logo search
Modal_verbs_Fedortsova_doc

2 Специфічне вживання деяких модальних дієслів

Широта і віддаленість лексичного значення модальних дієслів служить передумовою того, що це значення має тенденцію до свого послаблення, в результаті чого деякі модальні дієслова можуть підлягати драматизації, перетворюючись в допоміжні дієслова аналітичних дієслівних форм (shall, will, should, would).

Наприклад: первинна і основна функція модальних дієслів полягає в тому, що вони відтворюють модальне відношення до дії, необхідність виконання дії, яка виражається інфінітивом: He must work.

Вторинна, більш пізня функція модальних дієслів полягає в виражен-ні відношення того, хто говорить, до всього речення: He must be there.

Вживаючи модальні дієслова в основній, первинній функції, висловлювач передає різноманітні відтінки значення необхідності (must, should, ought to), можливості (can, could, may, might), значення волі, готовності або відмови (при заперечній формі) зробити що-небудь (will, would) та значення необхідності виконати дію (need).

Що стосується вторинної функції модальних дієслів, то лексичне значення всіх модальних дієслів більшою чи меншою мірою змінюється, оскільки всі вони починають виражати різноманітні відтінки нового модального значення – значення припущення.

Розглянемо вживання окремих модальних дієслів у їх вторинній функції.

Модальні дієслова, основним значенням яких при вживанні в основній функції є необхідність (дієслово must, should, ought to), у вторинній функції мають значення припущення, в чому висловлювач певною мірою переконаний.

Дієслово must в значенні припущення, як і інші модальні дієслова, може вживатися в поєднанні як з неперфектним, так і з перфектним інфінітивом. В поєднанні з неперфектним інфінітивом дієслово must означає одночасність даної дії (або стану) з висловлюванням припущення; в поєднанні з перфектним інфінітивом дієслово must означає, що припущена дія (або стан) передує висловлюванню припущення і відноситься, як правило, до минулого часу, причому саме припущення відноситься як до теперішнього, так і до минулого часу:

1) He must have a lot of money – he must have more money than he knows what to do with! – Він, напевно, має багато грошей (і припущення, і наявність у нього грошей стосується теперішнього часу).

2) It became clear that much of the planet must be made up of a light substance. – Стало ясно, що більша частина планети, напевно, складалась з легкої речовини (припущення стосовно минулого часу, хоча припущений стан одночасний з висловлюваним реченням).

The result of his research shows that he must be relied on data above. – Результати його досліджень показують, що він, напевно, опирався на дані, що вказані вище (припущення з приводу подій в минулому стосується теперішнього часу).

Для висловлювання припущення в майбутньому дієслово must не вживається; воно не вживається і в його вторинному значенні в заперечних реченнях. Іноді трапляються приклади вживання дієслова must в значенні припущення в запитальних реченнях, але майже всі вони носять риторичний характер:

What must he have thought of me?!Що він про мене подумав?!

But how far must that planet be from the Earth?! Як далеко ця планета мусить знаходитись від Землі?!

Дієслова should, ought to при вживанні у вторинній функції також мають значення припущення. Характерно, що дієслово must в цьому значенні часто вживається з такими словосполученнями, як become clear, be certain, etc.

Всі ці дієслова виражають припущення, що ґрунтується на яких-небудь обставинах. Різниця між ними тільки в порядку вживання. Якщо дієслово must у вторинній функції широко вживається в літературі будь-якого стилю, то дієслова ought to і особливо should в значенні припущення зустрічаються рідко, причому дієслово ought to – переважно в художній літературі.

В поєднанні з неперфектним інфінітивом дієслово ought to може означати припущену дію не тільки в теперішньому, але й в майбутньому:

With Olga’s knowledge of language she ought to be the best one in that group. – З Ольжиним знанням мови вона, певно, буде найкращою в тій групі (припущений стан стосується майбутнього часу).

Слід зазначити, що значення припущення, яке передається дієсловом will, відрізняється від значення припущення, яке передають дієслова must, ought to, should, тим, що це припущення ґрунтується не на фактах, а швидше на суб’єктивній думці того, хто висловлюється, і тому дієслово will вживається в поєднанні з такими словами, як: I know, certainly, I suppose, I expect і т.п.

Дієслово will вживається набагато рідше, ніж must, і його вживання більш характерно для художньої літератури (особливо для діалогу).

В значенні припущення дієслово will може вживатися в формі теперішнього (will) та минулого часу (would).

Дієслово will разом з неперфектним інфінітивом означає, що припущення дії або стану одночасне з висловленим припущенням та стосується теперішнього часу:

I suppose it will be the exam in higher mathematics keeping him from our company.

Слід зазначити, що дієслову will з підметом, що виражений неживим предметом, в українській мові відповідає дієслово “могти” в формі теперішнього часу, наприклад:

The hall will seat five hundred people. – Зала може вміщувати до п’ятисот осіб.

Крім того, в цьому випадку може вживатися прикметник в короткій формі “здатен”, наприклад:

Will the ice bear?– А крига витримає (здатна витримати)?

Поєднанню will not з інфінітивом в українській мові відповідає форма теперішнього часу основного дієслова з запереченням, якій зазвичай передують слова “ніяк”, “ні за що” і т.п., наприклад:

James was of a nervous temperament – one of those men whom things will not leave alone (J. Galsworthy). – “… був одним з тих людей, кого різні справи ніколи не залишають у спокої”.

В даному значенні форма willвживається тільки у поєднанні з неперфектним інфінітивом.

Поєднання форми минулого часу would з неперфектним інфінітивом має два значення. По-перше, це може бути пов’язано з узгодженням часів при передачі прямої мови непрямою:

The engineer said:” I will perform a number of experiments using these materials” (пряма мова).

The engineer said he would perform a number of experiments using these materials (непряма мова).

По-друге, форма would може вживатися самостійно; в цьому випадку її поєднання з неперфектним інфінітивом означає припущення, висловлене в теперішньому часі відносно дії (чи стану), що мала місце в минулому, тобто дії, яка виражається за допомогою Past Indefinite:

That would be his father, I expect.Я гадаю, це мусив бути його батько.

That would be the state of matter in which the given substance could exist, I suppose. – Я припускаю, що то був стан матерії, в якому дана речовина могла існувати.

Тепер за допомогою вправ ви можете перевірити засвоєння даного граматичного матеріалу.