Адресатні переривання в англійській мові

курсовая работа

2.1. Соціальні параметри комунікативного акту як один із факторів появи та функціонування адресних переривань

Вербальне спілкування тісно повязане зі структурою соціальної взаємодії комунікантів, яка визначає цю мовленнєву поведінку. Таким чином, і вербальне, і невербальне спілкування детермінується єдиними соціальними нормами.

Мовна структура і соціальна структура є неподільними та зєднаними між собою. Через мовленнєву діяльність здійснюється вплив соціальних факторів на мову. Цей факт відображений у самому понятті мовленнєвого акту, який є відображенням як мовної форми, так і соціальних норм. Соціальні норми можуть регулювати і мовленнєву поведінку в цілому, і окремі мовленнєві акти.

Як мовець, так і слухач вступають у комунікацію не як глобальні особистості, а в певному своєму аспекті, амплуа чи функції [ 18; 100]. Їх комунікативні та соціальні відношення в певній ситуації спілкування визначаються приналежністю до соціально-рольового статусу. Статусний аспект двохагентної мовленнєвої ситуації, детермінуючий мовленнєву поведінку людини, виявляється або у симетричності (рівні соціальні ролі та статуси комунікантів), або у несиметричності рольових і статусних характеристик інтерактантів. У поняття ролей входить: характеристика за статтю, віком, національністю, освітою, професійною посадою і т.п. Соціальний статус людини інтерпретується з позиції повязаного з ним матеріального достатку, а також з точки зору позицій в певному соціумі.

У несиметричних двохагентних ситуаціях спілкування, де соціальні та статусні ролі інтерактантів не рівні, звичайно спостерігається "комунікативна залежність" учасника комунікації з низькими соціальними та статусними ролями від свого партнера по комунікації, який займає більш високий соціальний статус [4; 58].

Це проявляється перш за все у мовленнєвій поведінці комунікантів: у відношенні до співрозмовника, переважанні певних комунікативних установок, форм спілкування, видів мовленнєвої діяльності, використанні певних мовних та парамовленнєвих засобів і т.п.

У процесі мовленнєвого спілкування існуючі відношення можуть привести до конфлікту рольових партнерів, коли поведінка одного з них не відповідає очікуванням іншого [5; 70]. У конфліктних ситуаціях такого роду спостерігаються неспівпадання соціальних та ситуативно-рольових статусів комунікантів, що призводить у кінцевому випадку до неспівпадання позиційних ролей комунікантів, їх ступеня соціальної дистанції спілкування.

А1: Well, I moved again ya know. You know Del Playa? Well I…

A2: (Shee) … et! You dont mean…

A1: Let me finish… no I didnt move back in with Cathy.[37; 202]

Соціальні ролі як форми суспільної поведінки людини, обумовлені її cтановищем у деякому соціумі чи у ситуації спілкування, можуть бути позитивними чи негативними [26; 170].

Негативні соціальні ролі можуть бути атрибутом ситуацій з адресними перериваннями.

“How dare you say so... and tell me that the fact is? Obey your order and hold your tongue!” [29; 82]

У наведеному прикладі негативна соціальна роль належить представнику правлячого класу, який усвідомлюючи свою соціальну перевагу, може дозволити собі перервати підлеглого у формі різкого категоричного наказу, вираженого у даному випадку імперативом.

Успішність мовленнєвого акту повязана з дотриманням ряду "жорстких" та "гнучких" правил, формування яких знаходиться у прямій залежності від дотримання нормативів соціальної поведінки.

Існуюча система норм та правил соціально-мовленнєвої поведінки передбачає наявність певних принципів спілкування. Нормальному мовленнєвому спілкуванню притаманна риса узгодженості, яка виражається у тому, що реакція слухача на мовленнєвий стимул мовця у звичайних умовах підкоряється Принципу Кооперації, Принципу Ввічливості та іншим принципам, тобто будується з дотриманням відповідних постулатів [7; 234].

Постулати мовленнєвого спілкування, які реалізують два базових принципи сформульовані під кутом зору саме слухача і представляють собою комунікативні обовязки мовця по відношенню до слухача. Тому будь-яке перевищення "межі неохайності" зі сторони мовця, відмова від дотримання постулатів, їх порушення і обхід різними способами викликають негативну реакцію слухача у вигляді перепитувань, пропозицій змінити тему, до самого переривання розмови взагалі.

Отже, аналіз дослідженого матеріалу показує, що поява та функціонування адресних переривань обумовлена, окрім вже названих факторів, соціальними параметрами комунікативного акту: нерівнозначністю соціальних та статусних ролей комунікантів, конфліктом рольових партнерів, порушенням комунікантами правил та принципів комунікативного співробітництва.

Делись добром ;)