Тема 5. Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов.

Основні питання:

1. Передвісники порівняльно-історичного мовознавства. Погляди Братів Фрідріха і Августа Шлегелей, А.Ф.Бернарді та ін.

2. Погляди основоположників порівняльно-історичного мовознавства. Вчення і основні праці Франца Боппа.

3. Расмус Раск і його поняття компаративістики.

4. Праці Якоба Грімма та сутність “закону Раска-Грімма”.

5. Олександр Востоков як один з фундаторів порівняльно-історичного методу.

Література

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень. –К.: Вища школа, 1980.- С.19-23; 37-47.

2. Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки. –К.: Вища школа, 1985.- С.53-70; 78-106.

3. Березин Ф.М. История русского языкознания. – М.: Высшая школа.1974.- С.62-76.

Практичне заняття № 6

Тема . Натуралізм і психологізм у мовознавстві другої половини ХІХ ст.

Основні питання:

1. Слов’янські мови як об’єкт порівняльно-історичного мовознавства. Діяльність І.І.Срезневського, М.О.Максимовича, Ф.І.Буслаєва.

2. Біологічний напрям у мовознавстві. Формування методологічних поглядів Августа Шлейхера. Генеалогічна класифікація Августа Шлейхера.

3. Загальна оцінка натуралізму. Макс Мюллер про відношення мови до природи та історії.

4. Психологічний напрям у мовознавстві. Лінгвістично-психологічна теорія Геймана Штейнталя.

5. В.Вундт як засновник етнічної психології. Погляди В.Вундта на походження мови.

Література

1.Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство.-К., 1980. - С.37-100.

2. Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство. – С. 53-142.

3. Кодухов В.И. Общее языкознание.-С.29-56.

Практичне заняття № 7

Тема. Третя генерація представників порівняльно-історичного мовознавства.

Основні питання:

1. Формування молодограматичного (неограматичного) напряму. Погляди Германа Пауля.

2. Погляди Карла Бругмана та Бертольда Дельбрюка як представників молодограматизму. Здобутки молодограматиків.

3. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Г.Шухардт та школа “Слів і речей”.

4. Погляди О.О.Шахматова на розвиток східнослов’янських мов і діалектів, на закономірності розвитку граматичних форм російської мови.

5. Формування мовознавчих поглядів Ф. де Соссюра (на мову і мовлення, на мову як систему знаків, на синхронію і діахронію в лінгвістиці). Оцінка Ф. де Соссюром молодограматизму.

Література

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. - С.61-70, 101-124.

2. Березин Ф.М. История лингвистических учений.- М, 1975. – С. 178-198, 201-213.

3. Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство. – С. 123-141.

4. Кодухов В.И. Общее языкознание. - М, 1974. – С. 70-77.

5. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 2003. – С. 63-69, 83-90.

Практичне заняття № 8

Тема. Розвиток порівняльно-історичного методу в російських лінвістичних школах (остання чверть ХІХ ст.- початок ХХ ст.).

Основні питання:

1. Наукові традиції у вітчизняній науці про мову. Московська школа. Погляди Пилипа Фортунатова на природу походження мови, зв’язок мови та мислення, на склад граматики (морфологічна класифікація) тощо.

2. З історії Казанської (Петербурзької) школи мовознавства. Іван Бодуен де Куртене – засновник Казанської (Петербурзької) школи. Погляди Бодуена де Куртене на знаковий характер мови, принципи класифікації мов, звук як об’єкт мовознавчих досліджень.

3. Вчення Казанської школи про фонему. Погляди Миколи Крушевського та Василя Богородицького як представників Казанської школи на походження людської мови, морфологічну будову слова, виникнення і розвиток письма.

4. Сучасний стан вітчизняних фонологічних шкіл – Московської та Петербурзької. Представники цих шкіл. Розходження в поглядах на встановлення фонемної належності звуків.

Література

1.Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. - С.70-92, 101-130.

2.Березин Ф.М. История лингвистических учений. М, 1975. – С. 178-198, 201-213.

3.Кодухов В.И. Общее языкознание. М, 1974. – С. 70-77.

Практичне заняття № 9

Тема . Нові напрями в зарубіжному мовознавстві І-ї половини ХХ ст.

Основні питання:

1. Соціологічний напрям у французькій школі мовознавців. Погляд А.Мейє на мову як суспільне явище.

2. Напрями структуральної лінгвістики. Глосематика (Копенгагенська школа структуралістів), її представники.

3. Американський структуралізм і дескриптивна лінгвістика. Л.Блумфільд як засновник дескриптивної лінгвістики.

4. Празька та Лондонська школи, їх представники. Погляди “Лондонців” на значення мовних форм, на мову як систему систем тощо.

5. Теоретично-лінгвістичні основи етнолінгвістики. Американська етнолінгвістика – Е.Сепір та Б.Уорф щодо походження мови, зв’язок мови і мислення. Критика “гіпотези Сепіра-Уорфа”.

Література

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство.-К., 1980. - С.124-168.

2. Кодухов В.И. Общее языкознание.-С.77-98.

3. Березин Ф.М. История лингвистических учений. – М., 1975. - С.214-266.

4. Перебийніс В.С. Теоретичні та прикладні проблеми структурно-математичної лінгвістики // Мовознавство. -1981. - №4.

5. Жлуктенко Ю.О. Концепція „природних ідей” у генеративній граматиці

Н. Хомського. // Мовознавство. – 1980. - №3.

6. Засорина Л.Н. Введение в структурную лингвистку. –М, 1974.-С. 5-45, 82-157.

Практичне заняття № 10

Тема . Мовознавство на сучасному етапі

Основні питання:

1. Мовознавство на сучасному етапі. Когнітивна лінгвістика. Дж.Міллер – основоположник когнітивної науки. Визначення понять „ментальна репрезентація”, „концепт”, „фрейм” у когнітивістиці. Характеристика теорії категоризації.

2.Основні положення функціональної лінгвістики. Характеристика теорії функціонально-семантичного поля (О.В.Бондарко). А.С.Зеленько – основоположник лінгвістичного детермінізму.

3.Контрастивна лінгвістика. Лінгвістика тексту. Вчення про дискурс, типи дискурсів. Текст і дискурс.

4.Основи комунікативної лінгвістики. Природа, компоненти і форми комунікації.

5.Ареальна лінгвістика. Лінгвогеографія.

6. Типологічне мовознавство. Сучасний стан типологічної класифікації мов (класифікації Дж.Грінберга, Ф.Містелі, Е.Сепіра та ін..

7. Математична лінгвістика. Представники математичної лінгвістики в Україні. Основні прийоми квантитативного аналізу мови. В.І.Перебийніс.

Література

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. - С.169-205.

2. Березин Ф.М. История лингвистических учений. М, 1975. –С.267-298.

1. Кодухов В.И. Общее языкознание. М, 1974. – С.99-116.

2. Мовознавство на Україні за п’ятдесят років.-К.: Наукова думка, 1968.-С.453.

МОДУЛЬНІ РОБОТИ

Модульна робота № 1

В А Р І А Н Т 1.

1. Європейське мовознавство ХVІІ-ХVІІІ століть. Лінгвістичні погляди Ж.-Ж.Руссо, Й.-Г.Гердера та інших.

2.В.Вундт як засновник етнічної психології. Погляди В.Вундта на походження мови, на її розвиток та суспільний характер.

3.Запишіть текст фонетичною і фонематичною транскрипціями.

Розкішними червоними гніздами одцвітає заяча капуста, жаринами горить у безлистих кущах рясний свербиус; білий ніздрюватий деревій пахне густо і владно, пробиваючи сумовиті повіви прив’ялих трав і квітів.

4. Розподілити фразеологізми за класифікацією В.В.Виноградова. Доберіть синоніми до фразеологізмів, запишіть їх.

Узяти бика за роги, слон на вухо наступив, авгієві стайні, на ловця і звір біжить, білими нитками шито, змотувати вудки, дірка з бублика, товкти воду в ступі, Альфа і Омега, на всіх парах, дивитися крізь пальці.

В А Р І А Н Т 2.

1. Мовознавча думка у стародавньому Китаї.

2. Засновники компаративістики - Якоб Грімм та Расмус Раск. Характеристика 2-х законів Раска-Грімма.

3. Доберіть синоніми до виділених слів у словосполученнях. Вкажіть тип синонімічного ряду.

Вороний кінь, безжалісна людина, вогкий вітер, швидко одужувати, непохитний кордон, ступати нечутно, безупинний рух.

4. Подані слова запишіть фонетичною транскрипцією. Дайте характеристику асиміляції:

усядься, через поле, кузня, під джерелом, Великдень, відсіля, п’ятдесят, анекдот, молодший, ось берег.

В А Р І А Н Т 3.

1.Давнє арабське мовознавство. Лексикографічна праця «Диван турецьких мов» Махмуда аль Кашгарі.

2. Розвиток лексикографії та граматики у ХV – ХVП ст. Граматика Пор-Рояля як перша спроба встановлення спорідненості мов.

3. Поділіть дані фразеологізми на такі типи: зрощення, єдності, сполучення. Доберіть синоніми до фразеологізмів, запишіть їх.

Морочити голову, тримати камінь за пазухою, відкривати Америку, перемивати кісточки, повісити носа, порушити справу, піднести гарбуза, поставити на ноги, хоч куди.

4. Введіть у речення слова-омоніми та багатозначні слова. Визначте, які з них є словами-омонімами, а які – багатозначними словами.

Роман, голова, півники, клеїти, година, за дачу, шлях, лист.

В А Р І А Н Т 4.

1.Європейське мовознавство епохи Відродження. Данте Алігієрі «Про народну мову».

2. Психологізм у порівняльно-історичному мовознавстві. Лінгвістично-психологічна теорія Геймана Штейнталя.

3. Запишіть речення фонетичною та фонематичною транскрипціями:

Край прогнутого вечорового неба, врізаючись у зорову імлу, і досі трудиться старий нагорблений вітряк; в обрисах його є упертість заповзятої роботящої людини, і життя його теж схоже на життя людини.

4. Поділіть дані фразеологізми на такі типи: зрощення, єдності, сполучення. Доберіть синоніми до фразеологізмів, запишіть їх.

Смаленого вовка не бачив, слон на вухо наступив, авгієві стайні, на ловця і звір біжить, нести хрест, змотувати вудки, дірка з бублика, товкти воду в ступі, Альфа і Омега, на всіх парах, дивитися крізь пальці.

В А Р І А Н Т 5.

1. Давньоруське мовознавство. Початки давньоруської лексикографії.

2.Загальна оцінка натуралізму. Макс Мюллер про відношення мови до природи та історії.

3. Записати слова фонетичною транскрипцією. Знайти і охарактеризувати

асиміляцію.

Піщаний, невістчин, розквіт, анекдот, весняний, хвилюється, коритце, віддзеркалити, шістнадцятий, блюдце.

4. Доберіть синоніми до виділених слів у словосполученнях.

Товста крига, багато мандрувати, ясний день, стародавній звичай, вороний кінь, збагнути прочитане, замело дороги, яскраве сонце, рухатись помалу, квітучий лан, заможний господар, хвойний бір, вірна відповідь, надавати звання.

В А Р І А Н Т 6.

1. Вітчизняне мовознавство ХVІ-ХVІІІ ст. «Російська граматика» М.Ломоносова.

2.Біологічний напрям у мовознавстві. Генеалогічна і типологічна класифікації Августа Шлейхера.

3. Записати слова фонетичною транскрипцією. Знайти і охарактеризувати асиміляцію.

Розсіваються, волочба, заквітчати, юність, дігтяр.

4. Згрупуйте словосполучення з метафорою, метонімією, синекдохою, розмежовуючи їх лексичний і стилістичний різновиди.

Холодний погляд, іде годинник, дрімає ліс, закінчив училище, вушко голки, варити сталь, їсти сливу, п’ять голів рогатої худоби, любить каву, черства людина, голова зборів, село чекає переможців, аудиторія слухає, за кущами блукали вуха, сміється сонце, біжить час, теплий прийом, Київ переміг.

Модульна робота № 2

В А Р І А Н Т І

1. Погляди Ф. де Соссюра про внутрішню і зовнішню лінгвістику, про мову як систему.

2. Харківська лінгвістична школа як одна із вітчизняних мовознавчих шкіл. Вчення О.О.Потебні про мову і мислення, про слово і його внутрішню форму.

3.Виконайте морфемний аналіз поданих слів:

Привчили, землеустрій, від’їхати, по-англійському, сузір’я, вволю, приземлення, зайнятий, постинати, бігом, найдавніший, щиросердно, привіт, задумались, відійти, працюватимеш, дружба, побажання, безвідносний, тричі.

В А Р І А Н Т ІІ

1. Дескриптивна лінгвістика. Наукові погляди Л.Блумфільда.

2. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра: про природу мовного знака, вчення про синхронію та діахронію.

3. Виконайте словотворчий аналіз поданих слів.

Альпіністка, антикомунізм, багатосерійний, багатобічність, баритональний, безвір’я, вертихвістка, дегазувати, демократизувати, запорізький, дніпропетровський, літературознавець, лікпом, УНР, МЗС, фінвідділ, вищезгаданий, нижчепідписаний, лісосмуга.

В А Р І А Н Т ІІІ

1. Казанська лінгвістична школа. Лінгвістичні концепції Івана Бодуена де Куртене, його вчення про фонему.

2. Загальна характеристика молодограматичного напряму. Молодограматики про психолого-фізіологічну основу мовлення, про звукові закони і принципи аналогії.

3. Виконати повний лінгвістичний аналіз речення.

Мчав її Уралов тими просторами, де навіть земля світилася сонячним блиском стерновищ, пролітали селами, де хати потопали у виноградниках, де садки спливали каскадами груш, яблук та абрикос, а розкішні виноградники виметували буйне листате пагіння аж на вулицю.

В А Р І А Н Т ІV

1.Погляди В.Гумбольдта на форму і зміст мови, на відношення мови до мовлення. Морфологічна класифікація мов В.Гумбольдта: загальна характеристика.

2. Позитиви та вади молодограматизму. Погляди Германа Пауля про реконструкцію мов і про психолого-фізіологічну основу мови.

3. Виконати повний лінгвістичний аналіз речення.

Щоб радувати, просвітлювати душевний світ глядача й читача, треба нести просвітленість у своєму серці, треба правду життя підносити до рівня серця, а серце нести високо.

В А Р І А Н Т V

1. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Гуго Шухардт та школа „Слів і речей”.

2. Американський структуралізм, основні напрями. Погляди структуралістів на системну будову мови і мовлення.

3. Виконайте синтаксичний аналіз речення.

І від того, що вони ніколи не говорили про це вголос, але твердо знали, що інакше бути не може, що кожен зробить те, що має зробити друг-побратим, Арсенові стало на душі легко і радісно.

Модульна робота № 3

Підсумкове тестове завдання з курсу «Загальне мовознавство»

1. Хто є теоретиком натуралізму?

A) О. Потебня

Б) A. Шлейхер

B) X. Штейнталь

Г) В. фон Гумбольдт

2. Назвіть найвидатнішого мовознавця Стародавньої Індії:

A) Вараручі Катьяна

Б) Патанджолі

B) Панніні

Г) Бхатріхарі

3. Зі скількох збірок складаються «Веди»?

A) 12

Б) З

B) 7

Г) 4

4. Хто з давньоримських мовознавців вперше звертається до звуконаслідувальної теорії мови?

А) М. Т. Варрон

Б) Е. Стилон

В) Прісціане

Г) Г. Ю. Цезар

5. Який чинник зумовив труднощі в створенні граматики арабської мови?

A) відсутність учених

Б) флективний характер арабської мови

B) складність мови

Г) протистояння лінгвістичних шкіл

6. Арабська граматика кваліфікує звуки в процесі:

А) аналізу співу, метрики й ритміки

Б) метрики

В) ритміки

Г) вимови

7. Як інтерпретували мову аналогісти Давньої Греції?

А)як систему чітких правил, що не мають винятків

Б) мова допускає відхилення від закономірностей

В) як систему, що складається з фонетичного, морфологічного та словотвірного рівнів Г) як розгалужену систему

8. Хто вперше ввів до української графіки літеру г?

A) Лаврентій Зизаній

Б) Мелетій Смотрицький

B) Леонід Булаховській

Г) Памва Беринга

9. Чим в арабському мовознавстві пояснювалося питання походження мови?

А) об'єднанням людей в плем'я

Б) біблійними міфами

В) потребою людей висловлювати свої думки

Г) політикою

10. Хто заклав основи порівняльно-історичного методу в науці про романські мови?

А) Фрідріх Діц

Б) Шарль Баллі

В) Фердинанд де Соссюр

Г) В. фон Гумбольдт

11. Лінгвістичні концепції В. фон Гумбольдта формувалися під впливом основних положень:

А) класичної німецької філософії

Б) античної філософії

В) римської філософії

Г) індійської філософії

12. В. фон Гумбольдт розглядає мову як:

A) щось застигле

Б) щось нерухоме

B) створене раз і назавжди

Г) «безперервний творчий процес»

13. Порівняльне мовознавство може бути лише:

А) історичним

Б) порівняльним

В) натуральним

Г) психологічним

14. Зміст мови - це (за В. фон Гумбольдтом):

А) звук

Б) міміка

В) наголос

Г) інтонація

15. Хто був засновником романської і італійської діалектології?

А) Г. Шухардт

Б) М. Вагнер

В) І. Асколі

Г) Ф. Бопп

16. Скільки структурних компонентів виділяв О. Потебня у слові?

A) 2

Б) 4

В) 3

Г) 5

17. Основоположником якої лінгвістичної школи був О. Потебня?

А) Харківської

Б) Московської

B) Київської

Г) Казанської

18. Як пояснює О. Потебня питання походження мови?

A) мова - це дух народу

Б) мова - індивідуальний витвір психіки людини

В) мова виникла після мислення та мовлення

Г) причина виникнення мови - її суспільна та колективна функції

19. Хто із зазначених учених належить до італійської неолінгвістики?

А) Дж. Бонфанте

Б) К. Фосслер

B) Р. Раск

Г) Ф. Бопп

20. Що є джерелом виникнення мови на думку неолінгвістичної школи?

А) історія мистецтва

Б) граматичні особливості

В) естетично одухотворенна творча індивідуальність

Г) філософія

1-Б 2 – В 3 – Г 4 – А 5 – Б 6 – А 7 – А 8 – Б 9 – В 10 – А 11 – А 12 - Г 13 – А 14 – А 15 – В 16 – В 17 – А 18 – Г 19 – А 20 - В

Самостійна робота студентів (СРС), її зміст і обсяг у годинах

Всього: 60 годин

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: лекції із застосуванням таблиць,

складання графічних схем.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточне тестування; оцінка за самостійну

роботу; підсумкова контрольна робота.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ

Шкала оцінювання:

90-100 балів - відмінно (А);

75-89 балів - добре (ВС);

60-74 балів - задовільно (DE);

35-59 балів - незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1-34 балів - незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: опорні конспекти лекцій, ілюстративні

таблиці та схеми, картки із завданнями.

ЛІТЕРАТУРА

Основна література

1. Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке - М: Флинта: Наука, 2005.- 416 с.

2. Алпатов В.М. История лингвистических учений. Учебное пособие. - М: Языки славянской культуры. 2005. - 367 с.

3. Бацевич Ф.С Філософія мови. Історія лінгвофілософських учень. - К.: «Академія». 2008. - 240 с.

4. Вдовиченко A.B. Расставание с «языком». Критическая ретроспектива лингвистического знания. – М., 2008. - 511с.

5.Гируцкий A.A. Общее языкознание. - Минск: Тетра Системс, 2003. - 304 с.

6.Гречко В.А. Теория языкознания - М: Высш. шк., 2003 - 375 с.

7.3убкова Л.Г. Общая теория языка в развитии. - М: Изд-во РУДН, 2003. - 472 с.

8.Кириченко Г.С, Кириченко СВ., Супрун А.П. Нариси загального мовознавства. - Ч.1: Мова, її будова та функції в суспільстві. - К.: ВД „Ін Юре". 2008. - 168 с; Ч. II: Основні етапи розвитку науки про мову. - К : ВД „Ін Юре", 2008. - 234 с.

9. Кобилянський Б.В. Короткий огляд історії мовознавства. - К., 1964.

10. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки: навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. - К.: Вища школа. 1985. - 216 с.

11.Кодухов В.И. Общее языкознание. - М.: Высш. шк., 2003. - 1974. - 303 с.

12. Кондратов H.A. История лингвистических учений. - Едиториал УРСС, 2006. - 224 с.

13.Кочерган М.П. Загальне мовознавство. - К: «Академія». 2006. - 464 с.

14.Общее языкознание /Под общ. ред. А.Е.Супруна. - Мн. Выш. школа, 1983. - 456 с.

15. Семчинський С.В. Загальне мовознавство.- К .: Вища школа, 1988. - 328 с.

16. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень: Навч. пос. для студентів філолог, факультетів університетів і педінститутів. - К.: Вища школа, 1980. - 216 с.

15. Хроленко А.Т., Бондалетов В.Д. Теория языка. - М.; Флинта: Наука, 2006. - 528 с.

16. Шулежкова С.И. История лингвистических учений. - М: Наука, 2007. - 408 с.

Додаткова література

17.Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. – К., 1991.

18.Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1997.

19. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. – М., 1979.

20. Березин Ф.М. История лингвистических учений - М.:Высшая школа, 1975. - 304 с.

21. Гируцкий А.А. Общее языкознание. – Минск, 2001.

22.Жовтобрюх М.А. Нарис історії українського радянського мовознавства (1918-1941). – К., 1991.

23.Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Проблеми. Методи. – К., 1994.

24. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2001.

25.Головин Б.Н. Введение в языкознание. – М., 1983.

26. Иванова Л.П. Методы лингвистических исследований. – К.. 1995.

27. История лингвистических учений. Древний мир. – Л., 1980.

28. История лингвистических учений. Позднее средневековье. – Л., 1991.

29. История лингвистических учений. Средневековая Европа. – Л., 1986.

30. История лингвистических учений. Средневековый Восток. – Л., 1981.

31.Кондрашов Н.А. История лингвистических учений. – М., 1979.

32. Мельничук A.C. Понятие системы и структуры языка в свете диалектического материализма // Вопросы языкознания. - 1970. - №1.- С. 19-32.

33. Общее языкознание. Хрестоматия. - Минск: Выш. шк., 1976.

34. Соссюр Ф. де. Труды по языкознанию. Пер. с франц. под ред. А.А.Холодовича -М.: Прогресс, 1977. – 696 с.

35. Степанов Ю.С. Методы и принципы современной лингвистики - М.: Наука. - 1976. - 311с.

36. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания 2-е изд. - М.: Просвещение, 1975. -271с.

37. Grzegorczykowa R. Wstep do jezykoznawstwa. - Warszawa: WN PWN, 2008. -210 s.

38. Lachur Cz. Zarys jezykoznawstwa ogцlnego. - Opole: CO. 2004. - 320 s.

39. H.Lucznski E. Mackiewicz J. Jezyjkoznawstwo ogolne. - Gdansk. WUG. 2006. – 146 s.

РЕСУРСИ

1. Центральна міська бібліотека ім. І.Я.Франка - пров. Книжний, 1 а

2. Обласна універсальна наукова бібліотека ім. М.С.Грушевського - вул. Троїцька, 49/51

3. Державна наукова бібліотека ім. О.М.Горького - вул. Пастера, 13

4. Наукова бібліотека Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова - вул. Преображенська, 24

5.Бібліотека Південноукраїнського національного університету ім. К.Д.Ушинського - вул. Старопортофранківська, 20