Велика літера у власних назвах

Більшість слів в українській мові пишуться з малої літери. Але власні назви завжди пишуться з великої літери.

Власні назви можуть бути виражені як одним словом, так і сполученням слів. Ними можуть бути:

• імена, по батькові, прізвища (Олексій Иосифович Кругліков); у складних прізвищах, псевдонімах чи іменах, які пишуться через дефіс, кожна частина починається з великої літери (Іван Семенович Нечуй- Левицький);

• назви найвищих урядових посад (Президент України);

• назви сторін світу у випадках, коли вони є і назвами теріторії (Західна Україна, країни Сходу);

• географічні назви (Великі Луки, Європа, Лондон);

• усі слова (крім службових і родових типу озеро, басейн) у назвах вулиць, басейнів, шляхів (Мокра вулиця, Південно- Західна залізниця, майдан Незалежності);

• неофіційні назви міст, держав чи теріторій (Полтавщина, Буковина);

• перше слово у назвах державних установ, наукових і навчальних закладах, музеях, театрах та ін. (Київський національний економічний універститет, Будинок колгосп- ника);

• астрономічні назви (Касіопея, Земля, Велика Ведмедиця);

• назви творів літератури, мистецтва, найменування кораблів та ін. (журнал "Наталі", колгосп "Червоний плуготар", роман Стейнбека "Зима тривоги нашої");

• власні назви тварин (Шарік, Мурка).