logo
Modal_verbs_Fedortsova_doc

3.2 Дієслово may

Дієслово may має дві форми: теперішній час may і минулий час might.

Але в значенні минулого часу дійсного способу форма might вживається дуже рідко, головним чином у підрядних реченнях за правилом послідовності часів:

Не asked the doctor if he might use his telephone. (Hemingway)

Він запитав лікаря, чи йому можна скористатися його теле-фоном. (Хемінгуей)

Дієслово may найчастіше виражає припущення з відтінком сумніву, невпевненості. У цьому значенні may вживається у стверджувальних і заперечних реченнях з усі­ма формами інфінітива.

Indefinite Infinitive з дієсловом may зазвичай виражає дію, що стосується майбутнього часу:

She may come back.

Може, вона повернеться.

Сполучення may з Continuous Infinitive виражає припущення, що дія відбувається в момент мовлення:

He may be waiting for you.

Можливо, він чекає на вас.

Якщо дієслово не вживається в формі Continuous, то дія, що стосується теперішнього часу, позначається формою Indefinite Infinitive:

She may know about it.

Можливо, вона знає про це.

They may be at school now.

Можливо, вони зараз у школі.

Perfect Infinitive вказує на те, що припущення в даному випадку стосується лише минулого часу:

І may have put it on the table.

Може, я поклав його на столі.

Дієслово may, як і can, вживається, щоб висловити можливість виконати дію, що залежить від певних обставин. У цьому значенні may вживається лише у стверджувальних реченнях з неозначеним інфінітивом:

You may go there by train.

Ви можете поїхати туди по­їздом.

He may apply to the dean’s office with his problem.

Він може звернутися до деканату зі своєю проблемою.

Форма might у цьому значенні вживається як Subjunctive II.

You might find him in between eleven and twelve. (Dreiser)

Ви могли б застати його між одинадцятою і дванадцятою годинами. (Драйзер)

Перфектний інфінітив після might вказує на те, що дія, яка могла б відбутися, не відбулася:

І might have stayed at home.

Я міг би залишитися вдома.

Дієслово may з неозначеним інфінітивом вживається для вираження дозволу:

You may go - with whom you will. (Hardy)

Можеш йти з ким хочеш. (Харді)

May I use your phone?

Можна скористатися вашим телефоном?

Форма might вживається в питальних реченнях, щоб висловити ввічливе прохання:

Might I speak a word to you? (Shaw)

Дозвольте звернутися до вас. (Шоу)

Заперечна форма may not означає заборону, але вона рідко вживається. У таких випадках зазвичай вживається заперечна форма дієслова must (іноді can):

May we use dictionaries?

Можна користуватися словниками?

No, you must not.

Hi, не можна.

Дозвіл або заборону можна виразити також за допомо­гою словосполучень to be allowed і to be permitted, які вживають­ся замість may стосовно дії у минулому або майбутньому часі:

We were not allowed to use reference books during the test paper.

Нам не дозволяли користуватися довідниками під час тестування.

We shall be allowed to use dictionaries.

Нам дозволять користуватися словниками.

Для висловлення докору, несхвалення, осуду, зазвичай, вживається лише форма might:

You might be more attentive.

Ти міг би бути уважнішим (зараз).

Perfect Infinitive після форми might виражає докір з приво­ду того, що дія не відбулася в минулому.

You might have written me a little something, anyhow. (Dreiser)

У будь-якому випадку ти могла б написати мені хоч кілька слів (але не написала). (Драйзер)