Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини

Іменники ІІ відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини (кого? чого?) можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю: гай- гаю, клен- клена.

Вживання того чи іншого закінчення залежить від значення іменника.

У вживанні закінчень у родовому відмінку однини в іменниках ІІ відміни чоловічого роду, що означають назви істот, труднощів не виникає- тут завжди виступають закінчення -а, -я: лікар- лікаря, горобець- горобця, слон- слона, учень- учня.

Труднощі виникають у вживанні закінчень у родовому відмінку однини в назвах неістот. Тут діють такі закономірності.

Назви чітко окреслених предметів і понять мають закінчення -а, -я: четвер- четверга, ампер- ампера, катет-катета; палець- пальця, жовтень- жовтня.

Назви нечітко окреслених предметів і понять мають закінчення -у, -ю: пісок- піску, сон- сну, прогрес- прогресу, ячмінь- ячменю.

Назви населених пунктів мають закінчення -а, -я: Херсон- Херсона, Лондон- Лондона, Київ- Києва.

Виняток становлять назви, у яких друга половина співзвучна з загальною назвою, що має закінчення -у, -ю: Часів Яр- Часового Яру, Красний Лиман- Красного Лиману.

У назвах річок під наголосом виступають закінчення -а, -я, не під наголосом -у, -ю: (Ірпінь- Ірпеня, Дніпро - Дніпра, але: Інгул - Інгулу, Буг - Бугу).

Іноді, як виняток, і в назвах нечітко окреслених предметів зустрічаються закінчення -а,

-я, найчастіше під наголосом (інвентар- інвентаря, вечір - вечора, хліб- хлiба, Сиваш - Сиваша, гопак- гопака).

Деякі іменники залежно від свого значення можуть мати і закінчення -а, -я, і закінчення -у, -ю: лист- листа (папір)- листу (збірне поняття), камінь- каменя (шматок породи)- каменю (матеріал), Алжір- Алжіра (місто)- Алжіру (країна).