дверей дверям двері дверима (дверми) дверях | гроші грошей грошам гроші грошима (грішми) грошах | ворота воріт воротам (воротям) ворота воротами (ворітьми) воротах (воротях) |
Не відмінюються:
| приклади |
жіночі прізвища на приголосний та -о (але чоловічі відмінюються) | жіночі: з Кариною Пузач, про Ларису Гайдай; чоловічі: з Сергієм Пузачем, про Яна Гайдая |
деякі абревіатури | про КПРС, в СТБ (але: з МХАТу) |
деякі іншомовні слова з кінчевим наголосом | Дідро, Пуччіні, пенсне, кашне, парі, колібрі, жюрі, кенгуру, кіно, метро, фламінго, кашне, рагу; (але пальто відмінюється: пальто- пальта- пальту і т.д.) |
- Основні одиниці мовознавства
- Мови світу
- Генеалогія української мови
- Деякі особливості української мови
- Історія української мови
- Літературна мова
- Культура мовлення
- Правильне мовлення
- Норми української мови
- Мовна майстерність
- Пряме і переносне значення слова
- Омоніми
- Синоніми
- Антоніми
- Успадковані слова
- Власне українські слова
- Іншомовні слова
- Архаїзми
- Неологізми
- Фразелогізми
- Прислів’я і приказки
- Крилаті вислови
- Джерела фразеології
- Лексико - фразеологічний розбір слова
- Будова слова
- Префікс
- Закінчення
- Постфікс
- Основа слова
- Способи творення нових слів
- Неморфологічні способи словотворення
- Самостійні частини мови творення іменників
- Творення прикметників
- Творення прийменників
- Творення сполучників
- Початок розділу (1) продовження (2) завершення (3)
- Частини мови
- Ознаки частин мови
- Лексичне значення частин мови
- Синтаксична роль частин мови
- Розряди частин мови за значенням
- Морфологічні ознаки частин мови
- Назви істот і назви неістот
- Конкретні і абстрактні іменники
- Збірні іменники
- Речовинні іменники
- Морфологічні ознаки іменника
- Рід іменників
- Число іменників
- Відмінки іменників
- Перша відміна
- Зразок відмінювання іменників першої відміни
- Друга відміна
- Зразок відмінювання іменників другої відміни
- Третя відміна
- Зразок відмінювання іменників третьої відміни
- Четверта відміна
- Зразок відмінювання іменників четвертої відміни
- Незмінювані іменники
- Порядок розбору:
- Синтаксичні ознаки прикметника
- Розряди прикметника за значенням
- Якісні, відносні і присвійні прикметники
- Якісні прикметники
- Відносні прикметники
- Присвійні прикметники
- Присвійно-відносні прикметники
- Відносно-якісні прикметники
- Повні та короткі прикметники
- Тверді та м'які прикметники
- Морфологічні ознаки прикметника
- Рід та число прикметника
- Відмінювання прикметників
- Морфологічний розбір прикметників
- Порядкові числівники
- Прості, складні і складені числівники
- Морфологічні ознаки числівників
- Відмінювання числівників
- 1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:
- 2. Відмінювання числівників два, три, чотири.
- 3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
- 4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.
- 5. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.
- 10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:
- Морфологічний розбір числівників
- Синтаксичні ознаки займенників
- Розряди займенників за значенням
- Морфологічні ознаки займенника
- Особові займенники
- Відмінювання особових займенників
- Зворотний займенник
- Питальні займенники
- Відносні займенники
- Присвійні займенники
- Вказівні займенники
- Означальні займенники
- Неозначені займенники
- Заперечні займенники
- Морфологічний розбір займенників
- Завершення розділу (3) початок (1) продовження (2)
- Синтаксичні ознаки дієслова
- Розряди дієслів за значенням
- Перехідні та неперехідні дієслова
- Зворотні дієслова
- Морфологічні ознаки дієслова
- Види дієслів
- Способи дієслів
- Часи дієслів
- Дві основи дієслова
- Безособові дієслова
- Морфологічний розбір дієслів
- Синтаксичні ознаки дієприкметника
- Розряди дієприкметника за значенням
- Активні і пасивні дієприкметники
- Безособові форми на -но, -то
- Морфологічні ознаки дієприкметника
- Перехід дієприкметників у прикметники і іменники
- Відмінювання дієприкметників
- Морфологічний розбір дієприкметників
- Синтаксичні ознаки дієприслівника
- Інші ознаки дієприслівника
- Морфологічний розбір дієприслівників
- Синтаксичні ознаки прислівника
- Розряди прислівників за значенням
- Означальні та обставинні прислівники
- Означальні прислівники
- Якісно-означальні прислівники
- Інші означальні прислівники
- Обставинні прислівники
- Первинні та вторинні прислівники
- Морфологічний розбір прислівників
- Службові слова
- Синтаксична роль прийменника
- Розряди прийменників за значенням
- Первинні та вторинні прийменники
- Прості, складні і складені прийменники
- Морфологічні ознаки прийменника
- Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- Морфологічний розбір прийменників
- Синтаксична роль сполучника
- Розряди сполучника за значенням
- Прості, складні і складені сполучники
- Непохідні і похідні сполучники
- Поділ сполучників за вживанням
- Сурядні і підрядні сполучники
- Сурядні сполучники
- Підрядні сполучники
- Морфологічні ознаки сполучника
- Морфологічний розбір сполучників
- Словотворчі частки
- Формотворчі частки
- Морфологічні ознаки частки
- Морфологічний розбір часток
- Синтаксична роль вигука
- Розряди вигуків за значенням
- Емоційні, спонукальні, етикету і звуконаслідувальні вигуки
- Первинhі і похідні вигуки
- Морфологічні ознаки вигуків
- Морфологічний розбір вигуків
- Початок розділу (1) завершення (2)
- Лексичні і синтаксичні словосполучення
- Іменні, дієслівні і прислівникові словосполучення
- Сурядні і підрядні словосполучення
- Види сурядних словосполучень
- Види підрядних словосполучень
- Прості і складні словосполучення
- Синтаксичний розбір словосполучення
- Предикативність та інтонація завершеності
- Кваліфікація речень
- Розповідні, спонукальні і питальні речення
- Емоційно нейтральні та емоційно забарвлені речення
- Прості і складні речення
- Непоширені і поширені речення
- Типи синтаксичного зв'язку
- Порядок слів у реченні
- Логічний наголос
- Головні члени речення підмет
- Присудок
- Другорядні члени речення
- Означення
- Додаток
- Обставина
- Односкладне речення
- Неповне речення
- Ускладнені речення
- Речення з однорідними членами.
- Речення з відокремленими членами
- Речення із звертанням
- Речення зі вставними і вставленими компонентами
- Синтаксичний розбір простого речення
- Завершення розділу (2) початок (1)
- Сполучникове, безсполучникове і складне речення з різними видами зв'язку
- Складносурядні і складнопідрядні речення
- Складносурядне речення
- Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- Складнопідрядні речення з підрядними обставинними
- Підрядні речення місця
- Підрядні речення часу
- Підрядні речення способу дії і ступеня
- Підрядні порівняльні речення
- Підрядні речення причини
- Підрядні речення мети
- Підрядні умовні речення
- Підрядні допустові речення
- Підрядні наслідкові речення
- Складнопідрядне речення з кількома підрядними
- Послідовна підрядність
- Паралельна підрядність
- Синтаксичний розбір складного речення
- Непряма мова
- Синтаксичний розбір речення з прямою мовою
- Початок розділу (1) завершення (2)
- Основні принципи української орфографії
- Орфограма
- Передача на письмі звукового складу слів
- Голосні звуки
- Чергування е з и
- Ненаголошені е та и в префіксах
- Ненаголошені е та и в суфіксах
- Чергування і з іншими голосними
- Правопис і та и в основах українських слів
- Правопис і та и у префіксах українських слів
- Правопис і та и в суфіксах українських слів
- Правопис і та и в основах іншомовних слів
- Написання о та а
- Написання о та у
- Чергування е з о після шиплячих та й
- Приголосні звуки
- Глухі приголосні
- Приголосні у кінці префіксів
- Чергування приголосних
- Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ск(ий), -ств(о)
- Уподібнення приголосних за місцем творення
- Спрощення в групах приголосних
- Тверді і м’які приголосні
- Подовжені приголосні і позначення їх
- Подовжені м'які приголосні
- Подвоєння букв внаслідок збігу
- Написання нн в прикметниках і похідних словах
- Подвоєння букв в іншомовних словах
- Вживання м'якого знака
- Вживання апострофа
- М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- Принципи правопису значущих частин слова
- Правопис складних слів
- Слова із частинами напів- і пів-
- Складноскорочені слова і графічні скорочення
- Велика літера у власних назвах
- Правила переносу слів
- Правопис і та и в закінченнях іменників
- Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- Закінчення іменників іі відміни в родовому відмінку множини
- Особливості правопису закінчень іменників іі відміни в інших відмінках
- Іменники ііі відміни в орудному відмінку однини
- Творення і правопис імен по батькові
- Прикметник
- Правопис и та і в закінченнях прикметників
- Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- Присвійні прикметники
- Числівник
- Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- Зв'язок числівника з іменником
- Прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником
- Прислівники, утворені від числівників та прислівників
- Складні та складені прислівники
- Правопис і та и в кінці прислівників
- Службові частини та вигук прийменники Написання складних прийменників
- Розрізнення прийменників і префіксів
- Сполучники
- Розрізнення сполучників та інших частин мови
- Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- Правопис не з дієсловом
- Розділові знаки
- Система розділових знаків
- Принципи української пунктуації
- Загальні пунктуаційні правила
- Виділення речення на письмі
- Крапка з комою
- Двокрапка
- Три крапки
- Знак оклику
- Знак питання
- Знак виноски
- Розділові знаки при прямій мови
- Розділові знаки при непрямій мови
- Пряма мова
- Непряма мова
- Розділові знаки у цитатах
- Пунктуаційний розбір текста
- Мовні стилі
- Розмовно-побутовий стиль
- Зразок розмовно- побутового стилю
- Художній стиль
- Зразок художнього стилю
- Офіційно - діловий стиль
- Зразок офіційно- ділового стилю
- Науковий стиль
- Зразок наукового стилю
- Публіцистичний стиль
- Зразок публіцистичного стилю
- Поділ текстів за стилістичнимим ознаками
- Поділ текстів за мовленням
- Текст-розповідь
- Текст-опис
- Текст- роздум
- Поділ текстів за зв'язком
- Текст з ланцюговим зв'язком
- Текст з паралельним зв'язком
- Стилістичний аналіз тексту