2.Поняття гуманізації процесу навчання
Гуманізм (від. лат. людський, людяний) є визнання цінності людини як особи, її прав на вільний розвиток і виявлення своїх задатків. “Гуманізація освіти полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності, розкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб, забезпеченні пріоритетності загальнолюдських цінностей, гармонії стосунків людини і навколишнього середовища, суспільства і природи ”. Гуманізація освіти – відображення в освітньому процесі гуманістичних тенденцій у розвитку сучасного суспільства, коли людська особистість визначається найвищою цінністю. Справа в тому, що гуманізація освіти - і як процес, і як конкретика навчання та виховання - існувала фактично завжди з часу появи людського суспільства. Навіть побіжного погляду на історію розвитку освіти, починаючи від найдавніших часів, досить, щоб на кожному етапі цієї історії знайти і ознаки цього процесу, і ті позитивні зміни в суспільстві, до яких він приводив. Деякі історичні епохи - антична, Відродження чи Просвітництво - взагалі в цілому визначаються як часи утвердження гуманістичних освітніх ідеалів. Однією з важливих умов здійснення принципу гуманізації в навчальному процесі є опанування знань з історії , національної культури і мови свого народу. Оволодівати цими знаннями і передавати їх підростаючому поколінню покликані насамперед майбутні педагоги, нинішні студенти вищих навчальних закладів. Гуманізація змісту історичних дисциплін: побудова програм і підручників через цивілізаційний підхід. Морально-етичної гуманізації історичної освіти передбачається досягти, змінивши акценти у змістовій частині викладу: вводити учня в атмосферу співпереживання і співчуття, зосередивши увагу не на історії воєн та соціальних катаклізмів і конфліктів (на чому досі будувалася вся європейська історія), а на “культурі миру” – на повсякденному житті людини.
- 1.Болонський процес в Україні
- 2.Поняття гуманізації процесу навчання
- 3.Структура навчальної діяльності
- 4.Еволюційний процес становлення професій в рекламній та пр-індустрії
- 5.Форми навчальної діяльності
- 6.Фактори розвитку особистості професіонала
- 7.Соціально-культурна структура вузу
- 8.Основні професії в рекламній сфері
- 9.Поняття демократизації процесу навчання
- 10.Болонський процес.Історія розвитку
- 11.Фундаментальні дисципліни в структурі вищої освіти
- 12.Основні професії пр-індустрії
- 13.Особливості індивідуалізації навчання у вузі
- 14.Вимоги до лекції як форми організації навчального процесу
- 15.Професія та розвиток особистості майбутнього фахівця
- 16.Основні характеристики моделі спеціаліста з реклами та зв'язків з громадкістю
- 17.Поняття інтеграції та інтернаціоналізації вищої школи
- 18.Роль і місце самостійної роботи в умовах вищої школи
- 19.Фактори формування професійної свідомості фахівця
- 20.Студентська практика як важлива складова фахової підготовки у внз
- 21.Мета та зміст Болонського процесу
- 22.Практичне заняття як одна із поширених форм навчальної діяльності
- 23.Роль виховання у загальній структурі навчального процесу
- 24.Фестивальна діяльність студентів — невід'ємний елемент формування фахівця
- 25.Роль реклами в суспільстві
- 26.Методи залучення уваги до реклами (утп)
- 28.Фестивальна діяльність з реклами
- 29.Роль та функції реклами
- 30.Мотиви, що використовуються при розробці рекламного звернення
- 31.Модель комунікативного процесу
- 32.Основні засоби маркетингових комунікацій
- 33.Визначення реклами.Різноманітність підходів до визначення реклами
- 34.Синтетичні засоби маркетингових комунікацій
- 35.Класифікація споживачів в рекламі
- 36.Історія виникнення Product placement
- 37.Реклама як об'єкт дослідження в різних галузях науки
- 38.Особливості сучасного рекламного процесу
- 39.Учасники рекламного процесу.Загальна характеристика
- 41.Умови виникнення міжнародної реклами
- 42.Особливості організації і проведення міжнародних рекламних кампаній
- 43.Адаптація міжнародної реклами до місцевих національних умов