Лінгвістичний аналіз новели м. Коцюбинського "Цвіт яблуні"

За жанром це психологічна новела. Автор називає її етюдом. Це безсюжетний настоєвий твір, що являє собою синтез спогадів і дійсності.

Розповідь ведеться від першої особи і автор сприймається нами як головний герой. Через призму його свідомості проходить епізод реальної дійсності, все те, що відбувається в його родині.

Заголовок "Цвіт яблуні"- чисто символічний. Він позначає народження чогось нового і прекрасного, ніжного і тендітного, що у творі асоціюється з маленькою дитиною: трирічна дівчинка так само не захищена від від будь-яких нещасть, як і перший яблуневий цвіт. Він може облетіти від поруху сильного вітру чи доторку чиєїсь руки. Ліричний герой зриває яблуневу гілочку, і яблуневий цвіт опадає на вже мертві рученята його маленької улюбленої донечки. Як гілочка вже

** Текст проаналізував студент 5 курсу філологічного факультету Назар Федорак.-

151

ніколи не зродить соковитими здоровими яблуками, так і ця безневинна дитинка ніколи вже не стане дорослою: її життя зупинилося.

Таким же символічним є і образ свічки. Свічка, яка горить, символізує людське життя. Кожна людина має таку свічку. Якщо свіча перестає горіти - людина помирає. Але інколи свічку можуть загасити зумисне, і тоді приходить раптова і несподівана смерть. Батько сам загасив жевріючу свічу, коли Оленці стало ніби-то краще.

У творі яскраво виражена кольорова палітра. За допомогою кольорів та їх відтінків автор надзвичайно глибоко й вміло зумів передати психологічний настрій героїв і перебіг подій. Світ розділився на 2 частини: темну і світлу, або ж на чорну і білу. Темна - це світ мук та страждань хворої дитини, а світла -світ, в якому перебуває сам автор, той світ, який існує за межами дитячої кімнати. У цьому другому світі витає життя, а перший світ вже заполонило відчуття смерті.

Надзвичайно сильно і емоційно за допомогою кольору автор передає картину смерті доньки: контраст синього обличчя із золотим сонячним промінням, а також опис зовнішності дитини на смертному ложі: восково-синій відтінок на фоні білосніжної суконочки та жовтих черевичків, а також рожевий ніжний колір яблуневого цвіту.

Увесь твір супроводжує постійне чергування двох протилежних палітр. Спочатку читач занурений у темний простір, який відчуває майже фізично. Згодом наступає перехід до світла. Слід зауважити, що навіть у тих випадках, коли автор перебуває у світлій частині, читач все-одно сприймає його у темних тонах - це тінь темної частини. Наприкінці твору наступає коливання кольорів, коли темний і світлий зливаються між собою, утворюють площину, заповнену постійним похмуро-сірим кольором.

У творі постійно йде нагнітання настрою. Ліричний герой через власний настрій і переживання малює картину постійного очікування неминучого. Читач перебуває у постійній тривозі і напрузі. Авторові вдається це передати не лише через опис власних відчуттів, а й за допомогою метушливості й безсистемності думок, що кладуться на аркуш паперу. Його думки, яким він намагається дати лад, постійно натикаються на якісь сторонні беззначеннєві предмети. Однак і те, що знаходиться довкола нього і стосується його безпосередньо, залишається також невпорядкованим.

Важливу роль у творі відіграють звукові і зорові образи. Вони ніби переплітаються між собою. Слухові образи нагнітають ситуацію у

152

першій частині твору, особливо тоді, коли описується стан дитини: шелест, свист, дзвін, сичання. Вони передаються не лише описом, а й алітераціями літер "с","ш": "Мені здається, що зараз станеться щось незвичайне: проникає крізь вікно якась істота з великими чорними крилами, просунеться по хаті тінь або хтось раптом скрикне - й обірветься життя". У другій частині твору зорових і слухових образів ужито значно менше. Після раптового крику матері все на мить замовкає, а потім починає звучати розмірено, тихо і спокійно. Звуки втрачають свою ритмічність, змінюються і шелест листя, і спів пташини.

Як бачимо, у творі переважає природне начало, тобто все надзвичайно тісно пов'язане з природою. Це свідчить про імпресіоністичне спрямування новели.

Описуючи дитину, автор вживає багато ніжних та пестливих слів. Він порівнює свою донечку з маленькою безпомічною пташкою (асоціація з ніжністю та незахищеністю): Оленка, пташка, кришенятко, маленька донечка. Суфікси пестливості і зменшуваності.

У творі автор згадує такий музичний інструмент як арфа. Ніжність і милозвучність звучання її струн настроює на якийсь вищий духовний світ, світ божественних мелодій. Арфа нагадує людське серце - така ж чутлива й неспокійна, вразлива від найменшого дотику. На синтаксичному рівні слід відзначити наявність великої кількості парцельованих та еліптичних речень. Парцельованими реченнями передається стан душі і хід думок ліричного героя... У тексті чимало риторичних звертань, риторичних запитань, що зближує мову прозового твору з мовою поетичного

Слід звернути увагу і на пунктуацію тексту. Тут багато трикрапок. Вони передають стривоженість мовця, обрив фраз, плутання думок. .***

Список рекомендованої літератури

1. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования.-М., 1981.

2. Гулак А. Т. Приемы лингвистического анализа художественного текста .-К., 1984.

***

Текст проаналізувала студентка 5 курсу філологічного факультету заочного навчання Ірина Базарник.

153

3.Ковалик І.I., Мацько Л. І., Плющ Н. Методика проведення лінгвістичного аналізу тексту,- К., 1984.

4. Кутина Н. А. Структурно-смысловой анализ художественного произведения.-Свердловск., 1981.

5. Кухаренко В.А. Интерпретация текста.- М., 1981.

6. Лосева Л.Н. Как строится текст.- М., 1980.

7. Мельничайко В. Елементи лінгвістичного аналізу художнього тексту на уроках мови // Урок української. -1999. -№ 6.

8. Моисеева Л.Ф. Лингво-стилистический анализ художественного текста.-К.,1984.

3МІСТ

Переднє слово З

Лінгвістичний аналіз тексту як навчальна дисципліна 8

Рівень цілісного тексту 16

Лінгвістичний аналіз художнього тексту 27

Фонографічний рівень аналізу художнього тексту 45

Морфемно-словотвірний рівень аналізу художнього тексту 64

Лексичний рівень аналізу художнього тексту 77

Фразеологізми у художньому тексті 99

Морфологічний рівень аналізу тексту. 104

Синтаксичний рівень аналізу тексту 116

Лінгвістичний аналіз наукового тексту 130

Лінгвістичний аналіз публіцистичних текстів 137

Методика проведення лінгвістичного аналізу тексту 145

155