22.Практичне заняття як одна із поширених форм навчальної діяльності

Навчальна система вищих закладів освіти МВС України містить різноманітні методи роботи викладачів з курсантами та слухачами. Належне місце серед цих форм навчальної роботи займають практичні заняття. Адже саме через них здійснюється злиття теоретичних знань з практичними навичками, які майбутній фахівець повинен отримати у ході практичної роботи і пронести їх через усю свою подальшу професійну діяльність у органах внутрішніх справ. Підготовка фахівця-правоохоронця передбачає здобуття знань (теорія, факти, розрахунки, характеристики тощо), вироблення умінь користуватися знаннями, застосовувати їх на практиці у професійній діяльності.

Справжній фахівець – це, передусім, думаюча людина, яка бачить перспективи розвитку своєї галузі. Разом з цим фахівець органів внутрішніх справ був би безпорадним на робочому місці, якби не знав практики, точніше – не бачив би як практично застосовується теорія, а також не володів би власними уміннями і навичками правоохоронця.

Практичні заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд курсантами та слухачами вищих закладів освіти МВС України окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання слухачем чи курсантом відповідно сформульованих завдань. На практичних заняттях відбувається поглиблення теоретичних знань та уточнення окремих розрахунків, здобутих слухачами та курсантами раніше. А коли практичне заняття має самостійну програму, не зв’язану із лекційним курсом, то слухачі та курсанти на цих заняттях, природньо, дістають відповідні нові теоретичні знання.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Норм часу для розрахунку і обліку навчальної роботи та Переліків основних видів методичної й організаційної роботи викладачів вищих закладів освіти» від 13.03.98 р. № 103 керівництвом вищого закладу освіти МВС України для проведення практичних занять виділяється не менше однієї академічної години на половину академічної групи слухачів та курсантів. Припускається також поділ цих груп на підгрупи з меншою чисельністю виконавців, що полегшує завдання залучити всіх слухачів та курсантів до активної діяльності і значно підвищує ефективність практичних занять.

Перед початком навчального року колективом кафедр складаються тематичні плани з відповідних навчальних дисциплін, до яких включаються норми та назви тем навчальних занять, а також кількість годин для їх виконання. Якщо взяти навчальний процес взагалі, то ми побачимо, що після лекцій відбуваються різні види практичних занять в аудиторії, лабораторії, також в практичних органах внутрішніх справ і т.д. У кількісному відношенні лекційні і практичні заняття за діючим навчальним планом вищих закладів освіти МВС України розподіляються приблизно порівно. Програма будь-якого практичного заняття містить у собі певне окреслене коло навчальних завдань, що виконуються у логічно-дидактичній послідовності у межах часу, передбаченого навчальним планом. Теоретична і практична мета навчання стає доступною і природною лише тоді, коли програма умінь і навичок складається із послідовних тем і питань, розрахованих на вироблення чіткої системи умінь і навичок. Об’єктивно рамки практичних занять окреслені навчальним розкладом.

Дидактичними завданнями практичних занять є поглиблення і закріплення знань, здобутих на лекціях і в процесі самостійної роботи; вироблення і поглиблення і навиків розрахунку, планування, аналізу та узагальнення; пізнання сучасної техніки і удосконалення навиків користування та керівництва нею; нагромадження попереднього досвіду організації робочого процесу і керування людьми тощо. Ці головні напрями фактичної підготовки спеціаліста правоохоронних органів є конкретними на кожному факультеті та кафедрі вищих закладів освіти МВС України.

Основною вимогою до проведення практичних занять є забезпечення розуміння курсантами та слухачами теоретичних основ і творчого виконання практичної роботи. Ефективність практичного заняття залежить від самостійності виконання роботи кожним курсантом чи слухачем. Адже практичне заняття тому й має таку назву, що на ньому знання застосовуються, і тільки на цій підставі курсанти та слухачі набувають умінь і навичок. А це й вимагає активної участі всіх курсантів та слухачів у практичній роботі та забезпечує самостійність у застосуванні знань кожним із них.