logo
Загальне мовознавство

Питання до іспиту

з курсу «ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО»

  1. Мова і мовознавство. Предмет і проблематика мовознавства. Знакова природа мови.

  2. Методи дослідження мови. Методики структурного та зіставного методів, соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи.

  3. Зовнішні та внутрішні причини мовних змін. Прогрес у розвитку мов.

  4. Мова і письмо. Основні етапи розвитку письма.

  5. Сучасні уявлення про співвідношення мови і мовлення.

  6. Мова і мислення. Зв'язок внутрішнього мовлення і мислення.

  7. Психолінгвістика – з історії питання. Психолінгвістичні об'єкти. Кодування і декодування в процесі спілкування.

  8. Функції мови. Система і структура мови. Поняття парадигми.

  9. Основні одиниці мови та їх функції.

  10. Мова й етногенез. Передумова виникнення людської мови.

  11. Мова як найважливіша етнічна ознака. Мова, нація і держава.

  12. Наука про мову в стародавньому світі. Мовознавство в стародавній Індії.

  13. Давньокитайське мовознавство, основні праці.

  14. Давньогрецьке мовознавство та дискусія про природу назв.

  15. Мовознавчі питання у спадщині Арістотеля. Логіцистична граматика Арістотеля.

  16. Олександрійська граматична школа. Вчення олександрійців про частини мови і морфологію.

  17. Мовознавство в стародавньому Римі. Значення античної філології.

  18. Давнє арабське мовознавство. Праця Махмуда аль-Кашгарі “Диван тюркських мов”, її особливості.

  19. Давньоруське мовознавство. Початки давньоруської лексикографії.

  20. Мовознавство середньовіччя і епохи Відродження. Погляди Данте Алігієрі на народну мову.

  21. Європейське мовознавство XVII-XVIII століть. Лінгвістичні погляди Ж.-Ж.Руссо, Й.-Г.Гердера та ін.

  22. Розвиток лексикографії та граматики у XV-XVII ст. Граматика Пор-Рояля як перша спроба встановлення спорідненості мов.

  23. Вітчизняне мовознавство XVI-XVIII століть. “Російська граматика” М.В.Ломоносова.

  24. Виникнення порівняльно-історичного мовознавства, його передвісники. Погляди братів Августа та Фрідріха Шлегелей. Праці А.Ф.Бернарді.

  25. Франц Бопп як дослідник мов індоєвропейської сім'ї.

  26. Расмус-Крістіан Раск і його розуміння компаративістики.

  27. Якоб Грімм як засновник порівняльної граматики мов германської групи. Сутність “закону Раска-Гріма”.

  28. Олександр Востоков як один з фундаторів порівняльно-історичного методу.

  29. Філософія мови Вільгельма Гумбольдта. Морфологічна класифікація мов.

  30. Дальший розвиток порівняльно-історичного мовознавства XIX ст. Компаративістика в галузі романістики, германістики.

  31. Компаративістика в мовах слов'янської групи: діяльність І.І.Срезневського, М.О.Максимовича, Ф.І.Буслаєва.

  32. Натуралізм. Лінгвістична концепція Августа Шлейхера (його генеалогічна класифікація) та її критика.

  33. Психологічний напрям у мовознавстві. Лінгвістично-психологічна теорія Геймана Штейнталя.

  34. В.Вундт як засновник етнічної психології. Погляди В.Вундта на походження мови.

  35. Формування молодограматичного напряму. Молодограматики про психолого-фізіологічну основу мовлення, про звукові закони і принципи аналогії. Погляди Германа Пауля.

  36. Погляди К.Бругмана і Б.Дельбрюка як представників молодограматизму. Здобутки молодограматиків.

  37. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Гуго Шухардт та школа “Слів і речей”.

  38. Питання лінгвостилістики в працях Івана Франка.

  39. Розвиток вітчизняного мовознавства. Харківська школа. Вчення Олександра Потебні про мову і мислення, про слово і його внутрішню форму. Граматична теорія О.Потебні (система граматичних категорій, морфемна структура, питання теорії синтаксису).

  40. Московська лінгвістична школа – Пилип Фортунатов. Морфологічна класифікація П.Фортунатова.

  41. Казанська (Петербузька) лінгвістична школа. Лінгвістичні концепції Івана Бодуена де Куртене, його вчення про фонему.

  42. Представники казанської лінгвістичної школи – Микола Крушевський та Василь Богородицький. Подальша розробка питань теорії фонетики і фонології.

  43. Розвиток вітчизняної лінгвістики. Мовознавчі погляди Д.В.Щерби, В.В.Виноградова. Дві вітчизняні фонологічні школи.

  44. Розвиток мовознавчих ідей в Україні. Україна в науковій спадщині О.О.Шахматова, його погляди на закономірності розвитку граматичних форм російської мови.

  45. Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра: мова і мовлення, знаковий характер мови, про природу мовного знака, вчення про синхронію і діахронію тощо.

  46. Структуральна лінгвістика. Глосематика (Копенгагенська школа структуралістів), її представники.

  47. Американський структуралізм і дескриптивна лінгвістика. Л.Блумфільд як засновник дескриптивної лінгвістики.

  48. Етнолінгвістика. Американські етнолінгвісти Едвард Сепір та Бенджамін Лі Уорф щодо походження мови, зв'язку мови і мислення. Критика “гіпотези Сепіра-Уорфа”.

  49. Типологічне мовознавство. Сучасний стан типологічної класифікації мов.

  50. Предмет фонетики. Звук і фонема. Акустичні параметри звуків людського мовлення.

  51. Слово і поняття. Психологічна структура значення слова. Сутність семіологічного трикутника.

  52. Предмет і склад граматики. Граматичне значення і граматична категорія.

  53. Афіксація. Дериватологія. Синтетичні та аналітичні граматичні способи.

  54. Частина мови. Нові підходи до класифікації частин мови.

  55. Словосполучення і синтагма. Речення. Граматичне та актуальне членування речення.

КОРОТКИЙ СЛОВНИК З МОВОЗНАВСТВА

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМ. К. Д. УШИНСЬКОГО

ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУР

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

«____» ____________ 2011 р.

Програма навчальної дисципліни

ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Одеса - 2011

УДК: 833.414

ББК: 81.411.1 - 1

Загальне мовознавство. Програма навчального курсу.

Південноукраїнський національний педагогічний університет

ім. К.Д.Ушинського, 2011. - с.

Рецензенти:

- доктор філологічних наук, професор кафедри української

мови Ковалевська Т.Ю.,

Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова;

прикладної лінгвістики Бардіна Н.В.,

Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова.

Затверджено на засіданні кафедри української та зарубіжної літератур

Факультету української філології ПНПУ ім. К.Д.Ушинського

протокол від ___ ______ 2011 року № 1

Затверджено на засіданні вченої ради факультету української філології

ПНПУ ім. К.Д.Ушинського протокол від __ _______ 2011 року № 1

ББК: 81.411.1-1

© ПДПУ ім. К.Д.Ушинського, 2011

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

"ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО"

(за вимогами ЕСТS)

ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ

Предмет: ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО

Курс:

підготовка

бакалаврів

Напрям,

спеціальність,

освітньо-

кваліфікаційний

рівень

Характеристика

навчального курсу

Кількість кредитів

ЕСТS: 2

Модулів: 3

Змістових модулів: 3

Загальна кількість

годин: 108

Тижневих годин: 4

0101

"Педагогічна освіта"

8.010100

Педагогіка і методика

середньої освіти.

Українська мова і

література

магістри

Обов’язковий

Рік підготовки: 5

Семестр: 9

Лекції (теоретична

підготовка):

30 год.

Практичні:

24 год.

Самостійна робота: 54 год.

Мета викладання дисципліни забезпечити студентів підсумковими знаннями з курсу «Загальне мовознавство», узагальнивши матеріали попередньо вивчених лінгвістичних дисциплін із обов'язковим теоретичним обгрунтуванням, а також поглибити теоретичний і професійний рівень філолога; ознайомити з історією мовознавства, основними напрямами, ідеями та проблемами сучасного мовознавства; оволодіти сучасними методами наукового дослідження мови; згідно з програмою для студентів 5 курсу розширити загальнолінгвістичну підготовку філолога.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій:

знати: - термінологію загального мовознавства,

- головні методи лінгвістичного дослідження,

- основні віхи історії розвитку мовознавства,

- основні етапи історії розвитку світової лінгвістичної думки, усвідомлювати їх як результат тривалого розвитку науки про мову,

- розуміти історію мовознавства як поглиблення і розширення лінгвістичної теорії, вдосконалення прийомів і методики лінгвістичного аналізу від античних часів до наших днів, - досягнення вітчизняного мовознавства.

в м і т и : - вільно користуватися термінологією мовознавства,

- використовувати сучасні методи дослідження мови,

- орієнтуватися в різних лінгвістичних напрямах,

- студенти-магістри повинні написати і захистити реферат з однієї з запропонованих лінгвістичних тем, щоб закріпити свої навички наукового викладення лінгвістичних питань.

ПЕРЕДМОВА

Серед мовознавчих дисциплін, що вивчаються на філологічних факультетах педагогічних вузів України і забезпечують всебічну спеціальну підготовку вчителів для середніх загальноосвітніх шкіл, особливо важливе науково-дидактичне значення має курс “Загальне мовознавство”, в якому поєднані історію лінгвістичних учень із методологією і теорією та методами мовознавства.

Курс “Загальне мовознавство” має безпосередній зв’язок з курсом “Вступ до мовознавства”, що вивчається студентами філологічних факультетів на 1 курсі, але разом з тим вони істотно відрізняються один від одного як своїми завданнями, так і змістом та проблематикою. Якщо курс “Вступ до мовознавства” лише вводить студентів у науку про мову, її систему понять і термінів, створює ту теоретичну лінгвістичну основу, завдяки якій вони можуть вивчати спеціальні лінгвістичні дисципліни, то курс “Загальне мовознавство” спирається на всі попередні прослухані студентами мовознавчі курси і дає їм теоретичне узагальнення, ознайомлює студентів з основними етапами історичного розвитку світової лінгвістичної думки, з розвитком теоретичних лінгвістичних ідей і принципів та методів аналізу людської мови від античного світу до кінця ХІХ ст. На практичних заняттях з цієї дисципліни необхідно звернути увагу на освоєння і осмислення студентами понятійно-термінологічної системи на різних мовних рівнях, сприяти виробленню умінь і навичок різних видів мовного аналізу та оцінки мовних явищ, рівнів у їх структурно-системних зв’язках. Сучасне мовознавство є результатом багатовікового історичного невпинного розвитку і постійного вдосконалювання наукової лінгвістичної думки.

Курс “Загальне мовознавство” систематизує знання студентів з лінгвістичної історіографії, розширює і поглиблює загальнотеоретичну підготовку студентів, озброює ідеями і проблемами сучасного мовознавства та методикою досліджування мови. Крім цього, цей курс дає ґрунтовне знайомство з системою лінгвістичної термінології, яка фактично є інструментом пояснення та осмислення мовних явищ, логічним фундаментом мовної і мовленнєвої системи.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І