logo
лінвг

Лінгвістичний аналіз новели м. Коцюбинського "Цвіт яблуні"

За жанром це психологічна новела. Автор називає її етюдом. Це безсюжетний настоєвий твір, що являє собою синтез спогадів і дійсності.

Розповідь ведеться від першої особи і автор сприймається нами як головний герой. Через призму його свідомості проходить епізод реальної дійсності, все те, що відбувається в його родині.

Заголовок "Цвіт яблуні"- чисто символічний. Він позначає народження чогось нового і прекрасного, ніжного і тендітного, що у творі асоціюється з маленькою дитиною: трирічна дівчинка так само не захищена від від будь-яких нещасть, як і перший яблуневий цвіт. Він може облетіти від поруху сильного вітру чи доторку чиєїсь руки. Ліричний герой зриває яблуневу гілочку, і яблуневий цвіт опадає на вже мертві рученята його маленької улюбленої донечки. Як гілочка вже

** Текст проаналізував студент 5 курсу філологічного факультету Назар Федорак.-

151

ніколи не зродить соковитими здоровими яблуками, так і ця безневинна дитинка ніколи вже не стане дорослою: її життя зупинилося.

Таким же символічним є і образ свічки. Свічка, яка горить, символізує людське життя. Кожна людина має таку свічку. Якщо свіча перестає горіти - людина помирає. Але інколи свічку можуть загасити зумисне, і тоді приходить раптова і несподівана смерть. Батько сам загасив жевріючу свічу, коли Оленці стало ніби-то краще.

У творі яскраво виражена кольорова палітра. За допомогою кольорів та їх відтінків автор надзвичайно глибоко й вміло зумів передати психологічний настрій героїв і перебіг подій. Світ розділився на 2 частини: темну і світлу, або ж на чорну і білу. Темна - це світ мук та страждань хворої дитини, а світла -світ, в якому перебуває сам автор, той світ, який існує за межами дитячої кімнати. У цьому другому світі витає життя, а перший світ вже заполонило відчуття смерті.

Надзвичайно сильно і емоційно за допомогою кольору автор передає картину смерті доньки: контраст синього обличчя із золотим сонячним промінням, а також опис зовнішності дитини на смертному ложі: восково-синій відтінок на фоні білосніжної суконочки та жовтих черевичків, а також рожевий ніжний колір яблуневого цвіту.

Увесь твір супроводжує постійне чергування двох протилежних палітр. Спочатку читач занурений у темний простір, який відчуває майже фізично. Згодом наступає перехід до світла. Слід зауважити, що навіть у тих випадках, коли автор перебуває у світлій частині, читач все-одно сприймає його у темних тонах - це тінь темної частини. Наприкінці твору наступає коливання кольорів, коли темний і світлий зливаються між собою, утворюють площину, заповнену постійним похмуро-сірим кольором.

У творі постійно йде нагнітання настрою. Ліричний герой через власний настрій і переживання малює картину постійного очікування неминучого. Читач перебуває у постійній тривозі і напрузі. Авторові вдається це передати не лише через опис власних відчуттів, а й за допомогою метушливості й безсистемності думок, що кладуться на аркуш паперу. Його думки, яким він намагається дати лад, постійно натикаються на якісь сторонні беззначеннєві предмети. Однак і те, що знаходиться довкола нього і стосується його безпосередньо, залишається також невпорядкованим.

Важливу роль у творі відіграють звукові і зорові образи. Вони ніби переплітаються між собою. Слухові образи нагнітають ситуацію у

152

першій частині твору, особливо тоді, коли описується стан дитини: шелест, свист, дзвін, сичання. Вони передаються не лише описом, а й алітераціями літер "с","ш": "Мені здається, що зараз станеться щось незвичайне: проникає крізь вікно якась істота з великими чорними крилами, просунеться по хаті тінь або хтось раптом скрикне - й обірветься життя". У другій частині твору зорових і слухових образів ужито значно менше. Після раптового крику матері все на мить замовкає, а потім починає звучати розмірено, тихо і спокійно. Звуки втрачають свою ритмічність, змінюються і шелест листя, і спів пташини.

Як бачимо, у творі переважає природне начало, тобто все надзвичайно тісно пов'язане з природою. Це свідчить про імпресіоністичне спрямування новели.

Описуючи дитину, автор вживає багато ніжних та пестливих слів. Він порівнює свою донечку з маленькою безпомічною пташкою (асоціація з ніжністю та незахищеністю): Оленка, пташка, кришенятко, маленька донечка. Суфікси пестливості і зменшуваності.

У творі автор згадує такий музичний інструмент як арфа. Ніжність і милозвучність звучання її струн настроює на якийсь вищий духовний світ, світ божественних мелодій. Арфа нагадує людське серце - така ж чутлива й неспокійна, вразлива від найменшого дотику. На синтаксичному рівні слід відзначити наявність великої кількості парцельованих та еліптичних речень. Парцельованими реченнями передається стан душі і хід думок ліричного героя... У тексті чимало риторичних звертань, риторичних запитань, що зближує мову прозового твору з мовою поетичного

Слід звернути увагу і на пунктуацію тексту. Тут багато трикрапок. Вони передають стривоженість мовця, обрив фраз, плутання думок. .***

Список рекомендованої літератури

1. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования.-М., 1981.

2. Гулак А. Т. Приемы лингвистического анализа художественного текста .-К., 1984.

***

Текст проаналізувала студентка 5 курсу філологічного факультету заочного навчання Ірина Базарник.

153

3.Ковалик І.I., Мацько Л. І., Плющ Н. Методика проведення лінгвістичного аналізу тексту,- К., 1984.

4. Кутина Н. А. Структурно-смысловой анализ художественного произведения.-Свердловск., 1981.

  1. Кухаренко В.А. Интерпретация текста.- М., 1981.

  2. Лосева Л.Н. Как строится текст.- М., 1980.

  1. Мельничайко В. Елементи лінгвістичного аналізу художнього тексту на уроках мови // Урок української. -1999. -№ 6.

  2. Моисеева Л.Ф. Лингво-стилистический анализ художественного текста.-К.,1984.

3МІСТ

Переднє слово З

Лінгвістичний аналіз тексту як навчальна дисципліна 8

Рівень цілісного тексту 16

Лінгвістичний аналіз художнього тексту 27

Фонографічний рівень аналізу художнього тексту 45

Морфемно-словотвірний рівень аналізу художнього тексту 64

Лексичний рівень аналізу художнього тексту 77

Фразеологізми у художньому тексті 99

Морфологічний рівень аналізу тексту. 104

Синтаксичний рівень аналізу тексту 116

Лінгвістичний аналіз наукового тексту 130

Лінгвістичний аналіз публіцистичних текстів 137

Методика проведення лінгвістичного аналізу тексту 145

155

Yandex.RTB R-A-252273-3
Yandex.RTB R-A-252273-4