Тема 4. Початкові уявлення про мову. Основні лінії розвитку мовознавства в доісторичний період. Стародавнє індійське, китайське, античне, арабське і давньоруське мовознавство.

Завдання історії мовознавства. Періодизація мовознавства. Сучасне мовознавство як результат тривалого розвитку науки про мову. Історія мовознавства як поглиблення і розширення лінгвістичної теорії, вдосконалення прийомів і методики лінгвістичного аналізу. Зачатки мовознавчих понять на Стародавньому Сході. Стародавній Єгипет. Мовознавча проблематика в Біблії та Євангелії.

Розвиток мовознавства в стародавній Індії. Питання мовознавства у філології класичної старожитності. Мовознавство в стародавній Індії. Граматика Паніні. Давньокитайське мовознавство, основні праці. Старогрецьке мовознавство про природу назв. Мовознавчі питання у спадщині Аристотеля. Логіцистична граматика Аристотеля. Платон. Вчення про мотивованість слова. Олександрійська граматична школа. Вчення олександрійців про частини мови і морфологію. Мовознавство в стародавньому Римі. Значення античної філології. Давнє арабське мовознавство. Праця Махмуда аль-Кашгарі “Диван тюркських мов”, її особливості. Давньоруське мовознавство. Перші лексикографічні роботи.