logo
Довідник з мови

Спрощення в групах приголосних

Іноді при творенні або змінюванні слів виникає важкий для вимови збіг трьох приголосних. Тоді, як правило, середній приголосний у вимові випадає. На письмі ця зміна позначається не завжди.

Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові і на письмі: честь- чесний, пристрасть- пристрасний, область- обласний, користь- безкорисливий.

Винятки становлять:

Групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн, зн і шк у вимові і на письмі: дощок- дошка, тиск- тиснути, блиск- блиснути, брязк- брязкнути.

Але немає спрощення в словах: брязкнути, випускний, пропускний, скнара, тоскно, рискнути, вискнути (від виск).

В утвореному від іменника писк дієслові допускається двояке написання: писнути і (рідше) пискнути.

У вимові і на письмі відбувається спрощення ще в таких словах:

Лише у вимові відбувається спрощення:

 

приклади

у групах приголосних стськ, нтськ, нтств

студент-

студентський [студен'с'кий], студентство [студенство],

турист- туристський [турис'кий]

у групах приголосних стц, стч

хустка- у хустці [хус'ц'і],

невістка- невістці [нев'іс'ц'і],

невістчин [нев'ішчин]

Такі слова пишуться за морфологічним принципом.