logo search
Довідник з мови

Синтаксична роль частин мови

Самостійні частини мови виступають членами речення і можуть виконувати як властиву їм основну роль, так і неосновну, призначену для іншої частини мови.

Напр., основні ролі іменника такі:

Але іменник може бути також:

Службові частини мови членами речення не виступають і виконують тільки граматичну роль у поєднанні з самостійними частинами мови.

Синтаксичні ролі частин мови у реченні:

частина мови

синтаксичні ролі

САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ

іменник

Основна:

  • підмет (називний відмінок або родовий, коли поєднується з кількісним числівником або іншим словом з кількісним значенням- у складеному підметі;

  • додаток (у непрямих відмінках);

Неосновна:

  • обставина (частіше іменник з прийменником, особливо в місцевому відмінку);

  • неузгоджене означення;

  • прикладка;

  • іменна частина неузгодженого присудка

прикметник

Основна:

  • узгоджене означення;

Неосновна:

- іменна частина складеного присудка

числівник

Основна:

  • означення (порядкові і кількісні- у непрямих відмінках);

  • підмет (у називному відмінку- самостійно або разом з іменником у родовому відмінку);

  • додаток (кількісні- у знахідному відмінку разом з залежним іменником, іменна частина складеного присудка)

займенник

Основна:

для тих, що вказують на предмети:

  • підмет (у називному відмінку);

  • додаток (у непрямих відмінках);

для тих, що вказують на ознаки і на порядок при лічбі:

  • означення

дієслово

Основна:

  • присудок (особові форми всіх трьох способів);

Неосновна:

для неозначеної форми:

  • підмет;

  • присудок,

  • означення;

  • додаток;

  • обставина;

для дієприкметника:

  • іменна форма складеного присудка;

  • означення;

для дієприслівника:

- обставина

прислівник

Основна:

  • обставина

Неосновна:

- неузгоджене означення

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ

прийменник

оформляє відмінкове значення іменника як члена речення (з називним відмінком не вживається)

сполучник

- сурядний:

виступає засобом зв'язку однорідніх членів або частин складносурядного речення чи супідрядних однорідних речень;

  • підрядний:

приєднує підрядне речення до головного в складнопідрядному реченні

частка

  • підсилює або виділяє якесь слово;

  • служить засобом вираження питання, ствердження, заперечення і т.д.

ОКРЕМА ЧАСТИНА

вигук

  • служить засобом вираження оклику, спонукання та ін.;

  • відділяється від інших членів речення комою або знаком оклику;

  • може заміняти речення із значенням здивування, захоплення, захвату і т.д.;

  • вживаючись замість самостійного слова, може виступати будь-яким членом речення