Довідник з мови

Правила переносу слів

Слова з рядка в рядок звичайно переносяться так, як в усному мовленні вони поділяються на склади. Але є ряд додаткових правил, яких слід дотримуватися при переносі слів:

одна буква не залишається в попередньому рядку і не переноситься в наступний: Ма-рія (а не Марі-я), олі-вець (а не о-лівець);
не розриваються буквосполучення дж, дз, що становлять один звук, та буквосполучення йо, ьо: гу-дзик, са-джу, ра-йон, ко-льо-ри;
з двох однакових букв перша залишається в попередньому рядку, а друга переноситься в наступний (сон-ний, жит-тя, від-далити);
не можна відривати від префікса останню букву перед приголосним кореня чи залишати при префіксі букви кореня, що не становлять складу: ви-йшов (а не вий-шов), роз-мір (а не ро-змір);
буква й не відривається від попередньої букви, яка позначає голосний звук свій-ський (а не сві-йський), бай-ка (а не ба-йка);
при переносі складних слів початкова частина другої основи не залишається в попередньому рядку, якщо вона не становить складу (чорно-бровий, а не чорноб-ровий);
при переносі ініціальні абревіатури не розриваються: АН-24, НАТО, ЛАЗ-105 (напр., 24 не відривається від АН у слові АН-24);
апостроф і м'який знак при переносі не відокремлюються від попередньої букви: паль-ці (а не пал-ьці), бур'-ян (а не бур-'ян);
не розриваються ініціали та прізвища, цифри та скорочені назви мір: С.Наливайко, 13км, 12га, 2000р., 10сек.;
не розриваються граматичні закінчення, з'єднані з циірами через дефіс та умовні скорочення: т-во, і т.д., 18-го, 1-й, у 1846-му;
не переносяться в наступний рядок розділові знаки, дужки або лапки, що закривають попередній рядок, а також не залишаються в попередньому рядку відкрита дужка або лапки;
кожну з двох і більше букв, що позначають приголосні між голосними, крім останньої, можна як залишити, так і перенести в наступний рядок, якщо такий перенос не порушує наведені вище правила: видавни-цтво - видавниц-тво, видавницт-во; сест-ра, сес-тра, сест-ра.

далі

ОРФОГРАФІЯ

Завершення розділу початок (1)

ЧАСТИНИ МОВИ

САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

ІМЕННИК

Відмінкові закінчення іменників

Закінчення іменника залежить як від того, у якому відмінку і числі він стоїть, так і від його відміни та групи, а іноді- і значення. Тому в іменниках української мови багато різних значень.

Нижче наводяться буквені (не звукові) відмінкові закінчення іменників за відмінками і групами.

Але спочатку деякі умовні позначення для кращого розуміння таблиць:

закінчення подаються	це означає
через кому: -а, -я	в різних іменниках тієї самої відміни і групи виступають різні закінчення
похилу риску: -і /-еві /ю	різні, паралельно існуючі закінчення в тих самих іменниках
через дужки: (-ів)	закінчення, що трапляються як винятки
знаком: 	нульове закінчення (іменник не має закінчення)

Закінчення іменників І відміни:

однина
відмінки	тверда група (стіна)	м'яка група					мішана (круча)
		основа не на й (земля)			основа на й (мрія)
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл.	-а -и -і -у -ою	-я -і -і -ю -ею			-я -ї -ї -ю -єю	-а -і -і -у -ею
	як у давальному відмінку
	-о	-е, -ю			-є	-е
множина
відмінки	тверда група (стіна)		м'яка група				мішана (круча)
			основа не на й (земля)	основа на й (мрія)
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл.	-и - (-ів) -ам		-і - (-ей,-ів) -ям	-ї - -ям			-і - (-ей) -ам
	як у називному або родовому відмінках
	-ами -ах -и		-ями -ях -і	-ями -ях -ї			-ами -ах -і
винятки
у родовому відмінку множини: гайдамаків, суддів, ніздрів, мамів (і мам), бабів (і баб), легенів (і легень), губів (і губ), мишей, свиней, вошей, статей

Закінчення іменників ІІ відміни чоловічого роду:

однина

відмінки

тверда група (стіл)

м'яка група

мішана (кущ)

основа

не на й (день)

основа на й (край)

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

- ,-о

-а, -у

-ові /-у

-

-я, -ю

-еві / -ю

-

-я, -ю

-єві / -ю

-

-а, -у

-еві / -у

як у називному або родовому відмінках

-ом, -им

-і /-ові /-у

-е, -у

-ем

-і /-еві /-ю

-ю

-єм

-і /-єві /-у

-ю

-ем

-і /-еві /-у

-е, -у

множина

відмінки

тверда група (стіл)

м'яка група

мішана (кущ)

основа

не на й (день)

основа

на й (край)

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

и (-і,-а)

ів, - (- )

-ам

-і

ів,(-ей)

-ям

-ї

їв

-ям

-і

ів

-ам

як у називному або родовому відмінках

-ами (-ьми)

-ах

-и (-і, -а)

-ями(ьми)

-ях

-і

-ями

-ях

-ї

-ами

-ах

-і

винятки

у називному відмінку множини:

хабарі, комарі, пазурі, снігурі, звірі, друзі

(хоч це іменники твердої групи),

вуса (і вуси), вівса, хліба (і хліби з іншим значенням)

у родовому відмінку множини:

циган, чобіт, чоловік (у значенні "осіб"), гостей, коней

у орудному відмінку множини:

гістьми (і гостями), кіньми (і конями),

чобітьми (і чоботами, чоботями)

Закінчення іменників ІІ відміни середнього роду:

однина

відмінки

тверда група (село)

м'яка група

(поле)

мішана

(днище)

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

-о

-а

-у

-е, -я

-я

-ю

-е

-а

-у

як у називному або родовому відмінках

-ом

-і / -у

-ем

-і / -ю

-ем

-і / -у

множина

відмінки

тверда група (село)

м'яка група

(поле)

мішана

(днище)

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

-а (-і)

- (-ей)

-ам

-я

- , -ів

-ям

-а (-і)

- (-ей)

-ам

як у називному або родовому відмінках

-ами(-има)

-ах

-ями(-ьми)

-ях

-ами (-има)

-ях

винятки

у називному відмінку множини:

очі, плечі

у родовому відмінку множини:

очей, плечей (і пліч)

у орудному відмінку множини:

очима, плечима, коліньми (і колінами), крильми (і крилами)

Закінчення іменників ІІІ відміни:

однина

відмінки

однина

(ніч, тінь)

множина

основа на нешиплячий

(тінь)

основа на шиплячий

(ніч)

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

- (-и)

-і

-ям

-ю

-і

-е (и)

-і

-ей (-ів)

-ям

-і (-ів)

-ями

-ях

-і

-ей

-ам

-і

-ами

-ах

як у називному відмінку

винятки

у називному відмінку однини:

мати

у родовому і знахідному відмінку множини:

матерів

Суфікси та закінчення іменників ІV відміни:

однина

відмінки

з суфіксом -ат-

з суфіксом

-ен-

(ім'я)

не після шиплячого

(теля)

після шиплячого

(курча)

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

-я

-яти

-яті

-а

-ати

-аті

-я

-ені / -я

-ені

як у називному відмінку

-ям

-яті

-ам

-аті

енем / -ям

-ені

множина

відмінки

з суфіксом -ат-

з суфіксом

-ен-

(ім'я)

не після шиплячого

(теля)

після шиплячого

(курча)

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

-ята

-ят

-ятам

-ата

-ат

-атам

-ена (-я)

-ен (-ів)

-енам (-ям)

як у називному або родовому відмінках

-ятами

-ятах

-атами

-атах

енами (-ями)

-енах (-ях)

винятки

у називному відмінку множини:

вим'я, тім'я

у родовому відмінку множини:

вим'їв, тім'їв і т.д.

Іменники, що вживаються тільки в множині, мають такі самі закінчення, як і іменники, що належать до тієї чи іншої відміни:

відмінки

приклади

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

двері

дверей

дверям

двері

дверима

(дверми)

дверях

гроші

грошей

грошам

гроші

грошима

(грішми)

грошах

ворота

воріт

воротам

(воротям)

ворота

воротами

(ворітьми)

воротах

(воротях)

Не відмінюються:

	приклади
жіночі прізвища на приголосний та -о (але чоловічі відмінюються)	жіночі: з Кариною Пузач, про Ларису Гайдай; чоловічі: з Сергієм Пузачем, про Яна Гайдая
деякі абревіатури	про КПРС, в СТБ (але: з МХАТу)
деякі іншомовні слова з кінчевим наголосом	Дідро, Пуччіні, пенсне, кашне, парі, колібрі, жюрі, кенгуру, кіно, метро, фламінго, кашне, рагу; (але пальто відмінюється: пальто- пальта- пальту і т.д.)

Содержание